Оплачувана перерва гіг-спеціаліста в «Дія.Сіті»: як кваліфікувати ці виплати під прицілом податкової — колонка

Максим Носарев, СЕО юридичної компанії  Tretten Lawyers, у колонці для AIN розбирає нюанси оплачуваної перерви гіг-спеціаліста й чому саме вона стала джерелом правової невизначеності в межах «Дія.Сіті».

«Дія.Сіті» створювався як режим, який мав спростити роботу ІТ-компаній: зрозумілі правила гри, нижче податкове навантаження та гнучкіші формати співпраці зі спеціалістами. Значною мірою це справді спрацювало — особливо після започаткування гіг-контрактів.

Щоправда, разом із гнучкістю з’явилися й нові зони невизначеності, одна з яких — це виплати гіг-спеціалістам. На перший погляд — технічне питання, та на практиці це потенційна точка конфлікту з податковою.

Як влаштована робота в «Дія.Сіті»: коротко про головне

Наразі компанії-резиденти «Дія.Сіті» можуть залучати спеціалістів двома основними способами: за трудовим договором (або трудовим контрактом) або за гіг-контрактом.  Якщо з першим варіантом зрозуміло: він більш врегульований законодавством; то з другим часто виникають питання.

Гіг-контракт — це не просто робота з ФОП на аутсорсі, а щось середнє між трудовим договором і незалежним підрядом. Людина не є найманим працівником у класичному розумінні, але й не зовсім «вільний художник». 

Винагорода vs інші виплати: де проходить межа

Щоб залишатися постійним резидентом «Дія.Сіті», компанія повинна відповідати двом базовим критеріям:

• Середня винагорода — не менш ніж 1200 євро;
• Середня кількість спеціалістів — не менш ніж 9 осіб.

!Важливо:

ці вимоги можуть не виконуватись стартапами до кінця наступного календарного року після набуття резидентства (наприклад, якщо компанія стала резидентом «Дія.Сіті» в лютому 2026-го, то до кінця 2027 року). Але в подальшому і такі стартапи мають відповідати всім вимогам.

Зазвичай питання в айтівців виникають якраз щодо грошей: а що можна вважати винагородою? Адже для працівників за трудовим договором існує усталена практика, роз’яснення, нормативка, а для гіг-спеціалістів такого не так багато (режим працює лише кілька років, і багато питань досі досліджуються і бізнесом, і державою методом спроб і помилок).

При визначенні, які саме виплати належать до винагороди, використовуємо визначення закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки» (далі — Закон): 

«За виконані протягом місяця роботи (надані послуги) гіг-спеціалісту виплачується винагорода в розмірі, порядку та строки, визначені сторонами в гіг-контракті з урахуванням положень цього Закону. Розмір винагороди за гіг-контрактом може встановлюватися за період або розраховуватися залежно від обсягу виконаних робіт (наданих послуг) чи кількості часу, витраченого на їх виконання (надання)».

Закон визначає, що гіг-спеціаліст отримує винагороду за виконання роботи або надані послуги: є робота — є оплата.

При цьому всі інші виплати, які можуть бути здійснені на користь гіг-спеціаліста (зокрема компенсації, оплата часу тимчасової непрацездатності), прямо законом не названі як складова частина винагороди. І в межах цієї прогалини випливає одна конкретна річ, яка вже зараз цікавить ІТ-компанії: як бути з оплачуваною перервою? 

Читайте також: Як не нафакапити з договорами, або коли ІТ-компанії потрібно створити процес — колонка

Оплачувана перерва як сіра зона 

Гіг-спеціаліст, згідно із законодавством, має право на оплачувану перерву — це 17 робочих днів на рік, такий собі аналог відпустки для найманого працівника.

Здавалося б, усе логічно: людина бере перерву і компанія їй платить.

Але юридично виникає важливий нюанс:

Якщо для найманих працівників в Інструкції зі статистики заробітної плати прямо вказано, що відпускні є частиною фонду оплати праці, то для гіг-спеціалістів такої норми немає.

Закон визначає оплачувану перерву як час відпочинку, а не як час надання послуг. Відповідно, виплата за цей час формально не підпадає під визначення винагороди — і тут починається сіра зона.

Уявіть: гіг-спеціаліст бере перерву на два тижні, компанія виплачує йому половину місячної винагороди за цей час. Але податкова може розглянути цю ситуацію інакше: виплата за оплачувану перерву — це не винагорода за послуги, а значить, пільгове оподаткування на неї не поширюється.

У результаті виникає ризик, що такі виплати будуть оподатковуватися за загальними правилами: 18% ПДФО +5% військового збору замість 5% ПДФО +5% ВЗ за пільговою ставкою.

Погодьтеся, різниця суттєва, а з великою командою в компанії вона перетворюється на відчутні суми.

Коли я стикаюся з такою ситуацією в роботі з клієнтами, завжди чесно окреслюю два варіанти дій:

Варіант 1: Захищатися 

Правова позиція є: можна стверджувати, що оплачувана перерва є складовою винагороди, посилаючись на Закон, аналогію з відпустками та природу виплати. Такий підхід обґрунтований, іноді клієнти його обирають і я завжди попереджаю: це ризик, бо остаточне слово тут залишиться за судом.

Варіант 2. Запобігти проблемі 

Щоб не доводити до конфлікту, існує кілька практичних кроків:

1. Прямо зафіксувати в гіг-контракті, що оплата перерви є частиною винагороди.
2. Розробити внутрішнє положення або наказ про обрахунок середньої винагороди для цілей «Дія.Сіті» й окремо вказати в ньому, що оплата перерви включається до цього розрахунку.
3. Звернутися до Міністерства цифрової трансформації з офіційним запитом щодо роз’яснення: чи включається оплата перерви до бази для критерію резидентства 1200 євро.

Останній варіант є більш чистим із погляду правової визначеності. Якщо Мінцифри надасть офіційне роз’яснення на вашу користь, це суттєво знижує ризик претензій від податкової. Але жоден із цих інструментів не дає 100% гарантії від претензій податкової, оскільки розʼяснення Мінцифри все одно не замінить за своєю юридичною силою індивідуальну податкову консультацію чи узагальнюючу податкову консультацію з цих питань, розробити яку податкова щось не дуже хоче. 

А якщо ІТ спеціаліст не бере перерви

Важливо розуміти цікаву річ: перерва для гіг-спеціаліста є правом, а не обов’язком. І в період воєнного стану, коли спеціалісти не хочуть втрачати свої кошти, вони можуть просто не скористатися правом на перерву, і я часто бачу це в проєктах.

Ця тенденція підсилюється загальним контекстом: українські ІТ-спеціалісти працюють в умовах війни, коли складніше залучати клієнтів, конкуренція на ринку зростає і мало хто обирає ризик. Тож вони часто вирішують скористатися своїм законним правом не йти у відпустку.

Добре це чи погано? Вирішувати швидше тим, хто працює без відпочинку. 

Проте важливо пам’ятати: якщо гіг-спеціаліст з власної  ініціативи чомусь не використав оплачувану перерву, то вся виплачена йому винагорода має включатися в обрахунок критерію 1200 євро вже на 100% без зауважень від податкової.

Та допоки ця прогалина існує, єдиного правильного рішення не буде, і в кожному випадку потрібно робити окремий вибір, як краще діяти для вашої компанії і мінімізувати небажані наслідки. 

Читайте також: 5 пунктів, які необхідно додати в ІТ-контракт, щоб не втратити гроші – пояснює Максим Носарев