BETA — Сайт у режимі бета-тестування. Можливі помилки та зміни.
UK | EN |
LIVE
Технології 🇺🇦 Україна

Війна в Ірані, російські атаки на виробничі потужності та курсова різниця: що формує ціну на українську книжку — колонка

AIN.ua — Технології news@ain.ua 1 переглядів 8 хв читання
Війна в Ірані, російські атаки на виробничі потужності та курсова різниця: що формує ціну на українську книжку — колонка

Катерина Кухарчук, комунікаційниця, авторка подкасту про книжковий бізнес «Титульний аркуш» у колонці для AIN розповідає, з чого складається ціна на книги, наскільки й на які книги будуть дорожчати та чи можна на це якось вплинути.   

Купівля авторських прав, ріст витрат на переклад і редагування видань іноземних авторів, курсова різниця, наслідки російських атак, малі наклади, демографія та навіть війна в Ірані — сьогодні ці чинники формують ціну на українську книгу. 

Такі тези озвучили видавці та книгорозповсюджувачі на фестивалі «Книжкова країна» під час панельної дискусії «Ціноутворення на книжковому ринку», яку я організувала як авторка подкасту про книжковий бізнес. 

Чому вважаю, що про це варто говорити й актуально саме зараз? Бо кошти, витрати, заробітки, доходи та інвестиції — це те, без чого не виживає бізнес. Книжковий не виняток. Особливо під час повномасштабної війни, де окрім стандартних ринкових умов накладаються ще челенджі воєнного часу, які теж впливають на попит і формують ціну. Тож чим більше всі учасники процесу говорять про виклики, з якими працюють, чим більше домовляються про спільні правила гри, тим краще розвивається ринок. Отже, нижче — про те, наскільки й на які книги будуть зростати ціни та чи можна на це якось вплинути.   

Наклади книг

«Малий наклад — вища ціна на полиці», — пояснює Ілона Замоцна, співвласниця видавництва «Віхола». — Ми працюємо переважно з українськими авторами, тому наклади невеликі, особливо якщо автор — новачок». 

Це не порівняти з тиражами в Європі, де є наклади по 100, 200 чи навіть 600 тис. примірників — і книга тоді у виробництві коштує в кілька разів дешевше. Невеликі наклади мають і видання non-fiction: від 2-3 тис. примірників. Успішний non-fiction в Україні — це наклад у 7-10 тис. книг. Та для якісних видань цього жанру потрібні два редактори: літературний і науковий, а це, своєю чергою, підвищує вартість. Тому, за словами Юлії Орлової, співвласниці компанії «Vivat», найближчим часом у ціні може зростати саме non-fiction.


Ілона Замоцна та Дмитро Феліксов. Тут і далі фото видавництва «Ранок».

Це ж стосується і дитячої літератури. 

«У рік до початку повномасштабного вторгнення в Україну було видано 460 тис. підручників для першокласників. У 2025 році таких підручників було 280 тис., а в 2026 — 240 тис. А менші наклади — вища ціна, яка, відповідно, закладається у вартість кожної нової книжки», — наголошує Віктор Круглов, генеральний директор видавництва «Ранок».

Читайте також: Від наукпопу до графічних романів: як працюють нішеві українські видавництва

Авторські права

«Права на іноземну книжку в середньому коштують $3,5—4 тис. Та окрім купівлі авторських прав потім у видання потрібно ще інвестувати — на переклад і редактуру. А в нас це може коштувати в 2—2,5 раза більше, ніж самі права», — додає Юлія Орлова, співвласниця компанії Vivat.

Не буде великим відкриттям, що авторські права купуються за валюту. Здешевлюється гривня — зростають витрати. 

Виробництво 

Поліграфічні послуги та папір становлять близько 70% вартості книги. В Україні ця найбільша стаття витрат зростає якнайшвидше. На це впливають одразу кілька чинників: імпортні товари (а це і папір, і практично всі складові книги, бо вони купуються за кордоном) та російські атаки, внаслідок яких більшість друкарень взимку змушена була працювати на генераторах. Весною до цього додався ще один виклик — війна в Ірані.

«Фарби, клей, ламінація, пластик для деталей — це виробляється з нафти. Від початку війни в Ірані ці складові вже подорожчали на 20—30%. Тобто до курсової різниці додаються ще наслідки економічних процесів на глобальному ринку», — пояснює Артем Біденко, голова правління Української видавничої асоціації. 

Через це найбільше зростуть у ціні повноколірні, дизайнерські видання: як зі складними обкладинками й суперобкладинками, так і дитячі книжки з великою кількістю інтерактивних елементів. 

Вплив глобальних процесів (тобто війни в Ірані) вже відчули на собі українські видавці. Віктор Круглов, генеральний директор видавництва «Ранок», розповів, що європейські постачальники попросили доплату до вже оплаченої партії паперу та матеріалів через блокування Ормузької протоки. Натомість з іншого боку, поліграфічні виробництва вже в Україні теж нервують — і просять передоплату, щоб мати з одного боку затверджені замовлення, а з іншого — можливість купувати поліграфічні складові, які теж дорожчають.

юлія орлова віват дискусія книжкова країна чому книги так коштують
Учасники панельної дискусії «Ціноутворення на книжковому ринку»

Воєнні ризики

«Ми утримуємо резервні склади, щоб не зосереджувати наклади й папір в одному місці. Бо від початку повномасштабного вторгнення вже мали кілька потраплянь у наші склади. А через блекаути наші друкарні працюють на генераторах. Всі ці витрати закладаються у ціну книжки», — Віктор Круглов, генеральний директор видавництва «Ранок».

Окрім логістичних і виробничих втрат, видавці й книгарні зазнають матеріальних збитків через влучання ракет чи їхніх уламків у приміщення з уже готовими книгами. 23 травня 2024 року весь ринок сколихнула трагедія в друкарні «Фактор-Друк» у Харкові, куди влучила російська ракета, яка забрала життя 7 працівників і знищила 50 тисяч книжок. У жовтні 2025-го внаслідок шахетної й ракетної атаки було пошкоджене приміщення книгарні «Плекай» у Києві. А взимку 2026-го через прорив труби, який трапився внаслідок масованих обстрілів, затопило книгарню «Моя книжкова полиця», яка згодом змушена була припинити роботу. 

Читайте також: Як Vivat оговтується після обстрілу друкарні — колонка СЕО видавництва Юлії Орлової

Це далеко не всі приклади — їх значно більше по всій Україні. Однак усе це прямо або опосередковано формує ціну книжки, впливає на маржинальність і доходи книгарень.    

Як це впливає на ринок та поведінку читачів 

«Згідно з нашими даними з жовтня 2023 року по березень 2026 року, середня ціна книги зросла на 47%. Середня кількість книжок у замовленні знизилася на 10%. Тобто купівельна спроможність падає повільніше, ніж зростає ціна на книжку. Українці не перестали купувати книжки. Вони почали купувати менше за раз», — наводить дані Дмитро Феліксов, власник книгарень Readeat та книжкового сервісу Буктікет.

Водночас попри здорожчання, ціна на українську книгу лишається меншою, ніж в Європі, де середня вартість — 15—20 євро. 

«Щоб ціна не впливала на поріг входу для читачів і покупців книги, ми розвиваємо як співпрацю з міністерствами інших країн, аби вони фінансували переклади видань їхньою мовою, так і намагаємося підтримати локальні ініціативи: від фестивалів до бібліотек», — Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги.

Шляхи утримання ціни на книгу

Знижки

Як інструмент — хороший (привертає увагу, залучає читачів), але не стратегічний (люди звикають чекати знижок, втрачається цінність видання). Також не секрет, що часто щодо знижок сперечаються між собою власники книгарень і видавці: власні знижки видавництв суттєво знижують дохідність невеликих офлайн-книгарень, бо читач завжди йде за низькою ціною. Під час дискусії у Vivat пообіцяли не давати знижки на свої новинки протягом 3 місяців від виходу книжки. 

М’які обкладинки (або ж зміна форматів видань)

Як один з елементів здешевлення книги без втрати якості можуть стати м’які обкладинки. Та у «Віхолі» сказали, що, навпаки, ринок диктує протилежний процес: їхні м’які обкладинки не такі виграшні на полиці в порівнянні з іншими твердими та кольоровими зрізами; їх не можна викласти так, як тверді, та й самі читачі з авторами просять твердих. Хоча в Європі м’які обкладинки — це норма, і більшість видавців працює саме з такими форматами.  

Підтримка держави

Від держави очікують не стільки регулювання — цін на книги чи єдиної роздрібної ціни — скільки допомоги в боротьбі з піратством, підтримки бібліотек і програм з популяризації читання. Наприклад, учасники ринку зійшлися на тому, що національний кешбек у 50% на книжки міг би допомогти зменшити поріг входу для потенційно зацікавлених читачів. Або ж таки прийняти закон про допомогу з орендною платою для книгарень. 

Читайте також: Понад 91 мільйон гривень: хто і скільки використав коштів у межах програми «єКнига»

Підтримка великого бізнесу, грантодавців

Для видавців, які щороку видають десятки й сотні назв книг партнерство з підтримки випуску кількох книг не надто вплине на загальну ситуацію й не зробить глобально дешевшими всі видання на ринку. Однак, підтримка великого бізнесу може здешевити а) дорогі перекладні видання, б) тематичні, вузькоспеціалізовані, в) важливі для розвитку культури — які б потім поширювалися бібліотеками, школами.

Ріст цін на книжки — невідворотний процес. Та головним завданням сьогодні є не стільки зниження цін як таке, скільки підвищення цінності читання. І тут видавці та книгарні конкурують не одне з одним, а з соцмережами, стрімінговими платформами, комп’ютерними іграми, іншими видами дозвілля, які активно розвиваються в епоху ШІ. Тому розвиток бібліотек, підтримка книгарень, популяризація читання та розширення аудиторії мають стати основою для сталого розвитку галузі.

Читайте також: Скільки коштує видати книгу в Україні? Розбираємо кейси молодих авторів

Поділитися

Схожі новини