"Закохані" у дрони ризикують втратити території: чому БпЛА не посунули артилерію з престолу

Останнім часом побутує думка, що дешеві дрони начебто повністю витісняють артилерію з поля бою. Кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко поспілкувалася з командирами з найгарячіших точок фронту, щоб дізнатися правду. Військові відверто розповіли, як поява кілзон змінила роботу українських гармашів.

Про це йдеться у дописі на Facebook-сторінці спеціальної кореспондентки ТСН.

«Останнім часом дедалі частіше можна почути, що дрони нібито вже повністю перевершили артилерію. Так само популярною стала думка, що виграти війну можна виключно безпілотниками. Найчастіше так говорять люди, далекі від реального розуміння бойових дій. Саме тому я вирішила зібрати аргументи військових із найгарячіших напрямків фронту та проаналізувати, як насправді змінюється війна», — написала Кирієнко.

Чи можуть дрони повністю замінити артилерію?

Масове використання БпЛА на фронті активізувало дискусію про те, чи здатна артилерія й надалі залишатися «богом війни», або ж частину артилерійських систем варто виводити з поля бою через ефективність дешевших і точніших дронів.

Проти артилерії працює й складна логістика. Російські безпілотники постійно полюють на маршрути постачання, а доставка мін і снарядів, як і сама стрільба, автоматично створює ризик викриття позицій.

«Доставити на позицію міномет — це справжній квест. Якщо й вийде це зробити, то забезпечити постріл і безпеку розрахунку — надскладна, а інколи й майже не можлива задача на деяких ділянках фронту», — розповів командир 429 бригади Сил безпілотних систем Юрій Федоренко.

За інформацією Генштабу ЗСУ, артилерія забезпечує близько 40% уражень противника. Водночас у публічному просторі можна зустріти й інші оцінки: мовляв, із понад 30 тис. ліквідованих окупантів лише близько 1000 припадає саме на артилерійські удари.

Як змінювалася тактика артилерії на фронті?

«Відтак і виникає питання — чи дійсно артилерія досі ефективна? І яке її майбутнє на технологічному полі бою. За час повномасштабної війни можна виділити 3 етапи в зміні тактики роботи артилерії», — зауважила кореспондентка ТСН.

Перший етап припав на 2022 рік, коли безпілотники почали активно інтегруватися в бойову роботу артилерії. Дрони-розвідники значно підвищили точність стрільби та допомогли скоротити витрати боєприпасів.

«Точність пострілу зросла на 100 відсотків, коли ми отримали перші „Мавіки“ у березні 2022», — сказав нинішній командир артилерії 81 слобожанської бригади Вадим Присяжний, який на початку повномасштабного вторгнення був заступником командира батальйону з артилерії.

Наступним етапом стало розосередження гармат. Через постійний контроль поля бою ворожими дронами артилерія більше не могла працювати великими батареями на відкритій місцевості.

«200-250 метрів між гарматами робить їх груповою ціллю. Ми почали маневрувати, погарматно встановлювати артилерію в лісосмугах, які могли забезпечити для неї природнє маскування і частіше змінювали позиції», — пояснив Присяжний.

Третім етапом стала робота артилерії в так званій кілзоні.

«На нашій ділянці фронту вона сягає до 30, а подекуди й більше кілометрів над полем бою. За тиждень у нас ворог виявляє щонайменше один міномет чи гаубицю», — сказав начальник штабу однієї з піхотних бригад, який вирішив залишитись неназваним.

Кілзона — це територія повної прозорості фронту, де практично кожен рух відстежується безпілотниками.

«Це абсолютно прозора територія, де кожну шпарину, лісосмугу і заглиблення в землі проглядає безпілотник, фіксуючи кожен рух і кожну зміну ландшафту як з нашого боку, так і з боку ворога. Переміщення в ній часто стає фатальним для піхоти і будь-якого транспорту», — зауважила Кирієнко.

Саме в кілзоні нині працюють піхота, FPV-екіпажі, оператори дронів зі скидами, а також міномети й легкі причіпні гармати.

«У нас за два тижні вибили 5 гармат», — сказав на умовах анонімності заступник командира бригади на одній з важких ділянок фронту.

Адаптація артилерії до роботи в кілзонах

«Артилерія з богів війни перетворилась на зброю зі спецзадачами. Дрони змусили артилерію адаптуватись до роботи у кілзонах», — зазначила журналістка.

Сьогодні кожна гармата оснащується системами РЕБ, а поруч чергують мобільні групи, які відбивають атаки ворожих безпілотників. Особливо небезпечними моментами залишаються сам постріл і хвилини після нього.

Попри зміну способів застосування, основні функції артилерії залишаються незмінними: контрбатарейна боротьба, удари по штабах, логістичних вузлах, місцях скупчення техніки та живої сили противника.

Для цього гармати доводиться максимально маскувати.

«Вогнева позиція перетворилась у витвір інженерного мистецтва. Гармата закопується під землю. Перекриття капонірів схожі на бліндажі. Натягуються сітки, як павуче гніздо, що схожі на купол. Бо дрон на оптиці може в будь-яку шпарину пролізти. І створення такої позиції — це багато годин людської роботи. Тому ми її не можемо втрачати. Відтак цих позицій менше, але вони використовуються розумно. Ми не відкриваємо вогонь по двом інфільтратам. Для цього є дрони», — розповів командир 1-го самохідного взводу 2 самохідної артбатареї 30 ОМБр «Арес».

Його підрозділ використовує 122-міліметрову САУ 2С1 «Гвоздика».

Артилерія залишається ключовим елементом бою

Коли російська техніка рухається колонами, саме артилерія першою відкриває вогонь.

«Щоб злетів FPV, потрібні відповідна погода, налагоджений зв’язок і вправний пілот. Час підльоту до цілі — до 15 хвилин. Постріл з малої артилерії чи міномету у розрахунку займає 2-3 хвилини, на 4-ту — снаряд уже у цілі. Якщо покладатись лише на дрони, колона в мене буде вже далеко в тилу», — розповів Присяжний.

На відміну від дронів, артилерія значно менше залежить від погодних умов, GPS або Starlink. Розрахунок може виконувати наведення навіть вручну.

Надмірна ставка лише на дрони може бути небезпечною

У лісистій місцевості ефективність БпЛА суттєво падає.

«Ті підрозділи, які „закохались“ в БПС і проігнорували створення розрахунків міномету та артилерії, ризикують втратити території», — сказав командир 1 штурмового полку Дмитро Філатов.

За його словами, на окремих ділянках до 70% боїв — контактні. Щільна рослинність ускладнює роботу дронів, тому артилерія й міномети залишаються критично важливими.

«Ми фіксуємо напрям його руху і відкриваємо вогонь спершу з мінометів калібру 120 мм, потім можемо і з L119. Бо дрон серед дерев в рази знижує свою ефективність в порівнянні зі снарядом», — додав Філатов.

Міномети калібру 120 мм і легкі причіпні гаубиці залишаються головними засобами підтримки батальйонів.

«Це дуже ефективна зброя, вона негабаритна і її легко сховати. Вона працює навіть під час ворожих крил в небі — її постріли не викликають задимлення, як у арти 155 мм. Це робить її ще менш помітною», — зазначив Присяжний.

Філатов також наголошує, що міномети застосовуються щодня, адже дрон не завжди здатен дістати ворога, який сховався в укритті.

«Коли все летить у твій бік — у нас окупанти на ділянці можуть просто тікти з поля бою», — зазначив Присяжний.

Артилерія ефективніша під час роботи по будівлях

За словами військових, артилерія набагато результативніша за дрони під час ураження будівель.

«Щоб „розібрати“ хату, де укрився ворог, нам треба 2-3 снаряди, а дронів — десятки. І те — не завжди під нуль вони її стирають», — сказав Присяжний.

Найкращий ефект дає поєднання артилерії та дронів.

«Знаходимо вогневу точку. Наприклад — танк, який стоїть стаціонарно. Або позицію пілотів. Шквальним вогнем артилерія знімає сітки, знищує антени РЕБу: як катком проходить по цій позиції, і прибирає зайві елементи, які заважають працювати нашим дронам», — розповів «Арес».

Артилерія має еволюціонувати разом із війною

Попри стрімкий розвиток дронів, артилерія — особливо міномети й гармати ближнього бою — не втрачає актуальності. Водночас вона потребує технологічного оновлення.

«Слід підсилити лише технологічну складову. Доставляти снаряди мають НРК з активним захистом: радар, кулемет, сіткомет, що може знищити дрон, який його атакує», — сказав командир 429 бригади СБС «Ахіллес».

«Міномети мають залишатись в підрозділах, навіть і дрібніші 82 мм, адже є ділянки, де вони ефективні. Але насичення війська гарматами L119 покращить ситуацію. Калібр 105 мм може стояти далі за міномет від фактично ЛБЗ», — зазначив Філатов.

Важливу роль відіграє і якість боєприпасів та балістика.

«У нас великий асортимент снарядів різних країн, і не всі ефективні. Нам слід мати свою лінійку виготовлення, де будуть і таблиці стрільби. Це значно покращить ефективність артилерії і полегшить роботу для розрахунків, які обраховують кожен новоприбулий снаряд і тестують його перед застосуванням», — сказав командир артилерійського підрозділу на псевдо «Сейм».

Артилерія і дрони мають працювати разом

Досвід українських військових свідчить: відмовлятися від артилерії не лише передчасно, а й небезпечно. Найкращий результат забезпечує поєднання артилерії та безпілотників, де гармати виконують основну вогневу роботу, а дрони допрацьовують цілі та забезпечують розвідку.

Саме підрозділи, які ефективно комбінують міномети, легкі гармати та БпЛА, сьогодні мають перевагу в швидкості реагування, мобільності та вогневій потужності на полі бою.

До слова, п’ятий рік повномасштабної війни в Україні повернув рівень втрат до показників Першої світової, а танки на фронті замінили роботи й ШІ. За оцінкою оглядачки Le Monde Сільвії Кауффман для Financial Times, дрони зробили лінію зіткнення завглибшки 32 км повністю прозорою «зоною смерті», де безпілотники виконують усі завдання — від логістики до ліквідації та взяття в полон. Через тотальний контроль неба евакуація гелікоптерами неможлива, а наземна доставка поранених триває днями. Це спричинило регрес у воєнній медицині. Через тривале перебування під джгутами лікарні Дніпра фіксують масові ампутації, а також жахливі поранення обличчя.

Читати публікацію повністю →