Загроза сказу у Києві: лікарі б’ють на сполох через нестачу критичних ліків

У Києві лікарі б’ють на сполох, вказуючи на відсутність антирабічного імуноглобуліну у столиці. Це небезпечно, враховуючи кількість випадків сказу тварин та укусів дикими та невакцинованими тваринами.

Медики кажуть, що у місті дійсно є проблема з імуноглобуліном проти сказу. Станом на 1 травня він є у трьох закладах охорони здоров’я столиці з чотирьох визначених для введення імуноглобуліну.

Фахівці підкреслюють, що з настанням тепла люди частіше вибираються на природу або на прогулянки до лісу, і ризик бути укушеним дикою чи хворою твариною зростає.

Статистика звернень після укусів та лікування

За інформацією Київського міського центру контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ), за чотири місяці цього року за медичною допомогою з приводу укусів звернулося 1210 осіб, торік за аналогічний період — 1208. Щодо дітей, то звернень у цьому році було 192 проти 205 торік.

Щодо антирабічного лікування, то за чотири місяці цього року воно було призначене 406 пацієнтам проти 336 у минулому році. Комбінований курс імунізації, коли людині вводиться вакцина від сказу і імуноглобулін, проведено 30 пацієнтам (торік — 29 особам).

Різниця між вакциною проти сказу та імуноглобуліном

«Тут важливо розуміти, що проти сказу є вакцина і є імуноглобулін — це різні речі. Люди це часто плутають. Щодо вакцини проти сказу, то у наявності у медичних закладах Києва є 3023 дози. Щодо антирабічного імуноглобуліну, то його залишки становлять 30 флаконів у трьох медичних закладах Києва. У разі збільшення кількості тяжких укусів цього може виявитися недостатньо, бо саме зараз весняно-літній сезон, коли часто трапляються випадки сказу, люди масово виходять на природу і вірогідність випадків укусів зростає», — розповідає ТСН.ua Наталія Гунченко, заступниця директора Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України.

Фахівчиня розповідає, у яких випадках пацієнту застосовується імуноглобулін:

«Імуноглобулін застосовується при важких випадках укусів, комбіновано з вакциною проти сказу. Все залежить від того, яка тварина укусила людину, місце укусу, об’єм рани. Щодо використання імуноглобуліну рішення приймають лікарі-травматологи та хірурги» — пояснює Наталія Гунченко.

Куди зник імуноглобулін: проблеми з державними поставками

Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України забезпечує розподіл імунобіологічних препаратів, в тому числі вакцини проти сказу та імуноглобуліну, отриманих з державного рівня на заклади охорони здоров’я Києва.

У ЦКПХ звертають увагу на існування додаткової потреби в антирабічному імуноглобуліні для столиці.

«З цим питанням ми звернулись до МОЗ, орієнтуючись на кількість випадків укусів та сказу тварин у Києві за минулі періоди. З огляду на зазначене, потрібно мати запас цього препарату» — пояснює Наталія Гунченко.

Інша справа — вакцина від сказу. Її столичні травмпункти отримують за рахунок державного бюджету або як гуманітарну допомогу і вона в достатній кількості є у закладах охорони здоров’я.

Ситуація в регіонах та резерви

Фахівчиня наголошує, що доволі часто мешканці інших регіонів звертаються по медичну допомогу до столичних закладів охорони здоров’я, де всім надається первинна медична допомога, а за потреби — і спеціалізована.

«Ми інформуємо колег з інших областей про необхідність забезпечення своїх мешканців імуноглобуліном, оскільки його кількість розподіляється між регіонами відповідно до чисельності населення, а також з урахуванням кількості випадків укусів у попередні періоди. Тобто проблема дефіциту зберігається — фактично так само, як і минулого року. Обсяг імуноглобуліну, що перебуває в резерві Києва, є абсолютно недостатнім. При цьому це централізовані державні поставки, адже місто Київ не здійснює його закупівлю самостійно. Використовується імуноглобулін, отриманий як гуманітарна допомога від міжнародних партнерів, а також придбаний за державні кошти. Наразі на складах препарат відсутній — увесь розподілений між лікувальними закладами», — пояснює Наталія Гунченко.

Вона наголошує, що питання забезпечення антирабічним імуноглобуліном належить до компетенції Міністерства охорони здоров’я України.

За словами Наталії Гунченко, ситуація у Києві перебуває під контролем, і у разі виникнення важкого випадку укусу людині буде надано необхідну допомогу.

Контроль випадків сказу у Києві

Фахівчиня підкреслює, що у Києві фіксуються всі випадки укусів людей. Водночас випадки сказу серед тварин у столиці також трапляються.

«У нас у ЦКПХ реєструються всі випадки укусів, а не сказу — це різні речі. У разі укусу твариною людині надається відповідна медична допомога. Якщо ж у тварини, яка вкусила людину, підтверджено сказ, ми співпрацюємо з Держпродспоживслужбою, до складу якої входить ветеринарна служба: ветеринарні фахівці займаються твариною, а лікарі — лікуванням пацієнта», — підсумовує Наталія Гунченко.

До речі, за перший квартал 2026 року сказ серед людей у Києві не виявлено, хоча випадки сказу тварин фіксувалися.

Читати публікацію повністю →