Кредити під час війни: чи можна їх списати через банкрутство

• Війна визнана форс-мажорною обставиною, що дозволяє українцям уникнути штрафів за прострочення кредитів, але сам борг не зникає.
• Списання відсотків можливе лише за індивідуальною домовленістю з банком, а процедура банкрутства вимагає подачі заяви до суду та призначення арбітражного керуючого.

Минуло вже понад чотири роки з початку повтомасштабного вторгнення Росії в Україну. Бойові дії, окупація, проблеми зі світлом та опаленням зокрема вплинули на фінансовий стан людей в країні.

Чи можна списати кредити через банкрутство під час війни?

Водночас війна є форс-мажорною обставиною, тому українців можуть звільнити від штрафів за прострочення кредиту, про що пише УНІАН.

Читайте також Особисте майно ФОПа під ударом: чи можуть забрати житло за борги

Адвокат Ігор Ясько пояснив, що сам борг нікуди не зникає. За цих обставин змінюється порядок нарахування пені та інших санкцій.

Експерт радить припинити виплати за кредитом в разі фактичної неможливості його виплачувати. Це може евакуація з міста, відсутність доступу до банківської інфраструктури тощо.

В іншому ж випадку сума боргу може зростати. Але тільки коштом основної заборгованості та звичайних відсотків, якщо це передбачено договором.

Несплата за кредитом призведе до таких поганих наслідків:

• негативної кредитної історії;
• можливості судового стягнення;
• передачі справи колекторам.

Важливо! Відповідно до закону, починаючи з 24 лютого 2022 року і на весь період воєнного стану, банки не можуть нараховувати нові штрафи, пеню або інші санкції за кредитами, зокрема картковими.

Що робити, якщо нарахування таки є?

Якщо нарахування з'явилися, то банк зобов'язаний їх списати. Позичальник може подати до банку вимогу щодо списання незаконно нарахованих штрафів та пені. Якщо нарахування все ще не припиняються, то слід звернутися зі скаргою до Національного банку України, регулятора фінансового ринку або до суду.

Але нарахування відсотків за кредитом є законним. Списання відсотків можливе тільки за індивідуальною домовленістю з банком.

Водночас списання боргу, як пояснив експерт, можливе законно у двох випадках:

1. майно, яке слугувало забезпеченням (заставою) за кредитом, було знищено внаслідок війни;
2. за домовленістю з банком, якщо кредитний портфель визнано безнадійним або він підпадає під спеціальні програми банку.

Зверніть увагу! Українські військовослужбовці під час служби та 90 днів після демобілізації не зобов'язані повертати кредити та не платять штрафи.

Юристка практики банкрутства та реструктуризації боргів Анастасія Шаховець детально розписала, як проходить процедура банкрутства в Україні. На самому початку боржник подає заяву до господарського суду за місцем своєї реєстрації. До самої заяви додаються необхідні документи.

Наступний етап – це відкриття провадження у справі про банкрутство. Тобто суд розглядає подану заяву та ухвалює рішення. Якщо суд задовольняє заяву, то призначається арбітражний керуючий. Він якраз і буде керувати процедурою банкрутства.

Реструктуризація боргів відбувається саме для фізичних осіб. Що відбувається тут? Боржник та кредитори намагаються досягти угоди про реструктуризацію боргів.

Ще один крок – це погашення боргів:

• якщо реструктуризація неможлива, то настає процедура погашення боргів;
• майно боржника продається з аукціону, а кошти від продажу спрямовуються на погашення боргів.

Надалі залишкові борги можуть бути списані.

Що ще слід знати про банкрутство в Україні?

Згідно з інформацією Міністерства юстиції, для того, аби оголосити себе банкрутом, слід підготувати певні документи. Це декларація про майновий стан, список кредиторів та боржників із зазначенням сум, документи про доходи, опис майна із підтвердними документами, інформація про рахунки в банках та інших фінансових установах, а також копії правочинів щодо цінного майна за останній рік.

Адвокатка об'єднання Investment Lawyer Group Анна Піхотенко наголосила, що банкрутство фізичних осіб – це не миттєвий чи безтурботний спосіб позбутися боргів. Йдеться про цивілізований європейський інструмент. Його головною метою є захист сумлінних боржників і дисциплінує кредиторів.