Жінка прожила у печері 500 днів і поставила рекорд: чому їй було важко повертатися у світ

• Іспанка Беатріс провела 500 днів у печері, встановивши світовий рекорд, і зазнала змін у сприйнятті часу.
• Дослідники вивчали її психічний та фізіологічний стан під час ізоляції, а після виходу вона відразу потрапила на пресконференцію, не встигнувши адаптуватися.

У кожного інколи виникає бажання побути на самоті. Але іспанка Беатріс настільки "захопилася", що провела у печері понад рік та встановила світовий рекорд.

Історія іспанки Беатріс вразить навіть тих, хто вважає себе інтровертом. 48-річна жінка зайшла у печеру під Гранадою – і вийшла звідти лише після свого 50-річчя, розповідає Unilad.

Читайте також Ця тварина шукає людей там, де водолази майже нічого не бачать: у США її вже залучають до роботи

Як жінка провела стільки часу під землею?

Через відсутність мобільного покриття на глибині 70 метрів під землею Беатріс перебувала у повному інформаційному вакуумі. Вона не мала жодної можливості звʼязатися із зовнішнім світом, однак повністю самотньою вона не була.

Увесь цей період за нею пильно стежила група дослідників, які вивчали, як тривале перебування на самоті відбивається на психічному стані та фізіології людини. Цілком природно, що за майже два роки ізоляції жінка пережила чимало випробувань, серед яких була і навала комах. Як з’ясувалося пізніше, це була далеко не найважча частина її експерименту.

Таке випробування не кожному під силу / Фото Pexels

Окрім боротьби з комахами, Беатріс зізналася, що відчула справжнє незадоволення, коли настав час завершувати свою місію. Коли дослідниця нарешті покинула печеру після 500 днів перебування в ній, виявилося, що суб'єктивне сприйняття часу в неї повністю змінилося: їй здалося, що термін минув занадто швидко.

Вона розповіла журналістам, що в момент приходу команди рятувальників вона саме відпочивала і спершу подумала, ніби сталася якась надзвичайна ситуація, що змусила їх спуститися раніше. Беатріс щиро здивувалася, що час уже вийшов, адже навіть не встигла дочитати чергову книгу. Одразу після виходу на поверхню жінка не отримала ані хвилини на адаптацію чи спокій.

Попри потребу в медичному огляді та консультаціях із психологами, її майже негайно відправили на тривалу пресконференцію, оскільки суспільство прагнуло дізнатися всі подробиці її підземного життя. Сама Беатріс уявляла своє повернення зовсім інакше – вона мріяла про звичайний теплий душ і була абсолютно не готова до такої масштабної уваги з боку преси.

Під час перебування під землею вона залишалася непохитною у своєму рішенні не отримувати жодних звісток згори, навіть якби вони стосувалися втрати близьких людей. Відповідаючи на запитання, як їй вдалося витримати такий термін, Беатріс зазначила:

Мені було комфортно наодинці з собою. Я читала, творила, малювала та вʼязала.

Дослідники зазначають, що Беатріс змогла втілити задум у життя завдяки досвіду професійної альпіністки та захопленню екстремальним спортом. Без спеціальної підготовки поставити такий рекорд просто неможливо.

Як називається спорт із дослідження печер?

Спелеотуризмом – це унікальна дисципліна, яка поєднує в собі фізичну витривалість, навички скелелазіння та вміння орієнтуватися в абсолютному темряві. На відміну від звичайного туризму, тут шлях пролягає через вузькі лази, глибокі вертикальні колодязі та підземні озера, що потребує використання спеціального спорядження: від потужних налобних ліхтарів до складних мотузкових систем, розповідає EBSCO.

Для багатьох це захоплення стає чимось більшим, ніж просто спорт, адже печери – це останні "білі плями" на карті планети. Спелеологи займаються картуванням нових районів, вивченням сталактитів та унікальних екосистем, що існують без сонячного світла.

Яка небезпека чекає на людей у печерах?

Однією з головних небезпек у печерах є ризик травматизму та технічні труднощі, пов’язані з рельєфом. Підземне середовище часто складається з вологих, слизьких поверхонь, хибких каменів та глибоких вертикальних колодязів, де один необережний крок може призвести до падіння, наголошує Active Traveller.

Окрім механічних пошкоджень, існує загроза гіпотермії. Постійна вологість та низька температура здатні дуже швидко виснажити організм, якщо дослідник застрягне або отримає травму, яка обмежить його рухливість.

Іншою серйозною загрозою є раптові паводки. Багато печерних систем є частиною активних гідрологічних мереж, і навіть невеликий дощ на поверхні може за лічені години перетворити вузькі проходи на смертельні пастки, заповнені водою.

Окрім води, небезпеку становить і склад атмосфери. У деяких частинах печер може накопичуватися вуглекислий газ або метан, що призводить до ядухи без видимих ознак. Також не варто забувати про повну темряву – для перебування без світла потрібна неабияка психологічна стійкість.

Неочікувана помічниця

Видра Сплеш бере участь у підводних пошукових операціях у Флориді. Завдяки нюху і природній чутливості для виявлення запахів у воді вона знаходить людей там, де водолази не можуть пройти.

Сплеш допомагає швидше звузити зону пошуку, хоча не замінює водолазів. Її історія привернула увагу рятувальників і науковців, і тепер цей досвід можуть масштабувати.