Її зареєстрували лише з п'ятої спроби: президент зрештою відповів на петицію щодо захисту Карпат

• Президент Зеленський переадресував петицію щодо захисту Карпат до прем'єрки Юлії Свириденко та секретаря РНБО Рустема Умєрова для подальших дій.
• Петиція Андрія Тупікова, яка закликає до законодавчого захисту Карпат, набрала понад 26 000 голосів і була підтримана відомими громадськими діячами.

Ветеран та біолог Андрій Тупіков створив петицію щодо захисту Карпат. Президент Зеленський розглянув її та переадресував до прем'єрки Юлії Свириденко та секретаря РНБО Рустема Умєрова.

До цього петицію не хотіли розглядати кілька разів. Про це пише громадська ініціатива "Голка".

Читайте також Вперше в історії: Україна створила власне виробництво вітряків для генерації енергії

Що відомо про петицію?

Андрій Тупіков вимагає захистити українське високогір'я від вітряків та хаотичної забудови курортами-монстрами.

Зокрема, він просить невідкладно подати до Верховної Ради законопроєкт, який врегулює розвиток Карпатського регіону та забезпечить охорону унікальних природних комплексів, ландшафтів та культури. А ще – унеможливити суцільні вирубки лісів, масштабні будівництва та розміщення пов'язаної інженерної інфраструктури на територіях вище 1000 метрів над рівнем моря і на інших природних ділянках, які мають ключове значення для збереження біорізноманіття, водних ресурсів і ландшафтів.

Також Тупіков вважає, що вкрай необхідно створити нові та розширити вже наявні природоохоронні території в Карпатах. Відповідне клопотання уже давно у профільному міністерстві.

Петиція активіста набрала понад 26 000 голосів за 6 днів. Але зареєстрували лише з п'ятої спроби.

Її підтримали відомі громадські діячі, журналісти, блогери, громадські природоохоронні організації: президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт, продюсер Ігор Кондратюк, журналіст-розслідувач УП Михайло Ткач, блогер Ігор Лаченков, очільники громадських організацій ANTS та Центру протидії корупції Ганна Гопко та Дар'я Каленюк, "Екологія-Право-Людина", "Екодія", "WWF-Україна", "Грінпіс-України" тощо.

Що відповів на петицію президент?

Президент запропонував Свириденко опрацювати разом із зацікавленими місцевими органами виконавчої влади заходи реагування.

А Умєрову доручив у разі необхідності залучити відповідні держоргани, матеріали та проєкти рішень для розгляду питання на засіданні РНБО.

По-перше, дякую всім, хто підтримав петицію. Дії кожного впливають на формування демократії. Чотири рази петицію не реєстрували, мотивуючи це тим, що це не повноваження президента. Але це не так. До уряду звертатися, як на мене, не було сенсу. Ми бачили, що уряд дає зелене світло вітрякам. Президенту дякую, що швидко відповів, але я очікував більшої рішучості. По суті прохання делегували на Кабмін. Тому у мене обґрунтовані сумніви щодо якості реагування і швидкого виконання вимог. Можливо, увага з боку президента змусить уряд діяти. Мене обіцяли інформувати – подивимося,
– зазначив автор петиції.

Нагадаємо, що у 2026 році Міністерство економіки видало позитивний висновок оцінки впливу на довкілля для будівництва вітряків на полонині Руна в Карпатах.

Забудовою займається фірма, наближена до колишнього регіонала Максима Єфімова. А дорогу на полонину побудувало ДП "Ліси України" за власні кошти, вирубавши праліс і почавши будувати фундаменти до отримання офіційного дозволу на реалізацію проєкту. Зараз державне підприємство готове будувати й другу дорогу на полонину Гостра.

Природоохоронні організації розкритикували рішення Мінекономіки. Вони зауважують, що це не лише шкодить довкіллю, а й встановлює неоднакові правила гри для бізнесу. Від таких рішень страждає доброчесний бізнес, який спочатку оформлює дозволи, а потім починає роботи.

Що передувало?

У 2021 році нардепи провали законопроєкт "Про Смарагдову мережу". Йдеться про захист територій, які потребують особливої охорони. Тоді у ЗМІ потрапила переписка між народними депутатами із Закарпаття, що цей закон зробить неможливим будівництво у Карпатах, тож його вирішили блокувати.

А у 2025 Верховна Рада підтримала так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Ним намагалися обнулити претензії до дерибанників зелених зон та узбереж, якщо з моменту незаконного відчуження землі у громади чи держави пройшло більше 10 років. Якщо ж цей строк ще не минув і держава чи громада хоче повернути своє майно через суд, то з бюджету пропонували внести на депозит суму, яка дорівнює ринковій вартості майна. Закон одразу викликав шквал критики зі сторони Європарламенту, Єврокомісії та міжнародних партнерів.

Є й інша, ще більш небезпечна для збереження природи та культурної спадщини, загроза. Це – новий проєкт Цивільного кодексу, який лобіює голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Окрім того, у 2025 році Верховна Рада вирішила поєднати три міністерства в одне, тож Міністерство довкілля, яке допомагало блокувати шкідливі законодавчі ініціативи, просто зникло, а звернення майже 130 організацій про його відновлення ігноруються.