Жінки-ВПО демонструють високу стійкість, але стикаються з бар’єрами інтеграції

Українські жінки-ВПО мають високий рівень внутрішньої стійкості, однак їхню інтеграцію у нових громадах ускладнюють житлові проблеми, інформаційний дефіцит, слабкі соціальні зв’язки та труднощі з працевлаштуванням.

Про це повідомили експерти під час презентації дослідження «Вразливість і стійкість жінок ВПО: аналітичне дослідження і рекомендації представникам/представницям медіа, місцевих і державних органів влади», передає кореспондент Укрінформу.

Дослідження виконали фахівчині Національної академії СБУ в межах проєкту ГО Smarta «Амбасадорки мирних змін» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

«Сьогоднішня презентація, сьогоднішнє видання - про вразливість жінок і стійкість жінок. Це не тільки аналітика, а ще й представлення рекомендацій як вирішити існуючі наразі проблеми у галузі. Усі ці зміни мають бути на допомогу внутрішньо переміщеним особам, жінкам насамперед», - зазначив ректор Національної академії Служби безпеки України Андрій Черняк.

За його словами, важливо підтримувати внутрішньо переміщених осіб, зокрема з боку центральної влади та у громадах, адже стійка громада - стійка країна, а стійка країна - сильна армія.

«Мільйони вимушено переміщених осіб - це той виклик, з яким не стикалася жодна європейська держава… Наші українські жінки довели всім, що вони можуть», - додав він.

Своєю чергою, доцентка кафедри стратегічних комунікацій прикладної лінгвістики центру стратегічних комунікацій Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій НА СБ України Тетяна Черненко відзначила, що серед найбільших викликів інтеграції українських жінок-ВПО у нових громадах: житло, недоступність медичних послуг, соціальна напруга. Також підсилюють інтеграцію проблеми з працевлаштуванням, інформаційні барʼєри, слабка інтеграція з владою та відчуття ізольованості.

За її словами, під час проведення опитування експерти враховували індекси інтеграції, інформаційної доступності, довіри до держави, соціального капіталу, суб'єктивного добробуту та стійкості.

Черненко відзначила, що жінки-ВПО мають високий рівень стійкості та внутрішнього ресурсу, проте рівень інтеграції є нижчим через барʼєри структурної інтеграції (критичне провисання інтеграції, інформаційний дефіцит, недостатність соціального капіталу).

Експертка підкреслила, що найбільший потенціал для покращення зосереджений у сферах інтеграції, інформаційної доступності та розвитку соціальних звʼязків, а системні зміни дають можливість перейти від базової стійкості до повноцінної участі жінок ВПО у житті громад.

Водночас доцентка НА СБУ Лариса Снігур розповіла, що у анкетуванні взяли участь 139 жінок-ВПО віком від 18 років. 35% опитаних відзначили, що вони інтегровані на нових громадах на середньому рівні, повністю інтегровані - 14,3% жінок, частково інтегровані - 10,7%, повністю не інтегровані - 10%.

Серед опитаних 58,3% відзначили, що їх голоси не враховуються при прийнятті рішень у приймаючій громаді, а упереджене ставлення до себе відчувають 46% жінок-ВПО.

Водночас завідувачка кафедри стратегічних комунікацій і прикладної лінгвістики Центру стратегічних комунікацій Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій НА СБУ Лариса Компанцева зауважила, що під час дослідження були проаналізовані онлайн-медіа, які висвітлювали тему жінок-ВПО. Зокрема, відповідну інформацію переважно публікували приватні медіа (73%), громадський сектор (11%) і державні ресурси (16%). Більшість цих повідомлень мали нейтральну (50%) та позитивну (46%) конотацію.

Учасники зустрічі також презентували рекомендації до законодавчих актів, аби покращити інтеграцію жінок-ВПО та роботу медіа.

Пропонується внести зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (Nº 1706-VII) в частині особливостей забезпечення прав жінок з числа внутрішньо переміщених осіб.

«Жінки з числа внутрішньо переміщених осіб визнаються групою з підвищеними соціальними та медичними ризиками. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію заходів підтримки з урахуванням вікових, медичних і соціальних особливостей таких осіб. Зокрема, шляхом забезпечення пріоритетного доступу до соціальних послуг; забезпечення доступу до медичної допомоги, включаючи послуги у сфері психічного здоров’я та стоматологічну допомогу; впровадження програм підтримки зайнятості та соціальної інтеграції», - йдеться у документі.

Читайте також: На Чернігівщині викрили міжнародний канал торгівлі людьми

Також пропонується внести зміни до ст. 24-1 Закон України «Про зайнятість населення».

«Для внутрішньо переміщених осіб, зокрема жінок, запроваджуються спеціальні програми зайнятості, що передбачають можливість часткової зайнятості, гнучких форм праці, компенсацію витрат на догляд за дітьми під час працевлаштування або навчання, а також програми перекваліфікації для осіб старшого віку», - пропонують експертки.

До ст. 20 «Оцінювання індивідуальних потреб особи здійснюється уповноваженими суб’єктами» Закону України «Про соціальні послуги» пропонують внести зміни, що стосуються оцінювання потреб жінок з числа внутрішньо переміщених осіб. На думку експертів, воно має здійснюватися із залученням мультидисциплінарної команди та включати оцінку медичних, психосоціальних і житлових потреб, а також ризиків соціальної ізоляції та конфліктів.

Експерти рекомендують удосконалити механізми компенсацій, зокрема, спростити доступ до них, пришвидшити розгляд заяв і забезпечити відповідність виплат реальній вартості втраченого майна, включно з житлом на ТОТ. Також вони закликають врегулювати питання перереєстрації ФОП серед ВПО, аби не послаблювати фінансові можливості громад і не підривати довіру переселенців до перспектив деокупації. Окремо наголошується на необхідності розробки політик інтеграції, які сприятимуть повноцінному включенню внутрішньо переміщених жінок у суспільство, а не лише їхній тимчасовій підтримці.

Читайте також: Улютін розповів в ООН про міграційні виклики, спричинені російською війною

Окрім того, експерти рекомендують громадам оновити місцеві програми підтримки ВПО, передбачивши окремі заходи для жінок-переселенок як групи підвищеного ризику та індикатори доступу до медичних послуг, зокрема, первинної допомоги, стоматології й психологічної підтримки. Також пропонується затвердити локальні мінімальні стандарти проживання у місцях компактного поселення та запровадити програми медичної підтримки для жінок ВПО - через співфінансування або ваучери на лікування, стоматологічні й психологічні послуги. Окрему увагу радять приділити розвитку послуг із догляду за дітьми для полегшення працевлаштування жінок і програмам соціальної інтеграції переселенців у приймаючі громади.

Як повідомляв Укрінформ, згідно зі звітом Агентства ЄС із основних прав (FRA), біженки з України стикаються із насильством, домаганнями та експлуатацією у країнах Євросоюзу. Кожна четверта жінка повідомляє, що зазнала фізичного або сексуального насильства з початку війни.

Фото ілюстративне: Держприкордонслужба України / Фейсбук

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.