Марс здивував NASA: Curiosity знайшов дивну "риб'ячу луску" на поверхні планети

• Марсохід Curiosity зафіксував на Марсі кам'яні утворення, схожі на риб'ячу луску, що можуть свідчити про наявність води в минулому.
• Дослідники намагаються зрозуміти, як формувалися ці текстури, які на Землі виникають через розширення та стиснення ґрунту в холодних або посушливих регіонах.

Марсохід NASA Curiosity зафіксував на поверхні Червоної планети незвичайні кам'яні утворення, схожі на риб'ячу луску або скинуту шкіру рептилії. Вчені вважають, що ці візерунки можуть стати ще одним доказом того, що колись на Марсі була вода.

Під час дослідження кратера, вік якого оцінюють менш ніж у 50 мільйонів років, марсохід Curiosity натрапив на незвичайну ділянку поверхні з камінням, вкритим багатокутними візерунками, повідомляє Gizmodo. Знімки були зроблені 7 квітня під час руху апарата до невеликого кратера Антофагаста.

Дивіться також Професор заявив, що знайшов життя на Марсі, але науковці мають інше пояснення

Що означають загадкові візерунки на Марсі?

На фото видно структури, що нагадують луску риби або навіть шкіру великої рептилії. Поверхня каменів вкрита тисячами шестикутних і багатокутних форм, які перетинаються між собою, створюючи ефект своєрідної кам'яної сітки.

Лущата структура на Марсі / Фото NASA

Заступниця наукового керівника місії в Лабораторії реактивного руху NASA Ебігейл Фрейман пояснила, що команда вже бачила подібні полігональні породи раніше, але цього разу масштаби вражають значно більше.

За її словами, такі структури простягаються на метри вперед і буквально вкривають увесь краєвид, який бачить Mastcam – основна камера марсохода.

Саме за допомогою двокамерної системи Mastcam Curiosity вдалося отримати детальні панорамні знімки цієї місцевості. Зараз дослідники намагаються зрозуміти, як саме сформувалися ці дивні "стільникові" текстури.

Ми вже бачили таке

На Землі подібні полігональні візерунки часто виникають через постійне розширення та стиснення ґрунту. Зазвичай це відбувається в холодних або посушливих регіонах, де матеріал поверхні проходить цикли замерзання та відтавання.

Хоча сучасний Марс є сухою та холодною пустелею, вчені давно припускають, що мільярди років тому планета мала густішу атмосферу, річки, озера і, можливо, навіть океан. Саме тому такі структури можуть бути важливим слідом давньої водної активності.

До прибуття в кратер Антофагаста Curiosity також досліджував схили гори Шарп, де зафіксував інші незвичайні геологічні утворення – тонкі зигзагоподібні хребти, схожі на павутину. Такі формації, відомі як boxwork, могли виникнути після того, як підземні води залишили мінерали в тріщинах породи, які згодом затверділи.

Це також вказує на те, що вода на Марсі могла зберігатися значно довше, ніж вчені вважали раніше.

Сам кратер Антофагаста, названий на честь регіону та великого міста в Чилі поруч із пустелею Атакама, вважається відносно молодим. За оцінками NASA, він сформувався менше ніж 50 мільйонів років тому. Через це породи всередині кратера могли відносно нещодавно опинитися під впливом жорсткого марсіанського випромінювання, що робить їх особливо цікавими для аналізу.

Нещодавно Curiosity також зробив ще одне важливе відкриття – у багатих на глину марсіанських пісковиках він виявив понад 20 органічних молекул. Деякі з них на Землі вважаються базовими компонентами для виникнення життя.

Усе це поступово зміцнює гіпотезу про те, що в далекому минулому Марс міг бути придатним для життя.