Жодного вироку суду про ув'язнення не було: як насправді карають корупціонерів в Україні

• У 2026 році в Україні ухвалено 814 рішень у справах щодо корупційних злочинів, але жоден засуджений не потрапив до в'язниці.
• Більшість порушень стосуються адміністративних правопорушень.

Фігуранти, яких судили за корупцію за перші місяці 2026 року жодного разу не отримали покарання. Справи часто закінчуються штрафами, тоді як справжні кримінальні провадження можуть розглядатися в судах роками.

Як суди карали за корупцію в Україні?

На початку 2026 року у справах щодо корупційних злочинів були ухвалені 814 рішень. Жоден засуджений не потрапив до в'язниці, адже їхні дії кваліфікувалися лише як адміністративне правопорушення. Про це йдеться в статистиці від Opendatabot.

Дивіться також "Недобудована дача"․ Як судді Майдану ховають дорогі котеджі у деклараціях – розслідування

Найбільше справ про грошові махінації не були розпочати через хабарництво. 91 % випадків каже про виявлені порушення під час фінансового контролю. Це, зокрема, заповнення декларацій, помилки у звітності або порушення правил подання документів. Водночас реальна корупція стала причиною підозри лише до 6% порушників.

Як порахували в Національному агентстві з питань запобігання корупції, реальних кримінальних правопорушень менше, ніж адміністративних. Крім того, такі справи загалом розглядаються довше, через що в цьогорічну статистику потрапили ще не всі серйозні корупціонери. Тоді як адміністративні правопорушення швидше й частіше з'являються в реєстрі.

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Цікаво, що правопорушникам не було присуджено серйозного покарання чи громадських робіт. Усі вироки говорять про штрафи від 850 до 34 тисяч гривень.

Саме тому статистика адміністративних порушень суттєво відрізняється від кримінальних проваджень НАБУ чи САП, де розслідують масштабні схеми незаконного збагачення або хабарництва.

Зауважимо! Для реального тюремного строку дії посадовця мають містити ознаки кримінального злочину. Наприклад, отримання неправомірної вигоди, незаконне збагачення чи привласнення майна.

Так чимало справ було цього року про несерйозне хабарництво, наприклад, спробу підкупу прикордонників 300-ма євро, або намагання закрити справу про ДТП у стані сп'яніння після "оплати" поліцейським.

В обох випадках суди призначили однакове покарання – 34 тис. грн штрафу. Для контексту: у 2025 році були й реальні строки ув’язнення, зокрема, до 10 років у найтяжчих справах,
– розповіли в Opendatabot

Найбільше рішень цьогоріч — на Львівщині, Дніпропетровщині та Харківщині. Загалом кількість справ зменшилась на 27% порівняно з минулим роком.

Найбільше порушень в деклараціях посадовців виявляли в Дніпропетровської області. Дещо менше порушників фіксувалося в Харківській, Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій, Київській, Одеській, Закарпатській, Львівській областях та в Києві.

Останнім часом НАЗК активізувало перевірки чиновників, депутатів, працівників ТЦК, медичних комісій та органів місцевого самоврядування. Саме тому значна частина нинішніх справ стосується фінансової звітності.

Які випадки корупції виділили в НАЗК?

У звіті НАЗК йдеться про останні справи щодо корупції, за якими суд вже ухвалив рішення.

Один з випадків стосувався заступника начальника Вінницького об’єднаного міського ТЦК та СП, якого засудили за свідомо недостовірне декларування. У дохід держави з нього було стягнуто 34 тисячі гривень.

У Харкові Індустріальний суд за таке ж порушення оштрафував експерта-члена МСЕК обласного медзакладу на 17 тисяч гривень.

У Львові штраф на суму 17 тисяч гривень за проблеми в поданій декларації отримав заступник директора радіоремонтного заводу.

Липовецький районний суд Вінницької області на недостовірному декларуванні викрили старосту села Лозувата. За таке порушення суд призначив штраф у розмірі 25,5 тисячі гривень.

Ще одна справа стосувалася головного спеціаліста Богинівської сільської ради Дніпропетровської області, який теж подав неправдиві дані до своєї декларації. Штраф за такі дії становив 17 тисяч гривень.

На таку саму суму оштрафували депутата Хмельницької міської ради та старшого секретаря Оржицького районного суду, що на Полтавщині.

Як пишуть у відомстві, зараз судді розглядають ще 56 обвинувальних актів за недостовірне декларування, а також дві справи, відкриті через ознаки незаконного збагачення.

Результати проведених повних перевірок сприяють наповненню бюджету. Зокрема, протягом 2024 – 2026 років за ініціативою НАЗК територіальними органами Державної податкової служби України проведено перевірки дотримання вимог податкового законодавства декларантами та/або членами їх сім’ї, за їх результатами донараховано 13,8 млн грн податків та зборів,
– повідомили експерти.

Але така система покарань викликає критику. Більшість корупційних справ завершується лише штрафами, що не є суттєвим покаранням для окремих посадовців. Тому часто відбуваються дискусії щодо ефективності застосування заходів адміністративної відповідальності у сфері боротьби з корупцією.

Яке покарання передбачене в Україні за "відмивання" грошей?

Якщо людині вручають підозру за статтею 209 Кримінального кодексу України, то вона може бути причетна до легалізації або так званого "відмивання" майна, отриманого злочинним шляхом. Йдеться про ситуації, коли незаконно отримані гроші чи активи намагаються зробити "чистими" через фінансові операції, фіктивні угоди, підставні компанії або інші схеми.

Максимальне покарання за цією статтею сягає від 8 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

За даними НАБУ і САП, колишній глава Офісу Президента Андрій Єрмак якраз був одним з тих, хто отримав підозру у справі щодо можливої легалізації понад 460 мільйонів гривень під час елітного будівництва під Києвом.