Забудьте про "жару": як назвати по-іншому гарячу погоду на вулиці влітку
Не кажіть - "жара"? / Freepik. Ілюстративне фотоУкраїнська мова одна з найбагатших на синоніми. У ній можна знайти слова до будь-якої ситуації, речі чи погодного явища.
Якими ще словами можна замінити слово "жара", розповідаємо з посиланням на ресурс "Горох".
Дивіться також Не "пчела": українською ця "божа муха" називається по-іншому
Як сказати "жара" українською?
Як описати погоду, коли на вулиці сонячно і дуууже тепло і ти мрієш про тінь, прохолодний "освіжаючий" напій і морозиво. Багато хто скаже – жара. Але чи має таке слово українська мова, чи ми користуємося "чужинцем", втрачаючи свої цікавинки?
Літо приходить – і разом із ним у розмовах масово з’являється слово "жара": "Яка жара!", "На вулиці страшна жара", "Через жару нічим дихати"…
Але якщо говорити літературною українською – слово небажане. Воно прийшло під впливом російської мови. Ви знайдете його у словниках з тлумаченням – "гаряча літня пора чи висока температура повітря в приміщенні, печі".
Але крім "жари" є ще низка синонімів українською, які влучніше опишуть погоду:
- спека
- спекота
- жарінь
- пекло (розмовно й образно)
- задуха
- духота
- гарячінь
- припік
Тобто краще і милозвучніше сказати:
- "Сьогодні страшенна спека"
- "Надворі такий жар!"
- "Яка гарячінь!"
Чим цікава та звідки взялася "спека"?
Слово "спека" дуже давнє. Воно походить від дієслова "пекти" – тобто сильно гріти, обпалювати. Тому "спека" – це буквально те, що "пече". І погодьтеся, у червні – липні це відчувається особливо добре.
У творах Івана Франка зустрічаємо: "Спека стояла така, що аж голова паморочилась". Народні пісні й прислів’я теж знають слово "спека": "У спеку й вода солодка".

Не лише "спека" / Мова – ДНК нації
До речі, звідси ж:
- пекучий біль;
- сонце припікає;
- обпеклася на сонці;
- напекти голову.
Усі ці слова – одна велика "пекуча" родина. А ви чекаєте літньої спеки?
Схожі новини
У Києві відкрили новий цілодобовий травмпункт
Assistant who injected Matthew Perry with ketamine to be sentenced
Сублінгвальні методи: як у Європі змінюється підхід до профілактики інфекцій