Жінка померла через ігнорування симптомів: чи визнали провину лікаря в суді

• Лікар-невропатолог виписав жінку з лікарні, ігноруючи її скарги на кашель та не направивши на додаткові обстеження.
• Суд визнав лікаря винним у неналежному виконанні обов'язків, але звільнив від покарання.

Лікар проігнорував скарги пацієнтки й не надав їй належного лікування. Черз це жінка померла, а медик постав перед судом.

Що відомо про неналежне виконання обов'язків лікарем?

Лікар-невропатолог лікував жінку за своїм фахом. Вона постійно скаржилася йому на кашель та хрипи, але спеціаліст не зважав на це, не оцінив її аналізи, не відправив пацієнтку на обстеження й не запросив до неї профільного лікаря. Після завершення лікування неврологічного захворювання він виписав жінку з лікарні. Не отримавши належного лікування, вона померла від двосторонньої пневмонії. Про це йдеться в матеріалах справи №237/2797/16. Розгляд почався ще у 2014 році, коли й стався цей інцидент.

Дивіться також Впала в кому й не отямилася: на Миколаївщині 16-річна дівчина померла після видалення апендикса

Відомо, що жінка перебувала на лікуванні в Курахівській міській лікарні. З нею працював лікар-невропатолог, який займався лише її неврологічними проблемами. Але саме його бездіяльність призвела до смерті пацієнтки у майбутньому.

При тому, що пацієнтка здавала аналіз крові, лікар не зважав на його результати, а також не направив її на додаткові обстеження. Невропатолог не звернувся до терапевтичної служби, хоча в пацієнтки ще було зазначено наявність цукрового діабету, а тому була й можливість подальшого важкого перебігу захворювання.

Пацієнтку чоловік не направив на рентген і мікробіологічне дослідження мокротиння. Не виявивши симптомів запалення легень, він виписав її з лікарні.

Хвороба, яку ще можна було вилікувати одразу, прогресувала й спричинила тяжкі наслідки для жінки. Саме через це вона померла.

Що вирішили в судах?

Суд першої інстанції та апеляція визнали лікаря винним. Він неналежно поставився до виконання професійних обов’язків, що є прямим порушенням статті частини 1 статті 140 Кримінального кодексу України.

Захист лікаря подав касаційну скаргу й намагався довести невинуватість підзахисного. Заявлялося, що під час виписки з лікарні діагноз був правильно визначений, а про те, що жінка хворіла на пневмонію, стало відомо лише після її смерті.

Верховний Суд врахував ці слова й вирішив, що лікар знав про стан жінки й лікував її за протоколом. Водночас дочка пацієнтки доводила, що її мати скаржилася на кашель і задуху й до, і під час виписки. Але лікар ігнорував скарги, через що було втрачено час на лікування.

Показання підсудного довели слова медсестер, про те що скарг від жінки дійсно не було. Медики були переконані, що її стан задовільний. Суд не взяв до уваги ці слова, адже чоловік міг здійснювати тиск на свідків, а висновки судово-медичних експертиз прямо вказують на наявність у померлої пацієнтки запалення легень. Така хвороба в неї почалася до виписки – за 48 – 72 години.

Тому рішення судів попередніх інстанцій умотивовано вказували на винуватість лікаря у смерті пацієнтки. Проте від покарання його звільнили. Усе через те, що з дня вчинення злочину минуло три роки, згідно зі статтею 49 Кримінального кодексу.

Це означає, що минули всі строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, адже злочин стався понад 10 років тому.

Яке покарання може бути для столичного лікаря за завдання шкоди пацієнту?

У Києві обиратимуть покарання для лікаря-отоларинголога, у якого пацієнт втратив зір після процедури. Йдеться про неналежне надання медичної допомоги, що призвело до тяжких наслідків для здоров’я людини.

Лікар може отримати заборону обіймати посади протягом 5 років або його засудять до виправних робіт на строк до двох років. Також суд може призначити йому обмеження або позбавлення волі на строк до двох років.