На Сонці сталося два потужних спалахи за добу: чи загрожують вони Землі

• На Сонці відбулися два потужних спалахи класу X, що супроводжувалися корональними викидами маси, але основна частина плазми, ймовірно, не зачепить Землю.
• Спалах уже спричинив радіозатемнення рівня R3, що викликало перебої HF-радіозв'язку на освітленій стороні Землі, але не спричинило геомагнітну бурю.

У ніч на 24 квітня на Сонці стався потужний спалах класу X2.5 – другий за силою від початку 2026 року. Явище супроводжувалося великим викидом плазми та яскравим еруптивним протуберанцем. Згодом зірка спалахнула ще одним, навіть потужнішим, який сягнув рівня X2.52.

Астрономи зафіксували перший спалах екстремального класу, максимум активності якого припав на 04:07 за київським часом або 01:07 UTC, пише 24 Канал. Пік активності другого спалаху припав на 11:13 за Києвом (08:13 UTC).

Дивіться також Магнітні бурі у квітні: що готує для нас Сонце у найближчий тиждень

Що сталося на Сонці?

Джерелом обидвох спалахів став активний регіон AR 4419. Саме там утворилося потужне вивільнення енергії, яке супроводжувалося ефектним еруптивним протуберанцем – масштабним викидом розжареної сонячної плазми, добре помітним на знімках космічних телескопів.

Другий спалах також супроводжувався значним корональним викидом маси. Додатково фахівці з SolarHam зафіксували Type II radio emission – радіовипромінювання, яке зазвичай вказує на формування швидкого та потужного плазмового фронту. За попередніми оцінками, швидкість цього викиду становить близько 1293 км/с.

На знімках коронографа CCOR-1 також добре видно корональний викид маси, який виник після другого спалаху.

Корональний викид маси на Сонці / Фото SolarHam.com

На знімках також помітне виражене корональне затемнення (coronal dimming), що підтверджує утворення великого CME. Попри масштаб події, через розташування AR 4419 поблизу західного краю сонячного диска основна частина плазми, ймовірно, буде спрямована повз Землю.

Як це може вплинути на Землю?

Такі спалахи належать до найенергетичніших проявів сонячної активності. Вони можуть супроводжуватися корональними викидами маси – хмарами заряджених частинок, які за певних умов здатні впливати на магнітне поле Землі, викликати магнітні бурі, порушення радіозв'язку та проблеми в роботі супутників.

І хоч викиди не були спрямовані прямо в бік Землі, науковці вже не виключають так званого ковзного удару – ситуації, коли лише край плазмового хмари може зачепити магнітосферу нашої планети. У такому разі можливе посилення геомагнітної активності, хоча серйозних наслідків наразі не прогнозують.

Спалах уже спричинив сильні радіоперешкоди на Землі. Попри те, що основна маса плазми після сонячного спалаху, ймовірно, пройде повз Землю, сам вибух уже вплинув на космічну погоду. NOAA зафіксувало радіозатемнення рівня R3 (Strong) за міжнародною шкалою Space Weather Scales.

Мовиться про сильне порушення короткохвильового радіозв'язку, яке виникає майже одразу після потужного рентгенівського спалаху класу X.

Потік випромінювання досягає Землі приблизно за вісім хвилин і впливає на верхні шари атмосфери, змінюючи умови проходження радіосигналів.

У результаті на освітленій Сонцем стороні планети можливі масштабні перебої HF-радіозв'язку – саме того, який використовують авіація, морський транспорт, військові служби та радіооператори. NOAA зазначає, що втрата зв'язку може тривати близько години.

Також тимчасово погіршується робота низькочастотних навігаційних сигналів, що може впливати на окремі системи навігації.

Важливо, що це не є геомагнітною бурею. Радіозатемнення R3 виникає через миттєве рентгенівське випромінювання від спалаху, тоді як магнітні бурі залежать від того, чи досягне Землі корональний викид маси. Саме тому навіть без прямого удару плазмового хмари Сонце вже встигло вплинути на нашу планету.

Що відбувається з Сонцем?

Науковці звертають увагу, що Сонце все ще перебуває у фазі підвищеної активності, тому протягом найближчого часу можливі нові сильні спалахи.

Для порівняння, 4 лютого 2026 року було зареєстровано ще потужніший спалах класу X4.2, який став найсильнішим у нинішньому столітті. Водночас дослідники вважають, що пік поточного сонячного циклу вже був пройдений у другій половині минулого року та частково на початку цього року.

Зараз Сонце, ймовірно, поступово переходить до фази спаду активності. Це не означає повного затишшя – сильні спалахи ще можливі, однак із часом вони ставатимуть дедалі рідшими.