Буданов: Україна має продавати готову зброю, а не технології

Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов заявив, що головним у експорті українського озброєння має бути продаж готової продукції, а не технологій, інакше держава втрачає податки, додану вартість та економічний ефект.

Про це повідомляє кореспондентка AIN з Defense Tech Export Forum.

За словами Буданова, Україна стала «законодавцем» у сфері безпілотних технологій для західного світу, однак є ризик. «Якщо ми не будемо розвиватись далі, з'являться, — вже почали з'являтись — конкуренти. І в певний проміжок часу ми просто ризикуємо втратити цю унікальність», — наголосив Буданов.

Очільник ОП також зазначив, що головне завдання — запобігти неконтрольованому або неузгодженому трансферу технологій за кордон.

«Якщо з країни виїжджає технологія з інженерами, які можуть налагодити це виробництво в іншому місці, держава не отримує вже нічого. Це просто треба чітко усвідомлювати і чесно про це казати. Бо коли певні фірми кажуть, що “ми просто вивеземо, зробимо безчинну компанію”, ну, це не зовсім так», — наголосив очільник ОП.

Крім того, Буданов пояснив, що неконтрольований експорт зброї буде незрозумілив ані для українських військових, ані для іноземних партнерів України.

«Це буде незрозуміло на фронті для бійців, які воюють все ж таки за те, щоб ми з вами зараз тут розмовляли сидіти. Це буде абсолютно незрозуміле для іноземних партнерів, від яких ми просимо кошти на озброєння та готові озброєння. І якщо подібне озброєння просто почнемо продавати, питання стане досить таки жорстким. І це — неконтрольований транспорт технологій», — підкреслив Буданов.

Експорт — лише там, де є «певний запас»

Буданов підкреслив, що експорт можливий лише в сегментах, де є «певний запас». Він навів приклади сфер, де можливий експорт:

• морські безпілотники (виробництво перевищує потреби);
• окремі моделі дронів, які втратили ефективність у війні;
• бронетехніка та військові автомобілі.

Також Буданов зазначив, що частина озброєння, яка вже неактуальна для фронту через розвиток радіоелектронної боротьби, може бути цікавою для інших країн.

Напрямок розвитку — технології

Окремо Буданов звернувся до українських виробників із меседжем: майбутнє за новими технологіями.

«Починайте вже працювати, перше — зі штучним інтелектом, друге — над власною системою управління передачі сигналу. Без цього ми нікуди далі не зрушим», — наголосив Буданов.

Також очільник Офісу Президента зазначив, що необхідно розвиватися у напрямку комплектуючих, зокрема мікроелектроніки.

«Це комплексне питання. Його потрібно вирішувати, як максимум на рівень Кабміну, як мінімум на рівні ці ради підприємців, які виграють. Оце серйозні кроки по підтримці такого розвитку. Це дорого. Тому щоб на це піти, всі мають розуміти, взагалі чого вони це роблять і чітко розуміти, що в них буде підтримка і контракти надалі», — підкреслив Буданов.

Що відомо про експорт української зброї

Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко в ефірі «Мілітарного» розповідав, що значна частина чинного законодавства у сфері експортного контролю створювалася ще до появи приватного ринку, який сьогодні налічує понад тисячу компаній. 

Нинішні правила не повною мірою враховують нову реальність, де сотні підприємств прагнуть або експортувати власну продукцію, або створювати спільні підприємства з іноземними партнерами, пояснює експерт. 

Він також пояснював, що для ефективної роботи ринку необхідний зрозумілий і публічний фреймворк, який замінить суб'єктивні рішення чіткими вимогами.

У лютому 2026 року Україна відновила роботу Міжвідомчої комісії з питань військово-технічного співробітництва, яка вже почала розгляд понад 180 заблокованих раніше через простій роботи комісії заявок на експорт.

У першому кварталі 2026 року 90% українських компаній оборонно-промислового комплексу отримали запити щодо співпраці від іноземних держав.

Разом з тим, для успішного експорту озброєння та технологій український бізнес очікує від держави конкретних кроків. Зокрема, 64% респондентів опитування Технологічних сил України називають необхідним спрощення процедур, 50% — скорочення строків, а 42% — забезпечення прозорості правил.

Домінуючим форматом співпраці для бізнесу є експорт готових товарів — його обрали 79% опитаних.

Водночас 64% компаній орієнтуються на створення спільних підприємств (JV), а 43% розглядають експорт технологій.

Читайте також: Міноборони дозволило коригувати вартість контрактів на оптоволоконні дрони залежно від цін на компоненти