Зовнішня політика провалюється: режим Путіна зіштовхнувся з новим викликом

• Путін почав тиснути на Вірменію через її наміри приєднатися до Євросоюзу, згадуючи особливі відносини з Єреваном.
• Росія втрачає вплив у регіонах, які вважала своїми, що стало проблемою для путінського режиму.

Путін почав відкрито тиснути на Вірменію після розмов про її рух до Євросоюзу. У Кремлі згадали "особливі багатовікові відносини" з Єреваном, а потім прямо провели паралель з Україною, натякнувши, чим нібито закінчується віддалення від Москви.

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок в ефірі 24 Каналу пояснив, що такі заяви з'явилися в дуже показовий момент. За його словами, для путінського режиму проблема вже не лише у Вірменії, а в тому, що Росія дедалі помітніше втрачає вплив у регіонах, які довго вважала своїми.

Дивіться також Путін може погодитись на зустріч із Зеленським: чого хоче та чому заговорив про завершення війни

Чому Кремль почав відкрито тиснути на Вірменію?

Погрози на адресу Вірменії з'явилися в момент, коли для Москви дедалі болючішою стає втрата впливу на пострадянському просторі.

Нагадаємо! Володимир Путін заявив, що Вірменію може чекати "український сценарій", якщо її громадяни підтримають вступ до ЄС, і закликав провести референдум щодо зміни геополітичного курсу. Володимир Огризко зазначив, що Росія втрачає вплив на Вірменію, а після візитів Володимира Зеленського до Баку та Єревану впевненість Путіна в тому, що він контролює своїх "союзників", ще більше слабшає, що б'є і по його авторитету.

У Кремлі бачать, що навколо Росії щільніше вибудовується простір Євросоюзу, НАТО і загалом західного демократичного світу, а країни, які раніше вважалися зоною особливого російського контролю, дедалі частіше шукають інші опори.

Проблема заключається для Путіна в тому, що кільце довкола Росії стає все щільнішим,
– сказав Клочок.

Він звернув увагу, що це видно не лише по Вірменії, показовими стали і візити Володимира Зеленського до Баку, і поїздки європейських представників до Єревана, бо все це прямо вказує на зміну балансу в регіоні, який Москва довго вважала своїм.

До слова! 25 квітня Володимир Зеленський уперше від початку повномасштабної війни відвідав Азербайджан і зустрівся з Ільхамом Алієвим, після чого сторони почали роботу над домовленостями у сферах безпеки, енергетики, економіки, гуманітарної та оборонної співпраці. Артем Бронжуков зазначив, що ця зустріч показала зміну балансу сил на Південному Кавказі, де Україна, Азербайджан і Туреччина дедалі активніше вибудовують нові зв'язки без огляду на Кремль.

До цього додаються країни Балтії, поразки проросійських сил у Молдові, а також загальні проблеми Росії з утриманням впливу там, де вона ще недавно намагалася диктувати правила.

Це було демонстрацією того, що Путін втрачає контроль за регіоном Південного Кавказу,
– наголосив він.

Кремль дедалі частіше говорить із сусідами мовою погроз, бо інших дієвих інструментів впливу стає менше. Коли Росія не може втримати колишню зону контролю через політику, союзи чи проросійські сили, вона знову тягнеться до військового тиску і спроб залякати країни, які віддаляються від Москви.

Зовнішня політика Путіна провалюється. Зовнішня політика путінського режиму не має тих глобальних успіхів, які б вони хотіли мати,
– сказав Клочок.

Вірменія тут не є винятком, до цього ж ряду він відніс Фінляндію, яка пішла в НАТО, Молдову, Грузію, Казахстан і країни Балтії, де Росія теж втрачає або вже втратила колишній простір для тиску. Водночас повністю підкорити Україну Москва не змогла, загрузла у війні й витрачає на неї набагато більше часу, людей і ресурсів, ніж розраховувала спочатку.

Залишається виключно військова диверсія, військовий шантаж і війни, в тому числі і проти країн колишнього Радянського Союзу. Він буде це продовжувати надалі з єдиною метою – утримання режиму,
– наголосив він.

Тому в Кремлі можуть тримати на столі кілька паралельних сценаріїв тиску. Для Путіна будь-яка швидка й показова операція десь поза Україною була б цінною не сама по собі, а як спосіб продати всередині Росії бодай якусь "перемогу" і перекрити провали там, де його план уже давно буксує.

Що відомо про візит Зеленського до Вірменії і реакцію Кремля?

4 травня Володимир Зеленський прибув до Єревана для участі в саміті Європейської політичної спільноти. Під час візиту були заплановані його зустрічі з прем'єрами Норвегії, Фінляндії, Великої Британії та Чехії, а також окремі заяви для медіа разом із Кіром Стармером.

9 травня Володимир Путін почав тиснути на Вірменію через її курс на зближення з Євросоюзом і закликав винести це питання на референдум. Він заявив, що Москва зробить "відповідні висновки", якщо Єреван обере інший геополітичний курс, і того ж дня окремо виступив із погрозами на адресу Фінляндії через її вступ до НАТО.

Після виступу Зеленського в Єревані Кремль зажадав пояснень від Вірменії через нібито "антиросійські заяви", які пролунали під час саміту. Дмитро Пєсков обурився тим, що Єреван надав майданчик для такої промови, а в Москві назвали це ненормальним і таким, що не відповідає духу двосторонніх відносин.