Раптова атака "Шахедами" по Києву: військовий оглядач сказав, що стоїть за одиночним ударом

• 28 квітня Росія атакувала Київ ударними дронами, що призвело до вибухів, пошкоджень та постраждалих.
• Військовий оглядач вважає, що атака могла мати ширшу мету, ніж одиничний удар.

Посеред дня 28 квітня Росія атакувала Київ ударними дронами, в кількох районах столиці пролунали вибухи. У місті працювала ППО, а після падіння уламків зафіксували пошкодження, загоряння і постраждалих.

Військовий оглядач Василь Пехньо в ефірі 24 Каналу пояснив, що такий денний наліт навряд чи був випадковим епізодом. За його словами, Росія могла переслідувати значно ширшу мету, ніж просто одиничний удар по столиці.

Дивіться також Нові лінії оборони на півночі: в РНБО пояснили, чи є загроза наступу на Київ

Одиночний денний удар міг бути не випадковим

Появу російських дронів над Києвом посеред дня Пехньо не вважає звичайним епізодом.

До уваги! Удень 28 квітня Росія нетипово атакувала Київ безпілотниками, через що в столиці пролунали вибухи і працювала ППО. Повітряні сили попередили про рух БпЛА на Київ близько 14:06, а вибухи в місті почули орієнтовно о 14:18.

Такі атаки не схожі на масований наліт, зате дають ворогу іншу перевагу: окремий БпЛА легше провести українським небом, він менш помітний і може виконувати не лише ударну, а й розвідувальну задачу.

Раніше ми бачили використання дронів у такий денний період, зокрема над столицею, в той момент, коли вони проводили розвідку. Такі випадки траплялися,
– сказав Пехньо.

Він нагадав, що після таких дорозвідок Росія вже влаштовувала комбіновані удари – і дронами, і ракетами. Саме тому нинішню атаку він не став називати випадковою, хоча й застеріг від поспішних висновків про конкретний сценарій.

Я не хочу зараз бути таким голослівним, що це, мовляв, може бути елементом підготовки, але нам треба враховувати те, що росіяни по-всякому намагаються вкусити столицю і не тільки,
– наголосив військовий оглядач.

За його словами, Росія не відмовилася від наміру тиснути на Київ і шукатиме для цього різні способи.

Як російські дрони прорвалися до столиці?

Пехньо звернув увагу, що російські дрони під час цієї атаки летіли надто низько, а це може свідчити не лише про спробу пройти непомітно, а й про використання керування через так звані mesh-системи. Йдеться про мережу ретрансляторів і веж, які дають змогу російським БпЛА зберігати керованість на великій відстані й заходити на цілі там, де їх складніше виявити радарами.

У росіян досі є така опція, як mesh-система для зв'язку дронів, яка забезпечує прямокерованість російських БПЛА по тих чи інших об'єктах, по яких російський оператор спрямує такий дрон,
– пояснив військовий оглядач.

Такі системи, за його словами, працюють не лише з окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей.

Довідка! Mesh-система – це мережа зв'язку, в якій дрони можуть під'єднуватися один до одного і працювати як ретранслятори сигналу. Завдяки цьому "Шахед" не прив'язується до одного наземного каналу чи маршруту, а може пройти через кілька областей і вже ближче до цілі отримати зв'язок через інший борт у повітрі. Для такої схеми іноді достатньо навіть одного дрона-ретранслятора. При цьому оператор не веде безпілотник вручну весь політ, а лише підтверджує ціль на фінальному відрізку, після чого дрон завершує атаку за закладеним алгоритмом. Саме так Росія отримує більше можливостей для нетипових ударів по далеких містах.

Для цього Росія також використовує інфраструктуру в Білорусі, а саме вежі, через які можна ретранслювати сигнал і підтримувати політ дрона аж до столиці.

Завдяки, наприклад, тій же Білорусі і існуванню там веж для ретрансляції для російських дронів, в тому числі можливий взагалі подекуди такий одиночний доліт БПЛА до столиці,
– сказав Пехньо.

Саме низький політ дає таким дронам шанс уникати виявлення українськими радіолокаційними системами, хоча водночас робить їхню траєкторію менш стабільною і небезпечнішою для житлової забудови.

До слова! Подібний нетиповий удар Росія вже застосовувала 18 березня по Львову, коли до міста фактично долетів один "Шахед". Тоді авіаексперт Анатолій Храпчинський пояснював, що такі атаки можуть відбуватися не через звичайний масований наліт, а завдяки mesh-системі або іншим каналам зв'язку, які дозволяють дрону зберігати керованість на великій відстані.

Нинішній одиночний денний удар по Києву виглядає не випадковістю, а ще одним прикладом того, як Росія тестує нестандартні маршрути й способи точкового тиску на великі міста. Такі удари не варто сприймати як разовий збій чи імпровізацію, бо Росія й далі шукатиме способи дорозвідки і нових атак.

Що відомо про наслідки атаки на Київ 28 квітня?

У Шевченківському районі уламки дрона пошкодили недобудову. За даними ДСНС, там постраждали дах і фасад будівлі, а також виникли два незначні осередки загоряння. Рятувальники ліквідували пожежу.

Також, у Шевченківському районі після падіння уламків сталося зіткнення двох автівок, а одна людина постраждала. Як повідомив Віталій Кличко, внаслідок вибуху через падіння БпЛА легковик наїхав на пішохода. Постраждалого ушпиталили. Пізніше уламки виявили ще на одній локації в цьому ж районі.

У Солом'янському районі уламки дрона впали на територію цвинтаря. Там загорілося сміття на площі 5 квадратних метрів, пожежу загасили. Медики також надали допомогу ще одному постраждалому саме в цьому районі.