Ізраїль, Індія та росія поза контролем. Більшість виробників кібершпигунського ПЗ не регулюються — дослідження ESCU

21 із 31 компанії найбільших виробників комерційних інструментів кібершпигунства працюють без належного міжнародного контролю.

Про це йдеться у дослідженні Ради економічної безпеки України (ESCU).

ESCU проаналізувала ринок компаній, які створюють, ліцензують або обслуговують технології для віддаленого доступу до пристроїв, збору даних і прихованого стеження.

За результатами дослідження, 21 із 31 найбільшого виробника таких інструментів працює поза межами міжнародних механізмів регулювання. Йдеться, зокрема, про компанії з Ізраїлю, Індії та росії.

Один із прикладів — NSO Group, яка розробила шпигунське програмне забезпечення Pegasus. Його пов’язували зі стеженням за журналістами, опозиціними політиками, правозахисниками та громадськими діячами в різних країнах.

У дослідженні також зазначається, що ринок комерційних шпигунських технологій продовжує активно зростати.

За оцінками ESCU, у 2025 році його обсяг перевищив $55 млрд, а до 2033 року він може зрости до $168,7 млрд.

Хто виробляє та хто купує

Ринок комерційних шпигунських технологій (КШТ) функціонує у «сірій зоні», яку важко відстежити. Ці продукти мають подвійне призначення: одна й та сама технологія може використовуватися як для законної розвідки, так і для незаконного стеження.

Загалом у світі, за даними дослідження, існує 43 виробника КШТ у 18 державах. Більшість виробників сконцентровані в трьох країнах: Ізраїлі, Індії та Італії. На основі даних Google, Atlantic Council та розслідувань Європарламенту, ESCU ідентифікувала 31 ключового постачальника.

Переважна більшість — це ізраїльські компанії (Blue Ocean, Candiru, Cellebrite, NSO Group та інші). Також значні групи виробників базуються в Індії, ОАЕ, Туреччині, росії, на Кіпрі та у В’єтнамі.

Читайте також: Чому компанії дізнаються про свій злом уже з новин? Що відбувається на ринку кібербезпеки — колонка