Запропонована новим Цивільним кодексом необхідність доводити дійсність договору зачіпає базову логіку цивільного права – юрист
Запропонована проєктом нового Цивільного кодексу (законопроект №15150) необхідність доводити дійсність договору є принциповою зміною, яка зачіпає базову логіку цивільного права, вважає адвокат Ірина Боса.
"Чинний ЦК закріплює фундаментальний принцип приватного права: презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Проєкт у певних категоріях спорів фактично перекладає цей обов’язок на протилежну сторону, тобто на того, хто договір уклав і виконав. Це принципова зміна, яка зачіпає базову логіку цивільного права", – пояснила вона агентству "Інтерфакс-Україна".
Боса зазначила, що "на практиці це означає, що продавши річ, отримавши гроші і передавши товар покупцю, продавець може отримати лист про визнання договору недійсним і тоді буде змушений або повертати кошти, або подавати у суд і доводити, що договір був дійсним".
"Зараз оспорити наслідки недійсного договору можна протягом трьох років. Проєкт може збільшити цей строк до 10 років. На практиці це означає, що будь-який договір, підписаний сьогодні, залишатиметься вразливим для оспорювання ще протягом десятиліття. В українських реаліях, де визнання договорів недійсними давно перетворилося на інструмент рейдерства, таке подовження без одночасного запровадження надійного захисту від зловживань може призвести до ще більшої кількості зловживань", – наголосила вона.
Коментуючи запропоновану норму про набуття права власності на нерухоме майно через 10 років володіння ним, Боса зазначила, що "норма фактично відкриває шлях до узаконення незаконних передач у приватну власність земельних ділянок та архітектурних об’єктів". При цьому відлік позовної давності починається з моменту внесення запису до реєстру, а не з дня, коли держава чи громада реально дізналися про порушення.
У той же час, коментуючи запропоноване новим ЦК запровадження інституту "посідання", тобто фактичного контролю над річчю без права на неї з можливістю з часом отримати право власності, Боса зазначила, що це означає, що "фізичний контроль над об’єктом, тобто здатність утримати його від інших, дає право на здобуття права власності, попри наявність реального власника".
"З погляду доктрини континентального права інститут посідання не є аномалією: він існує у ЦК Німеччини, Австрії, Франції та Швейцарії. Його логіка полягає у захисті фактичного стану від самоправних посягань третіх осіб до вирішення питання про право власності, що запобігає самоправству у майнових відносинах і змушує всіх учасників спорів звертатись до суду. Однак в українській правовій реальності ця норма несе особливі ризики: без чітко визначених критеріїв, що відмежовують "посідання" від незаконного заволодіння, відкривається правовий простір для легалізації рейдерства, інститут посідання перетворюється на правовий місток від захоплення до власності за простою триланковою схемою: захопив, утримав, через 10 років набув право власності", – сказала вона.
Крім того, юрист зазначила, що проєкт нового ЦК "вперше прямо прописує у тексті кодексу випадки, коли держава може забрати майно у приватної особи, посилаючись на суспільну необхідність, при цьому таких випадків стає значно більше, ніж зараз, адже чинний ЦК дозволяє це лише у разі викупу майна для суспільних потреб".
"Однією з головних проблем проєкту є відсутність чіткої відповіді на просте запитання: в яких саме випадках держава має право забрати майно, посилаючись на "публічний інтерес"? Без вичерпного переліку таких випадків це поняття перетворюється на норму, яка допускає довільне тлумачення. Верховний Суд у постанові від 1 червня 2022 року підкреслив, що позбавлення права власності є допустимим лише якщо воно передбачене законом, має суспільну необхідність та супроводжується справедливою компенсацією", – сказала вона, зазначивши, що проєкт ЦК у нинішньому вигляді цих гарантій не відтворює, залишаючи норму інструментом, зручним для зловживань.
"В умовах повоєнного відновлення це особливо небезпечно. Будь-який іноземний інвестор, перш ніж вкласти гроші в Україну, оцінює один ключовий ризик: чи може держава забрати його майно без суду і без справедливої компенсації? Якщо відповідь на це запитання залишається розмитою, інвестор просто обирає іншу країну. Без чіткого переліку підстав для вилучення майна та без обов’язкового судового контролю Україна надсилає потенційним інвесторам тривожний сигнал у момент, коли їхні гроші потрібні країні найбільше", – сказала вона.
Як повідомлялося, 28 квітня Верховна Рада на пленарному засіданні прийняла у першому читанні за основу проєкт Цивільного кодексу України (законопроєкт № 15150), який викликав критику з боку юридичної спільноти, бізнесу та громадськості.
Теги: #цивільний_кодекс #юристСхожі новини
Трамп: Є два варіанти щодо Ірану — це або угода, або «рознести їх вщент»
На Вінниччині державі повернули ділянку з поселенням черняхівської культури
"Нафта буквально падає з неба": CNN розповів про ситуацію в Туапсе
