Хто радить Буданову і чому ми маємо право це знати

Кілька днів тому Україну сколихнула новина, що Сергій Тігіпко став радником керівника Офісу Президента Кирила Буданова. Той самий Тігіпко, який був одним із народних депутатів, хто голосував за "диктаторські закони", критикував АТО, був заступником голови "Партії регіонів" і віцепрем'єром у часи Віктора Януковича. Соцмережі вибухнули запитаннями: що він радить та як давно?

Офіційної комунікації з цього приводу не було, лише журналісти написали, що Тігіпко консультуватиме Офіс із макроекономічних питань. Увага: даватиме поради не прем'єр-міністру чи міністру економіки, а керівникові ОП, який узагалі не має стосунку до формування макроекономічної політики.

Зайдіть на сайт Офісу Президента. Знайдіть там список радників — штатних, позаштатних, радників керівника Офісу чи радників Президента. Не знайдете. Цієї інформації там немає. Взагалі. Є лише перелік заступників керівника ОП.

Це не нова проблема й не унікальна для команди Буданова. Ще за часів Єрмака Рух ЧЕСНО надіслав запит до ОП й отримав у відповідь інформацію, що стала основою однієї з наших найрезонансніших публікацій.

Читайте детальніше: Країна радників. Хто консультує Офіс президента

Тоді з'ясувалося, що в підпорядкуванні керівника Офісу Президента перебувало майже вісімдесят людей: радників, заступників, уповноважених. Радників у Єрмака було в рази більше, ніж у президента. Серед них було чимало ноунеймів, про яких навіть Google нічого не знав.

Перелік тих, хто впливав на економіку й політику, дізналися не через сайт, а завдяки запиту.

Після того, як ми отримали список радників Єрмака й опублікували його, журналісти зробили чимало матеріалів. Виявилося, що частина позаштатних радників курувала цілі напрями державної політики, була фактичними "смотрящими" від Офісу в різних галузях.

Маємо розуміти, що радники в Офісі Президента — це не технічний персонал. Це люди, які мають доступ до найвищого рівня державного управління. Вони беруть участь у формуванні позиції влади, мають доступ до чутливої інформації, можуть впливати на рішення, коментують як внутрішню, так і зовнішню політику. Водночас вони не подають електронні декларації.

Пам'ятаєте Арестовича? Офіційно він був позаштатним радником всього ОП, тоді як фактично — головним речником перших місяців повномасштабної війни. Це людина, чиї слова сприймалися як офіційна позиція держави. А хто він? Які його повноваження і межа відповідальності за обіцянки про закінчення війни за "два-три тижні"? І де він зараз?

А тепер — Тігіпко. І знову те саме запитання: а що, власне, він робить? Які теми порушує? Яке рішення може заблокувати чи просунути? З ким зустрічається як радник Буданова?

Я не стверджую, що Тігіпко не має права бути радником. Це — окрема дискусія. Але суспільство має право дізнатися про його статус не із запитів громадськості чи журналістських розслідувань, а з офіційного сайту. В день призначення. З переліком функцій.

Закон "Про доступ до публічної інформації" зобов'язує органи влади проактивно публікувати інформацію про свою структуру та повноваження. Конституція гарантує право на інформацію. Україна є членом Партнерства "Відкритий уряд", що теж вимагає певних зобов'язань у питаннях відкритості.

Рух ЧЕСНО скерував до Офісу Президента офіційне звернення. Ми просимо опублікувати на сайті повний список радників — штатних і позаштатних — з іменами, зазначенням тематичних напрямів, датами й підставами призначення. Прохання: оновлюйте цей список, коли він зазнає змін.

Ми не вимагаємо розкривати секретну інформацію, та й оприлюднення цих даних не загрожує національній безпеці. Це базова гігієна відкритого врядування.

Буданов дещо відрізняється від Єрмака. У нього інший стиль управління, інша публічна репутація, інший контекст призначення. Ми сподіваємося, що й підхід до відкритості теж буде іншим. Не змушуйте нас знову надсилати запити.

Віта Думанська, Рух ЧЕСНО