Що робити, якщо заклад освіти замовчує факт булінгу

Після звернення батьків до Служби освітнього омбудсмена, у якому вони скаржились на булінг щодо їхньої дитини з боку педагогічного працівника, а також на неналежне реагування закладу освіти, були зроблені запити до засновника освітнього закладу та Головного управління Національної поліції.

За результатами розгляду Нацполіція склала протокол на директора освітнього закладу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 173-4 КУпАП (неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу), який було скеровано до суду.

Суд встановив, що керівник закладу освіти, перебуваючи на робочому місці, отримавши заяву про випадок булінгу (цькування) від громадянки, яка є матір’ю здобувача освіти, не повідомила у відповідний строк територіальний орган Національної поліції, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 173-4 КУпАП. Керівник закладу освіти свою вину у вказаному правопорушенні визнала. У результаті суд визнав її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, та наклав на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Освітня омбудсменка Надія Лещик нагадала, що “відповідно до нормативно-правових актів, у випадку надходження повідомлення про насильство керівник закладу освіти має розглянути його протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження невідкладно повідомити про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей”.

У разі виявлення ознак насильства та жорстокого поводження керівник закладу освіти скликає засідання комісії не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення. Комісія не має встановлювати факт насильства, це юрисдикція поліції та судових органів.

Але що має зробити комісія згідно Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513:

- запобігати випадкам насильства;

- з’ясувати причини виникнення;

- вживати заходів для усунення таких причин.

Нагадаємо, законодавці розробляють новий порядок реагування на випадки насильства в закладах освіти, який передбачає розширення самого поняття насильства, однак містить суперечливі критерії визначення булінгу: “Нові правила щодо булінгу: чому критерій “двох випадків” може стати проблемою”.

“Розглядаючи звернення щодо булінгу, обов’язково звертаю увагу на той факт, чи повідомляв керівник закладу поліцію. – Акцентує Надія Лещик. – Адже від цього залежить можливість правоохоронних органів оперативно відреагувати на ситуацію, розслідувати її, скласти протокол про адміністративне правопорушення та направити його до суду. Щоб долати насильство, зокрема булінг у наших школах, маємо діяти системно, об’єднувати зусилля та залучати всіх учасників освітнього процесу – батьків, учнів, педагогів”.

Не слід боятися визнати наявність проблеми – варто зосередити всі ресурси на її подоланні. Іноді керівники не повідомляють правоохоронні органи, тому що бояться, що це негативно позначиться на репутації закладу освіти або ситуація набуде розголосу. Але в результаті замовчування таких ситуацій не розв’язує, а лише загострює проблему, впевнена освітня омбудсменка.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ повідомляло: щодо булінгу в школах: кількість заяв зростає.

Фото – Freepik