Експерт медмережі ADONIS: Кількість виявлених меланом загально збільшилась завдяки доступу до діагностики

11:50 18.05.2026 Експерт медмережі ADONIS: Кількість виявлених меланом загально збільшилась завдяки доступу до діагностики 7 хв читати

За даними ЕСОЗ, станом на 2024 рік в Україні було зареєстровано 21 289 пацієнтів із діагнозом меланома. За статистикою Національного канцер-реєстру, щороку в країні виявляють понад 2600 нових випадків цього захворювання.

Меланома залишається одним із найнебезпечніших видів раку шкіри, оскільки може швидко прогресувати та не завжди має типовий вигляд. У багатьох пацієнтів вона асоціюється з великою темною родимкою неправильної форми. Насправді меланома може бути маленькою, майже симетричною, світлою, рожевою або схожою на звичайне подразнення шкіри.

18 травня 2026 року в рамках європейського проекту «Євромеланома» відбудеться вже 17-й День діагностики меланоми в Україні. Про те, які уявлення про меланому є помилковими, чому самоогляд шкіри має значення та коли варто звертатися до дерматолога, розповіла провідний лікар-дерматовенеролог вищої категорії, експерт медичної мережі Adonis Катерина Бондар.

Міф 1. Якщо родимка не відповідає правилу ABCDE, вона безпечна

Правило ABCDE залишається одним із базових орієнтирів для самостійного огляду шкіри. Воно допомагає помітити ознаки, які можуть потребувати уваги лікаря: асиметрію родимки, нерівні контури, неоднорідне забарвлення, збільшення розміру та будь-які зміни в динаміці. 

Водночас, за словами експерта ADONIS, цього правила не завжди достатньо. Меланома не обов’язково виглядає «класично». Вона може бути невеликою, симетричною, майже однорідною за кольором або навіть без темного пігменту.

Саме тому лікарі також звертають увагу на так званий симптом «гидкого каченяти» — родимку або утворення, яке помітно відрізняється від інших на шкірі конкретної людини. Насторожити мають будь-які нові утворення у дорослому віці, а також зміни вже існуючих родимок: ріст, ущільнення, зміна кольору, поява кірочок, свербежу чи кровоточивості.

Міф 2. Самоогляд не має сенсу, якщо людина не може сама розпізнати меланому

Самоогляд не замінює консультацію лікаря, але він допомагає вчасно помітити зміни. Його завдання — не поставити собі діагноз, а звернути увагу на те, що родимка або інше утворення на шкірі почали змінюватися.

Оптимально оглядати шкіру приблизно раз на місяць при хорошому освітленні. Для цього можна використовувати велике дзеркало, допомогу близьких або фотофіксацію, щоб порівнювати стан родимок у динаміці.

Особливо важливий регулярний самоогляд для людей із великою кількістю невусів, світлою шкірою, випадками меланоми в родині або значним сонячним навантаженням у минулому. Часто саме пацієнт першим помічає, що родимка «стала іншою», і це може стати приводом для раннього звернення до лікаря.

Міф 3. Небезпечні зміни завжди легко побачити

Частину ділянок тіла люди часто не оглядають або оглядають недостатньо уважно. Серед зон, де тривожні зміни можуть залишатися непоміченими, — шкіра голови, спина, задня поверхня ніг, міжпальцеві проміжки стоп, ділянка під нігтями, слизові оболонки та вушні раковини.

Тому домашній огляд має бути системним. Важливо перевіряти шкіру зверху вниз і не обмежуватися лише відкритими ділянками тіла. Пацієнтам із великою кількістю родимок може бути корисною цифрова фотофіксація або професійне картування невусів у дерматолога.

Міф 4. Меланома завжди темна

Один із небезпечних міфів — переконання, що меланома обов’язково має бути чорною або темно-коричневою. Насправді існує безпігментна, або амеланотична, меланома, яку складніше розпізнати без спеціального огляду.

Вона може виглядати як рожевий або червоний вузлик, пляма тілесного кольору, «прищик», який не загоюється, судинне утворення або невелика ранка. Через відсутність темного пігменту пацієнти часто не пов’язують такі зміни з онкологічними ризиками та можуть довго сприймати їх як подразнення, запалення або наслідок травмування шкіри.

Будь-яке утворення, яке росте, змінюється або не загоюється без очевидної причини, потребує огляду дерматолога.

Міф 5. Якщо родимка свербить або кровоточить, це вже пізня стадія

Свербіж, кровоточивість, поява кірочок або виразок — це симптоми, які не можна ігнорувати. Вони можуть свідчити про активні зміни в утворенні та потребують термінового огляду лікаря.

Однак такі прояви не завжди означають пізню стадію меланоми. Водночас важливо пам’ятати, що багато небезпечних меланом на ранніх етапах взагалі не болять, не сверблять і не викликають дискомфорту. Саме тому орієнтуватися лише на відчуття — помилка.

Міф 6. Якщо людина засмагає поступово і не обгорає, ризику немає

Поступова засмага не свідчить про безпечний вплив сонця. Насправді засмага є захисною реакцією шкіри на пошкодження клітин ультрафіолетовим випромінюванням, а не показником її здоров’я.

Сонячні опіки дійсно є одним із факторів, що підвищують ризик меланоми. Водночас небезпечним може бути й регулярне накопичення ультрафіолетового впливу без помітних опіків. Тривале перебування на сонці без належного захисту сприяє фотостарінню, пошкодженню клітин шкіри та підвищенню ризику онкологічних захворювань.

За словами експертів, пацієнти нерідко недооцінюють вплив соляріїв, щоденного перебування на сонці та засмаги без використання фотозахисту. Особливо важливо захищати шкіру в дитячому та підлітковому віці, коли вона є більш чутливою до дії ультрафіолету.

Міф 7. Видалення всіх родимок захищає від меланоми

Масове профілактичне видалення родимок не захищає від меланоми. Більшість меланом виникають не з уже існуючих невусів, а на зовні незміненій шкірі.

Основна небезпека полягає не в самому факті видалення, а в неправильній тактиці. Перед будь-яким видаленням утворення має бути оцінене дерматологом за допомогою дерматоскопії. Якщо потенційно злоякісне новоутворення руйнують лазером без гістологічного дослідження, це може ускладнити діагностику, призвести до втрати часу та замаскувати подальший розвиток пухлини.

Саме тому підозрілі утворення не варто видаляти лише з естетичних міркувань без повноцінного онкодерматологічного підходу.

Міф 8. У людей із темною шкірою меланоми не буває

Темна шкіра справді має кращий природний фотозахист завдяки більшій кількості меланіну. Однак це не означає, що ризик меланоми повністю відсутній.

У людей із темною шкірою меланома трапляється рідше, але нерідко діагностується пізніше. Причина — хибне переконання, що такий діагноз неможливий.

Особливу увагу слід приділяти долоням, стопам і нігтьовим пластинам. Саме в цих зонах може розвиватися акральна меланома, яка не пов’язана напряму із сонячним опроміненням.

Міф 9. Багато родимок — це вже привід для паніки

Велика кількість невусів справді підвищує ризик меланоми, особливо якщо у людини є атипові родимки, світла шкіра, випадки меланоми в родині або сонячні опіки в анамнезі. Але сама наявність багатьох родимок не означає, що у пацієнта обов’язково розвинеться меланома.

Такі люди потребують не паніки, а регулярного спостереження. Дерматоскопія, фотофіксація та контроль змін допомагають лікарю оцінювати стан родимок у динаміці та вчасно помічати підозрілі ознаки.

Міф 10. Якщо у родича була меланома, вплинути на ризик неможливо

Сімейна історія меланоми дійсно підвищує індивідуальний ризик. Особливо уважними потрібно бути, якщо захворювання було у кількох близьких родичів, діагноз встановлювали у молодому віці або в родині є синдром множинних атипових невусів.

У таких випадках лікар може рекомендувати регулярні огляди дерматолога та дерматоскопію раз на рік, а іноді — раз на 6 місяців. Також важливими залишаються фотофіксація невусів, фотозахист, використання засобів із SPF, захисного одягу та уважне ставлення до нових або змінених утворень на шкірі.

Міф 11. Меланома — це завжди вирок

При ранньому виявленні прогноз у більшості випадків є сприятливим. На ранніх стадіях основним методом боротьби з меланомою є хірургічне видалення з обов’язковим контролем країв резекції. Для частини пацієнтів цього етапу достатньо, після чого вони повертаються до звичного життя та проходять подальше спостереження у лікаря.

Сьогодні можливості лікування меланоми значно розширилися. В клінічній онкодерматології застосовують сучасні методи системної терапії, зокрема таргетну терапію та імунотерапію, які допомогли покращити прогноз для пацієнтів із поширеними формами захворювання.

За словами експерта ADONIS, рання меланома — це не вирок. Після вчасної діагностики та правильно підібраної тактики лікування пацієнти можуть повернутися до активного життя: працювати, подорожувати, займатися спортом, планувати вагітність і, взагалі, зберігати високу якість життя. Найбільший ризик полягає не в самому діагнозі, а в ігноруванні змін шкіри та відкладанні візиту до лікаря.

У ADONIS закликали не відкладати перевірку родимок 

У ADONIS нагадують, що уважне ставлення до змін на шкірі є одним із ключових чинників раннього виявлення меланоми. Підозрілі утворення не завжди виглядають як «небезпечна» родимка: вони можуть бути невеликими, світлими, безболісними або майже не відрізнятися від звичайного подразнення.

Саме тому фахівці радять не чекати появи виражених симптомів. Якщо родимка змінила форму, колір або розмір, почала кровоточити, свербіти, вкриватися кірочками чи просто стала «іншою», варто звернутися до дерматолога та пройти дерматоскопію.

Профілактичний огляд шкіри допомагає оцінити стан родимок у динаміці, своєчасно виявити підозрілі зміни та визначити подальшу тактику. Чим раніше діагностовано меланому, тим більше можливостей для ефективного лікування та збереження якості життя пацієнта.

Теги: #меланома #adonis #бондар