Закінчити війну чи стати Сталіним: Путін опинився за крок до доленосного вибору — Telegraph

Атаки дронів на саму Москву та глибока економічна стагнація руйнують ілюзію спокійного життя в Росії. Аналітики прогнозують, що вже невдовзі президент РФ Володимир Путін постане перед доленосним вибором: доведеться або завершувати війну, або повертати країну до жорсткого радянського тоталітаризму.

Про це йдеться у статті The Telegraph.

Росіяни, які живуть у Москві, дедалі частіше говорять про різку зміну настроїв у столиці.

Після того як український контрнаступ фактично зупинився в серпні 2023 року, у Москві панувала атмосфера впевненості. Частина мешканців охоче підтримувала воєнний патріотизм, інші ж воліли просто не помічати війну — відгороджуючись від чужого горя й одночасно користуючись економічними перевагами, які війна принесла Росії.

Жителі Москви бояться і хочуть кінця війни

Та зараз ситуація змінилася. І в кабінетах чиновників, і в звичайних московських родинах дедалі частіше відчуваються тривога, невпевненість і втома. Самовпевненість та показова бравада поступилися місцем страху й бажанню, щоб війна, назву якої в Росії досі уникають вимовляти прямо, нарешті завершилася.

Причини таких настроїв очевидні. Для москвичів війна перестала бути чимось далеким. Минулого вікенду Москва та прилеглі райони пережили одну з найпотужніших атак за весь час війни: Україна спрямувала на російську столицю сотні безпілотників. Унаслідок ударів загинули троє людей, були пошкоджені житлові будинки, припинили роботу всі чотири московські аеропорти, а також був атакований нафтопереробний завод.

Для багатьох мешканців столиці РФ ніч із вибухами, звуками дронів і роботою протиповітряної оборони стала першим особистим досвідом того, що вже давно переживає Київ. І це викликало шок.

«Уперше від початку війни я відчула особистий страх», — розповіла одна жінка, дизайнерка років тридцяти з двома маленькими дітьми.

Путін постане перед вибором — мобілізація чи завершення війни

Втім, зміна суспільних настроїв пов’язана не лише з останніми атаками. Путін дедалі гостріше стикається з комплексом проблем. Українські удари проникають у глиб Росії все далі, темпи наступу армії окупантів помітно впали й, імовірно, майже зупинилися. Водночас економісти попереджають: навіть високі ціни на нафту та часткове пом’якшення американського санкційного тиску не здатні витягнути російську економіку з кризи.

На цьому тлі, вважають експерти, Кремль наближається до складного вибору, якого Путін довго намагався уникати. Уже впродовж найближчого року йому, ймовірно, доведеться або скорочувати масштаби війни, або ж порушити негласний суспільний компроміс і залучити до бойових дій значно більше росіян.

«Кремль стоїть перед доленосним вибором, імовірно вже протягом наступного року. Війна в Перській затоці врятувала російський бюджет, але для економіки це нічого не змінює. Якщо він хоче продовжувати війну, йому доведеться набагато системніше й примусовіше вилучати ресурси, необхідні для її ведення. Доведеться певною мірою повернутися до радянських адміністративних методів», — розповів старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень, британському аналітичному центрі Найджел Ґулд-Девіс.

Перехід до сталінізму та паніка у Кремлі

Для російського суспільства це може мати надзвичайно важкі наслідки. У доповіді Міжнародного інституту стратегічних досліджень зазначається, що зрештою Путін може бути змушений перейти до економічної моделі сталінського типу, де вся економіка працюватиме виключно на потреби держави.

За словами Ґулд-Девіса, це означатиме подальше згортання тих свобод, які росіяни зберегли після розпаду СРСР: ринкових механізмів, свободи праці та навіть права вільно виїжджати за кордон і жити там.

Прогнози про можливе ослаблення Росії або кризу всередині Кремля лунають уже давно, тому багато хто ставиться до них із недовірою. Президент США Дональд Трамп також не видається переконаним у тому, що Україна перехопила ініціативу. Він повторив свою минулорічну тезу про те, що президент Володимир Зеленський «не має козирів», а нещодавно додав, що «тепер у нього їх ще менше».

Проте дедалі частіше песимістичні оцінки щодо майбутнього Росії звучать не із Заходу, а від самих російських посадовців та експертів. Минулого місяця очільниця Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна заявила, що нестача робочої сили стала найгіршою «в історії сучасної Росії». Ще до вторгнення 2022 року населення країни скорочувалося, а після початку війни сотні тисяч людей виїхали за кордон. Крім того, щонайменше мільйон росіян були вбиті або поранені. Через це дефіцит працівників, за деякими оцінками, уже перевищує 2,5 млносіб.

Схожі сигнали надходять і з інших частин російської системи. Міністерство економічного розвитку РФ уже погіршило прогнози зростання економіки. Лідер Комуністичної партії Геннадій Зюганов, який підтримує Путіна та війну, минулого місяця попередив, що «економіка неминуче зазнає краху», а також згадав революцію 1917 року, яка завершилася падінням царської влади. Інші комуністичні депутати навіть почали відкрито закликати до завершення війни.

Керівник московської консалтингової компанії Macro-Advisory Кріс Віфер зазначає: «Вражає бачити, як високопосадовці фактично говорять, що що довше тривають санкції та військові витрати, то більшої шкоди це завдає довгостроковому економічному майбутньому Росії. Зазвичай Кремль цензурував би такі речі».

У Росії зростає невдоволення суспільства через війну

Попри це, масштабні антивоєнні протести в Росії поки залишаються малоймовірними через авторитарний характер держави. Однак Кремль чудово розуміє, що підтримка так званої «спеціальної воєнної операції» вже не така сильна, як раніше.

Особливо це стало помітно тепер, коли атаки дронів охоплюють не лише Москву, а й віддалені міста на кшталт Єкатеринбурга, розташованого більш ніж за тисячу миль від України. Через це дедалі більше росіян вважають, що саме Путін приніс війну безпосередньо до їхнього дому. Додаткове невдоволення викликають і нові обмеження в Інтернеті, передусім тиск на Telegram — останню велику незалежну платформу, яка ще працює в Росії.

Але найсильніше в суспільстві відчувається виснаження. Війна проти України триває вже довше, ніж участь Росії у Першій та Другій світових війнах. Фактично це найдовший великий конфлікт у сучасній історії країни, і дедалі більше людей просто втомилися від нього.

«Ми творимо історію, але це історія, яку ми не хочемо творити. Люди просто хочуть, щоб це закінчилося», — сказав один житель Москви.

Проблеми в російській економіці

Зростання невдоволення в російському суспільстві значною мірою пов’язане саме з економічними труднощами.На початку повномасштабної війни масштабні державні витрати на оборонну сферу та високі виплати військовим створили ефект економічного пожвавлення, попри західні санкції. Росіяни активніше купували житло й дорогі товари, а ринок автокредитування 2024 року зріс більш ніж удвічі.

Однак такий підйом виявився нетривалим. Для боротьби з інфляцією Центробанк підняв ключову ставку до 21%, і швидке економічне зростання поступово змінилося стагнацією. Навіть конфлікт навколо Ірану, на який у Москві покладали певні надії, навряд чи здатен кардинально виправити ситуацію.

Після часткового послаблення обмежень, які змушували Росію продавати нафту зі значними знижками, країна почала активно нарощувати експорт енергоносіїв. Від початку американських ударів по Ірану в лютому Москва отримала близько 40 млрд фунтів прибутку від продажу палива. Ці доходи можуть допомогти владі втримати бюджет і уникнути гострої фінансової кризи. Але цього недостатньо, щоб оживити економіку загалом, переконаний Кріс Віфер, який досліджує російську економіку вже 35 років.

«Війна в Перській затоці врятувала російський бюджет. Але для економіки це нічого не змінює. На нас чекає довгострокова стагнація, якщо уряд не почне робити щось для підготовки до відновлення. Саме тому чиновники й говорять, що конфлікт потрібно завершити», — сказав Віфер

Статистика лише підсилює ці побоювання. Уперше від початку 2023 року російська економіка скоротилася вже в першому кварталі цього року, а Міністерство економіки РФ зменшило прогноз зростання на 2026 рік від 1,3% до 0,4%.

Поза військово-промисловим сектором ситуація видається ще складнішою. Аналітики зазначають, що приватний сектор у Росії суттєво ослаб, а нестача працівників змусила багато підприємств перейти на чотириденний робочий графік.

«Зараз у Росії дворівнева економіка. Військова економіка ще функціонує, але решта економіки сильно страждає. Після десятиліття санкцій вона досягає межі своїх можливостей», — оцінив стратег лондонської компанії BlueBay Asset Management Тімоті Еш.

Водночас навіть оборонна галузь, схоже, поступово підходить до межі своїх ресурсів. Великі військові підприємства вже працюють без зупинки, забезпечуючи фронт озброєнням. Переведення цивільних виробництв на військові потреби лише поглиблює дисбаланс у перевантаженій економіці.

Кадровий дефіцит став настільки серйозним, що Росія дедалі активніше шукає працівників в Індії та країнах Африки. Але така політика ризикує посилити внутрішню напругу й антиіммігрантські настрої, не вирішивши проблему по суті.

Не менш гострою проблемою для Кремля стає нестача людей на фронті. Уперше від кінця 2022 року втрати російської армії, ймовірно, перевищують темпи набору нових військових. За деякими оцінками, Росія щомісяця втрачає близько 35 тис. бійців убитими й пораненими, тоді як залучає лише від 24 до 30 тис. добровольців.

Росіянам «світить» повернення до «СРСР»

У цій ситуації Путін опиняється перед надзвичайно складним вибором.

Росія вперше у своїй історії веде масштабну війну без повної мобілізації населення. Як зазначає Ґулд-Девіс, Кремль фактично побудував «військову економіку, але не військове суспільство», намагаючись мінімізувати вплив війни на пересічних громадян і водночас мотивуючи добровольців фінансово. Але така система працює дедалі гірше. Модель, за якої людей заохочують грошима до участі у війні замість примусу, стає дедалі менш ефективною. Якщо Кремль вирішить продовжувати бойові дії, масова мобілізація може стати неминучою.

Після часткової мобілізації восени 2022 року, коли Путін наказав призвати 300 тис. чоловіків після невдач на фронті, країну залишили сотні тисяч росіян.

Нова хвиля мобілізації значно більшого масштабу могла би вплинути на баланс сил у війні, особливо з огляду на труднощі України з поповненням армії та меншу чисельність населення. Але реалізувати це Кремль зміг би лише ціною згортання багатьох свобод, які росіяни отримали після розпаду СРСР: права вільно розпоряджатися майном, самостійно обирати місце роботи та залишати країну.

Для влади критично важливим стало б обмеження виїзду чоловіків призовного віку за кордон. Крім того, як і в часи Йосипа Сталіна, масштабне розширення військових потребувало б жорсткого державного контролю над приватним сектором — ідеї, яку дедалі активніше підтримують радикально налаштовані представники російської системи.

«Від 2023 року деякі відомі публічні діячі почали вихваляти не просто радянську, а саме сталінську економіку. Саме таких кроків російська держава потребувала б для повної організації країни під війну», — сказав Ґулд-Девіс.

Упродовж трьох років Кремль фактично пропонував суспільству негласний компроміс: росіяни миряться з війною, а влада намагається максимально убезпечити їх від її наслідків. Тепер ця модель починає руйнуватися. І дедалі більше ознак свідчать про те, що Росія може не втримати війну, не повертаючись одночасно до дедалі жорсткішого авторитаризму радянського типу.

Чи закінчить Путін війну?

До слова, професор Скотт Лукас вважає, що нещодавні заяви Путіна про можливу зустріч із Зеленським та завершення війни не свідчать про готовність до компромісу, а є завуальованою вимогою капітуляції України на російських умовах. Експерт називає такі заяви Кремля інформаційним шумом, адже Москва не готова обговорювати реальні питання: повернення територій, гарантії безпеки та репарації.

Зауважимо, посол України у Великій Британії та ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зазначив, що ця війна є протистоянням на виснаження та виживання, де перемогою буде саме здатність держави зберегти себе. За його словами, якщо Кремль не продемонструє своїм громадянам капітуляцію України, це спровокує внутрішню дестабілізацію, через яку нинішній режим РФ просто зазнає краху.

Читати публікацію повністю →