Діти 70-х років росли без контролю та розкладів: це дало їм те, чого зараз бракує багатьом

У сімдесяті роки в сільських районах Австралії та багатьох інших країнах дитинство відрізнялося винятковим рівнем свободи. Діти виходили з дому після сніданку і поверталися лише до вечері, проводячи цілі дні без телефонів, розкладів і нагляду дорослих. Це не було наслідком нехтування з боку батьків – відсутність контролю вважалася природною частиною дорослішання.

Сучасне дитинство виглядає інакше: воно жорстко структуроване, постійно контролюється і детально планується. Хоча в вимірюваних категоріях таке середовище стало безпечнішим, психологи задаються питанням, які важливі елементи розвитку при цьому втрачаються, пише Space Daily.

Дослідження ролі неструктурованої гри

Еволюційний психолог з Бостонського коледжу Пітер Грей протягом усієї кар'єри вивчає зв'язок між скороченням часу на вільні ігри та психологічними втратами для підростаючого покоління. У своїй роботі "Занепад гри та зростання психопатології у дітей та підлітків", опублікованій в American Journal of Play, Грей доводить, що з 1960-х років можливості для самостійної та безконтрольної діяльності дітей неухильно скорочувалися. Цей процес майже ідеально збігається з різким зростанням показників дитячої тривожності, депресії та почуття безпорадності.