"Зрада" чи "перемога": державні облігації купують найгірше з початку року

ОВДП - це основа інвестицій населення та головна "затичка" для бюджетних "дірок". Але на останньому аукціоні продажі впали зі "звичних" 5 мільярдів до 640 мільйонів гривень. УНІАН з’ясував, що відбулося, і чи стане цей тренд тривалим.

На початку травня Міністерство фінансів України повідомило, що попит на ОВДП (облігації внутрішньої державної позики) у квітні досягли рекорду як у населення, так і у юридичних осіб. Але пройшов лише тиждень, як той же Мінфін 12 травня повідомив про аукціон з продажу облігацій на 641 млн гривень, що у рази менше за попередні випуски.

Саме ж відомство повідомляє, що загалом з початку повномасштабного вторгнення було залучено 2,2 трильйона гривень через державні облігації, і на цьому тлі останні продажі виглядають досить тьмяно і, скоріше, "антирекордно".

То що ж сталося – попит "вмер" вже за тиждень? Чи навпаки – держава назбирала грошей і наразі їх достатньо? Взагалі, те, що продаж облігацій (тобто державних боргових паперів) так різко впав – це "зрада", бо поменшало охочих їх купувати, чи навпаки "перемога" - бо держава знайшла кошти і без ще глибшого поринання у борги? Та чи вигідно українцям взагалі інвестувати в ОВДП і скільки на цьому можна заробити?

УНІАН розпитав про це все експертів.

Почнемо з головного – чи дійсно є різке зниження продажів ОВДП, і чи дійсно падає попит (бо може падати й пропозиція)?

Економіст Ілля Несходовський, позаштатний експерт Мережі захисту національних інтересів АНТС, не побачив зниження попиту на державні облігації. Він пропонує дивитися не на останній окремий аукціон, а спиратися на дані за попередній місяць – у квітні, наприклад, відбулося 12 аукціонів.

"У квітні 2026 року вкладення населення в облігації внутрішньої державної позики зросли на 61,3% порівняно з квітнем 2025 року, бізнесу – на 28,5%. Повідомлялося, що громадяни України інвестували в державні цінні папери понад 137,2 млрд грн – це історичний максимум, тоді як бізнес утримує понад 221,7 млрд грн. Я не бачу падіння попиту. Розміщення ОВДП залежить від потреб бюджету, тому це ситуативно", - вважає експерт.

Пан Несходовський посилається на рекордні дані Мінфіну від 4 травня, згадані на початку статті. У тому ж релізі відомство повідомляло, що минулого місяця до державного бюджету було спрямовано понад 20,3 млрд грн завдяки аукціонам ОВДП. Загалом же у 2025-му - близько 570 млрд грн за рік.

Втім, на тлі квітня та всього 2025-го року показники останнього аукціону свідчать про зміну динаміки щодо попиту й пропозиції. Адже за останній аукціон не було отримано навіть мільярда гривень.

Більше світла на ситуацію проливає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Він згодний з попереднім експертом, що з попитом "все нормально", але визнає, що саме зараз значно змінилася ситуація щодо облігацій та загалом потреб держбюджету у фінансах.

"Насправді, попит не падає. Просто Мінфін минулого разу не розміщував облігацій валютних. Попередні чотири тижні він це робив і збирав щотижня від 100 мільйонів доларів або євро, які давали значну суму у перерахунку на гривню. Минулого ж тижня залучення коштів було лише у гривні, - пояснює аналітик ринків капіталу у коментарі УНІАН. – Було лише два випуски у гривні – військові облігації та дорозміщення звичайних ОВДП. Бо ринок та Мінфін вже у очікуванні надходження валюти від партнерів. Отже, додатково валютні облігації розміщувати вже не потрібно".

А яка ж різниця між звичайними ОВДП та військовими облігаціями?

"ОВДП - це облігації внутрішньої державної позики, як такий загальний інструмент, всередині якого є різні випуски. Є також загальні випуски, кошти з яких можуть використовуватись на різні потреби бюджету, а є спеціалізовані. Військові облігації можуть використовуватися якраз виключно для фінансування оборони, - уточнює фінансовий аналітик. – Щодо пропорцій: у останньому випуску було 32,5 мільйона гривень на військові облігації і 338,9 млн - це загальні облігації. І, насправді, не дуже багато сенсу так їх розподіляти, бо отримані через продаж загальних облігацій кошти також можуть піти на потреби оборони".

Андрій Шевчишин додає, що останні чотири випуски Мінфін збирав по 5 мільярдів гривень за рахунок валютних облігацій. Тому падіння до 641,4 мільйона під час останнього аукціону за таких умов було закономірним. Для гривневих облігацій продажі ж мали "нормальний середній рівень", порівняно з минулими місяцями.

Таким чином, відбулося не падіння попиту на облігації, а навпаки – повернення до норми після підвищеного попиту протягом 4-х місяців, коли ми виживали без підтримки партнерів. Що експерт оцінює як ознаку оптимістичну.

"Ми тоді продавали валютні облігації, щоб компенсувати внутрішню нестачу валюти на тлі відсутності фінансування від партнерів. Точніше, не відсутності, а "рваного" й недостатнього фінансування, на тлі збільшення видатків. Ця потреба і закривалася через додаткові розміщення. Які вже не потрібні, - продовжує пан Шевчишин. – В нас вже немає такої потреби у валюті, бо очікуємо на гроші від "кредиту" на 90 мільярдів євро. Отриману валюту Мінфін продає НБУ, який видає під це гривню, яка й іде до держбюджету. А НБУ кладе валюту собі у резерви. Так виглядає цей "ланцюжок"".

Попит серед інвесторів та бізнесу на ці цінні папери експерт оцінює позитивно, хоча й не погоджується, що він рекордний. Принаймні – не на гривневі облігації.

"28 квітня було розміщено звичайних гривневих облігацій на 91 мільйон гривень, а зараз – на 302 мільйони. Але тижнем раніше продажі сягали 510 млн. Це зростання було пов’язано з продажем саме валютних облігацій. На початку року ми продавали більше валютних паперів і менше гривневих. А зараз знов повертаються до старої практики і робимо все навпаки", - додає фінансовий аналітик.

Таким чином, зменшення продажів ОВДП - це зовсім не "зрада", а, навпаки, привід для оптимізму (хоча й обережного). Звісно, якщо 90 мільярдів "кредиту" (який буде виплачуватися за рахунок російських коштів) надійдуть без затримок.

Цікавим є не лише обсяг продажу державних облігацій на аукціоні, але й ставка по цих боргових паперах. Бо чим вищий попит – тим менша ставка. І навпаки. Міністерство фінансів досить ревно відслідковує динаміку по ставках і у звіті за підсумками квітня. І дещо хизується тим, що, попри все, у квітні їх вдалося знизити до "середньозважених" 15,67% річних у гривні, 3,23% – у доларах США, 3,13% – у євро. Зараз же ставка ще нижча – 15,15% у гривні. Про що це все свідчить?

"По ставках значних змін на первинному ринку у травні не було. Хоча ще у січні було 16%. Потім знизили до 15,5%, а потім і до 15%. А у березні та квітні повернулися до згаданих 15,15%, - пояснює Андрій Шевчишин щодо паперів зі строком погашення на 1,2 року. – Щодо ставки як індикатора – така залежність дійсно є. На відкритому й вільному ринку. Але будемо відверті – в нас ринок не зовсім вільний. Є багато обмежень. Взагалі на внутрішньому ринку України відсутня достатня кількість інструментів для інвестування у гривні. Без альтернатив попит постійно саме у ОВДП й "пасеться" - і приватний, і бізнесовий".

Не менш важливо й те, хто саме купує ці облігації.

"Мінфін розміщає ОВДП для первинних дилерів – банків. І потім банки їх перепродають населенню й бізнесу. Або собі залишають. Так, це передусім державні банки. Якщо ми подивимось цю динаміку, то середні темпи приросту гривневого портфелю на вторинному ринку мають досить високі показники", - каже експерт, повертаючи нас до тези, що попит на військові облігації значний саме через відсутність альтернатив з вищою дохідністю.

При цьому є певна циклічність попиту на вторинному ринку, пов’язана з періодами погашення облігацій – це коли держава виплачує інвестору борг та відповідний купон (ту саму ставку прибутковості). На цьому тлі інвестори менш активні, бо чекають на гроші – на які потім знов куплять облігації.

"Попит трохи знижувався на тлі погашення облігацій. Навіщо купувати нові облігації, якщо зараз чекаєш виплат по старих? Але коли гроші приватні інвестори отримують, то знов "перепакуються" у нові гривневі облігації. Тобто нічого зараз не сталося – просто Мінфін змінив стратегію розміщення, а інвестори чекають на виплати", - підсумовує пан Шевчишин весь цей сюжет з облігаціями та їхніми тримачами.

Чому ОВДП "безальтернативні" для фізичних осіб на вторинному ринку? Бо вони пропонують найбільшу дохідність, порівняно з депозитами та іншими варіантами (валюта, нерухомість, акції тощо).

Наприклад, якщо купити державну облігацію вартістю 1000 гривень на період 1,2 року, то номінальна дохідність буде біля 15%. В іноземній валюті – біля 3%. Точна номінальна дохідність залежить від конкретного випуску та періоду обігу.

Фактична дохідність теж може бути іншою, в залежності від випуску. Бо одні папери мають нижчу дохідність, але продаються дешевше номіналу й адаптовані під перепродаж, а інші ж дають заробіток саме з купону – 15% у нашому випадку.

Плюс банк-дилер може брати певну комісію за свої послуги, тож уважно читайте умови "маленькими літерами". Хоча у більшості установ таких комісій при купівлі державних облігацій взагалі немає або вони мінімальні у 0,2%.

Валютні облігації мають нижчу дохідність, порівняно з гривневими. Валютні ОВДП це більше інструмент зберігання капіталу, ніж заробітку. І саме тому вони мають попит передусім у бізнесу та банків.

Тим не менш, якщо у вас є вільні хоча б 100 тисяч гривень, то ОВДП або військові облігації (як різновид тих же ОВДП) будуть вигіднішими за більшість депозитів у банків. Є десятки пропозицій по депозитах у кожному банку, з купою додаткових умов, але їхня максимальна дохідність для річних вкладів - це 13-15%.

Але дохід від ОВДП не обкладається податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, на відміну від депозитів та всіх інших інвестиційних інструментів. Ставка ПДФО зараз 18% і плюс 5% військового збору.

Тобто, якщо ви інвестували у депозит, то вам потрібно буде ще оплатити банківські комісії та сплатити 23% з прибутку, а якщо ОВДП – то лише комісії банку (і навіть не у кожному банку). Військові облігації продаються зазвичай без комісій. Саме тому облігації такі популярні серед інвесторів – бо там не лише вища "чиста" дохідність у гривні, а й менше податкове навантаження.

Для прикладу, якщо ви інвестуєте 100 тисяч гривень у ОВДП зі ставкою 15%, то отримаєте дохід за рік 15 тисяч гривень "чистими". Скоригувавши цю суму на показник інфляції, який НБУ прогнозує на кінець 2027 році на рівні 6,5%, отримаєте близько 8 тис. гривень.

А якщо покласти ті ж 100 тисяч гривень на депозит під 15% річних (але ви ще спробуйте знайти таку ставку), то після сплати 23% податків це буде вже 11,55 тисяч гривень. А з урахуванням інфляції - лише близько 4,7 тисяч гривень.

Для інвестицій у мільйон різниця буде ще більшою – 150 тисяч гривень "чистого" доходу від ОВДП та військових облігацій (реальний прибуток після інфляції - близько 79,8 тисяч гривень), але лише 115,5 тисяч гривень доходу від депозиту після сплати податків (реальний прибуток - приблизно 47,4 тисяч гривень).

Тобто різниця у реальному заробітку перевищує 30 тисяч на кожному вкладеному мільйоні. Чим більші суми, тим облігації цікавіші. Згадані експертами банки тому й інвестують мільярдами, що їм це найбільш вигідно.

Андрій Шевчишин звертає увагу на важливий нюанс – що значна частка нових облігацій - це переважно рекапіталізація старих боргів і перекладання виплат по них на більш пізні терміни.

"Частину дійсно рекапіталізуємо – на заміну старих продаємо нові, чим просто переносимо строки погашення [боргу] на новий період. Але ми беремо й нові борги. ОВДП приростають місяць за місяцем. З початку року зростання саме по ОВДП на 2,4%. Але з початку війни приріст аж на 958 мільярдів гривень – це станом на 30 квітня", - додає фінансовий аналітик.

Сам Мінфін каже, що загалом навидавав облігацій вже на 2,2 трильйона гривень. І теж звертає увагу на рекапіталізацію боргів та зменшення динаміки запозичення "дорогих" грошей – адже кредити від МВФ, ЄС та інших донорів є пільговими і значно привабливішими з точки зору обслуговування для уряду.

Так, у тому ж квітневому звіті Мінфін каже про аукціон з обміну ОВДП ("switch-аукціон"). Попит на які "сягнув 5,7 млрд гривень". Інвесторам тоді запропонували обміняти облігації з терміном погашення 20 травня 2026 року на нові цінні папери – з погашенням 13 червня 2029 (через 3 роки). Успішна рекапіталізація частини боргу сприяла "зменшенню боргового навантаження на державний бюджет у поточному році". Тобто просто відкладала проблему на потім.

Але навіть це – "перемога" у сучасних реаліях, коли боротьба з РФ ведеться не лише на фронті, але й кабінетах банкірів та фінансистів, які вишукують гроші на оборону (з нашого боку) та на подальше загарбання (з боку окупанта).

Саме зараз, у моменті, ми знайшли гроші на подальший спротив. Більше того, ми як держава тепер можемо брати менше дорогого боргу з високими ставками, бо до нас йдуть "безкоштовні" гроші у сумі 90 мільярдів євро на два роки, відсотки по яких будуть сплачувати росіяни. А ось у РФ ситуація з грошима все гірше, хоча іранська криза їм теж додала "копійку".

ОВДП та військові облігації - це такий інструмент "фінансового маневру" для уряду: гроші швидкі, екстрені, але дорогі. І добре, що й ставки потроху зменшуються, і самі продажі не зростають, перериваючи складний період початку року, коли не лише росіяни гатили по нас усім, чим могли, але й західні партнери, стараннями Орбана та інших проросійських "консерв", блокували нам фінансову підтримку.

Попри тиск та ризики, ми найскладніший період пройшли, про що й свідчить динаміка ОВДП. І ми отримали, таким чином, перевагу над РФ, яка свій "чорний день" лише починає, про що свідчить все більше складнощів Кремля з фінансуванням війни й "болотного" тилу.