За межею буденності: 3 незвичні професії, які підійдуть не всім

• Танатопрактик готує тіло померлого до поховання через реставрацію та бальзамування, щоб повернути прижиттєвий вигляд.
• Аот професійний слухач не дає порад, а просто вислуховує, надаючи можливість людям виговоритися.

Робота це не лише офіси, лікарні та кав'ярні. Існують спеціальності, які вимагають не лише залізних нервів, але й специфічного ставлення до життя. До професії, які балансують на межі звичного розуміння, входять танатопрактик, або ж людина, яка за гроші може вислухати.

Які професії можуть виходити "за межі нормальності" та в чому їхня особливість, розповідає 24 Канал у збірному матеріалі.

Читайте також Світло є у кожній оселі: чому у Скандинавії лампи на підвіконнях горять навіть вночі

Про які професії навряд чи ви чули?

1. Танатопрактик

Цей фахівець готує тіло померлої люди до церемонії поховання. Втім у його професії йдеться не про якийсь косметичний макіяж, а про реставрацію та бальзамування.

Тобто сенс роботи танатопрактика в тому, щоб повернути людині прижиттєвий вигляд, допомагаючи родичам людини пережити момент останнього прощання.

Зокрема чудовим прикладом такої спеціалізації є історія 27-річного танатопрактика Олега Карпа з Дрогобича, який вже понад 6 років готує тіла людей до прощання, допомагаючи родинам побачити близьких у впізнаваному вигляді. За цей час він працював із тисячами випадків і зізнається, що обрав цю професію майже випадково.

Для мене це було щось нове, але мені це було цікаво. Мене ж питали, чи мені потрібно декілька днів походити, подивитися, що до чого, і тоді приступити до роботи. Я відмовився і приступив зразу, з першого дня. Я зрозумів, що я на тому місці, де я маю бути,
– розповідає він Суспільному.

Відтак його робота поєднує навички візажиста та спеціальні знання, адже звичайна косметика тут не підходить і часто доводиться орієнтуватися на фото людини за життя. У складних випадках підготовка може тривати годинами або навіть понад добу, щоб відновити природний вигляд.

До речі, одним із етапів роботи танатопрактика є бальзамування. А як пояснюють у British Institute of Embalmers (BIE), після смерті в організмі починаються природні процеси змін, які не зупиняються повністю навіть у холоді. З часом це призводить до зовнішніх змін і появи характерного запаху.

Саме тому застосовують бальзамування – процедуру, яка тимчасово уповільнює ці процеси та допомагає зберегти тіло до поховання.

2. Фахівці з очищення місць злочину

Коли поліція та судмедексперти завершують роботу на місці злочину, то прибиранням наслідків займаються саме фахівці з очищення місць. Ця професія полягає у тому, щоб прибирати біологічні небезпеки та наслідки трагедій, використовуючи спеціальні хімічні засоби, щоб повернути приміщенню безпечний і житловий вигляд.

Відтак американська компанія Aftermath надає такі послуги та бере на себе відповідальність за відновлення простору після складних подій. Втім тут важливо додати, що завдання фахівців не просто прибирання, а повне знешкодження небезпечних речовин і повернення приміщення до безпечного стану.

Крім того, вони діють за суворими стандартами безпеки і водночас беруть на себе непряму соціальну роль, як-от допомагають родинам не контактувати з найважчими деталями події. Саме тому ця професія виходить за межі сервісу та фактично стає частиною системи підтримки.

3. Професійний слухач

Як відомо, у Японії існує послуга, яка має назву "Ossan Rental" – вона дозволяє орендувати людину просто для того, щоб вона вас вислухала. Попри це, такий фахівець не дає порад, а лише сприяє тому, щоб людину вислухали.

Відтак у статті The Guardian 86-річний бізнес-ментор Іван Голдберг розповідає, що слухати – це його професія. І називає себе "безпечною парою вух".

До мене приходять не за відповідями, а щоб виговоритися. Близько 80% розмов – про людей, а не про бізнес,
– каже він.

Цими словами Голдберг підкреслює, що головні труднощі завжди про стосунки, а не цифри. Основа його роботи – не давати поради, а бути присутнім, щоб дозволити людині почути саму себе, адже поки ти слухаєш та цікавишся, то залишаєшся живим, говорить Голдеберг.

Які професії вже зникли?

У добірці Business Insider розповідається, що у світі існує низка професій, які колись здавалися вічними, але на сьогодні це радше нагадує, як дивні ритуали.

1. Людина-будильник

Ця професія з'явилася ще у часи промислової революції. Спеціально наймані люди ходили вулицями Великої Британії та Ірландії, стукаючи у вікна довгими палицями, щоб робітники не проспали зміну. Річ у тім, що це був так званий "живий алгоритм" ранкового сповіщення.

Втім наразі професія зникла, і це сталося тоді, коли механічні годинники стали доступними кожному.

2. Лектор на виробництві

Наприклад на кубинських сигарних фабриках та в цехах Нью-Йорка часто робітники могли самі скидатися грішми та наймали спеціальну людину, для того щоб вона читала їм під час зміни газети, тексти політичні та романи.

Цікаво, що такі лектори фактично були прототипами сучасних подкастів та аудіокниг. Вони часто ставали причиною страйків, оскільки читали робітникам "небезпечну" літературу, що розвивала критичне мислення.

3. Той, хто розставляє кеглі

До речі, до того моменту, коли у боулінг-клубах з'явилися складні автоматизовані системи, на доріжках працювали підлітки. Їхня робота полягала у швидкому розставлянні кеглів після кожного удару та поверненні важких куль гравцям. Втім ця праця була низькооплачуваною, виснажливою і травматичною, бо кулі могли легко поцілити в людину. Зараз про неї майже і не згадують.

Цікаво, що сьогодні ми сприймаємо автоматичне повернення кеглів як щось звичне, але колись це вимагало синхронної роботи людини.

Одна із незвичних професій, якою володіє українка

Фотографка Анна працює на круїзному лайнері, а саме – робить красиві кадри. Але її професія це не лише фотографія, це ще й постійна багатозадачність у замкненому просторі, де кожен день змінює ритм і сценарій.

Загалом робота полягає в тому, щоб заохочувати людей на лайнері зробити кілька фото. Протягом дня потрібно працювати на різних локаціях: на виході з корабля, на борту або в місті під час зупинки.

Значну роль відіграє також дисципліна та правила безпеки, які діють на борту як у великій автономній системі. Робочий графік часто перевищує стандартні 8 годин і може змінюватися прямо впродовж дня, що вимагає швидкої адаптації.

Ти маєш навчитися жити в режимі постійної готовності, бо план може змінитися в будь-який момент,
– додає Анна.

Загалом фотографи стають частиною великої системи, яка забезпечує не лише розваги, а й безперервну роботу судна та безпеку пасажирів.