Мобілізацію та воєнний стан в Україні продовжили: що це означає для військовозобовʼязаних

• Верховна Рада України продовжила воєнний стан та мобілізацію до 2 серпня 2026 року, що є 19 таким рішенням з початку війни.
• До служби придатні громадяни віком від 25 до 60 років, з певними винятками для осіб 18-25 років і жінок, які можуть долучитися добровільно.

Верховна Рада України продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів. Відтак особливий правовий режим триватиме щонайменше до 2 серпня 2026 року.

Це вже 19-те відповідне рішення парламенту з початку повномасштабної війни. У Законі України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" вказано, що це означає для українців.

Дивіться також Понад 1,5 мільйона осіб для війська: Решетилова розповіла про головні проблеми мобілізації

Що відомо про продовження мобілізації та воєнного стану?

Верховна Рада підтримала продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації на 90 діб.

Рішення ухвалили за стандартною процедурою: відповідні законопроєкти вніс президент Володимир Зеленський на підставі рішення РНБО. Документи попередньо розглянув профільний парламентський комітет, після чого їх винесли до сесійної зали. Народні депутати підтримали обидва рішення більшістю голосів.

Таким чином, воєнний стан і мобілізація в Україні діятимуть щонайменше до 2 серпня 2026 року. Це вже 19-те голосування парламенту за продовження цих правових режимів від початку повномасштабного вторгнення Росії.

У період дії воєнного стану військовозобов’язані громадяни повинні дотримуватися низки правил. Зокрема, чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані перебувати на військовому обліку в ТЦК та СП. Вони мають регулярно оновлювати свої військово-облікові дані, які вносяться до відповідних державних реєстрів.

Також обов’язковою є наявність при собі військово-облікового документа – як у паперовій, так і в електронній формі – разом із документом, що посвідчує особу. Ці документи необхідно пред’являти на вимогу уповноважених осіб, зокрема поліції чи представників ТЦК.

Крім того, громадяни повинні з’являтися за викликом до ТЦК у строки, зазначені в повістках або мобілізаційних розпорядженнях. Передбачено також проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Кого мобілізують у 2026 році?

Загальна мобілізація поширюється на громадян України віком від 25 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або повинні стати на нього. Обов’язковою умовою є придатність до служби за станом здоров’я та відсутність законних підстав для відстрочки.

Після призову громадян направляють до навчальних центрів для проходження базової загальновійськової підготовки. Там вони здобувають необхідні навички перед направленням до бойових підрозділів.

Окремо визначено випадки, коли мобілізації можуть підлягати громадяни віком від 18 до 25 років. Це стосується офіцерів запасу та осіб, які вже проходили строкову військову службу.

Водночас громадяни цієї вікової категорії можуть долучитися до лав Сил оборони добровільно, уклавши контракт. Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути залучені до служби або виконання завдань оборони держави виключно на добровільній основі.

Українське законодавство передбачає низку підстав для отримання відстрочки від мобілізації. Серед них – тимчасова непридатність до служби за висновком військово-лікарської комісії, наявність трьох і більше дітей віком до 18 років, а також необхідність догляду за тяжкохворими родичами.

Право на відстрочку також мають працівники підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та оборони, якщо вони офіційно заброньовані. Окремо це стосується студентів, аспірантів, викладачів, науковців і вчителів.

За порушення правил військового обліку або мобілізації передбачена адміністративна відповідальність. Штрафи можуть становити від 17 000 до 25 500 гривень. Водночас законодавство визначає перелік поважних причин, які можуть виправдати неприбуття за повісткою. Серед них – хвороба, стихійні лиха, активні бойові дії або смерть близького родича.

Що відомо про реформу мобілізації?

Влада також працює над удосконаленням підходів до мобілізації та комплектування Сил оборони. Йдеться про ширше залучення військовослужбовців на контрактній основі, а також реформування системи рекрутингу.

Частина відповідних проєктів уже підготовлена до впровадження. Очікується, що деталі наступних етапів цих змін будуть оприлюднені пізніше.

Наприклад, у межах оновлення законодавства про мобілізацію в Україні обговорюють можливі зміни, які передбачають нові повноваження для Національної поліції щодо осіб зі статусом "у розшуку".

• Одна з ідей полягає у тому, що поліція може отримати розширений доступ до даних реєстру "Оберіг" і нові функції у роботі з громадянами, які ухиляються від виконання військового обліку. Зокрема, йдеться про можливість відкриття адміністративних або навіть кримінальних проваджень та доставлення таких осіб до територіальних центрів комплектування.