Втекти від великих ТЕЦ: чому держава не дозволяє масовий перехід на індивідуальне опалення

Україна пережила одну з найважчих зим за всі роки великої війни, але наступний опалювальний сезон може виявитися ще більш складним. Росія постійно змінює тактику ударів та дедалі частіше б'є по великих ТЕЦ, від яких залежать цілі міста. Київ цієї зими став головним прикладом такої вразливості. Близько 60-70% тепла столиця отримує від трьох великих теплоелектроцентралей, які регулярно опиняються під ударами балістичних та крилатих ракет, а також "шахедів". Після масованої атаки 9 січня без тепла лишилась половина багатоквартирних будинків міста – близько 6 тисяч із 12 тисяч загалом. І Київ у цьому сенсі далеко не виняток. Харків, Дніпро, Одеса та інші великі міста розбудовували модель централізованого теплопостачання, за якої вихід з ладу одного або кількох великих об'єктів може одночасно залишити без тепла сотні тисяч людей. Чотири роки війни наочно показали, що навіть сучасна система ППО не гарантує повний захист таких об'єктів. А під час сильних морозів руйнування тепломереж може призвести до гуманітарної катастрофи. На цьому тлі дедалі частіше постає питання: чи не варто Україні переглянути підхід до теплопостачання великих міст і дозволити хоча б частині мешканців перейти на індивідуальне опалення. Теоретично така можливість існує. На практиці ж для більшості мешканців багатоповерхівок вона майже недоступна. Чинне законодавство, технічні обмеження та складна система погоджень фактично блокують масове встановлення індивідуальних газових котлів навіть там, де люди готові робити це власним коштом. ЕП звернулася до Міністерства розвитку громад та територій із запитаннями про можливе спрощення правил переходу на індивідуальне опалення, право мешканців самостійно відмовлятися від централізованого теплопостачання й перспективи дерегуляції цієї сфери. Нижче відповіді на ці та інші важливі питання. Люди хочуть відмовитися від ТЕЦ, але не можуть Після масованих атак РФ на енергетичну інфраструктуру дедалі більше киян почали замислюватися про альтернативу централізованому теплопостачанню. Особливо це стосується мешканців районів, які критично залежать від великих ТЕЦ, які виробляють тепло та електрику. Утім, на практиці люди стикаються з майже повною неможливістю реалізувати таке рішення. Один із мешканців столиці розповів ЕП, що звертався до кількох компаній, які займаються проєктуванням і встановленням систем опалення "під ключ", але усі вони відмовилися братися за роботу через "чинні законодавчі обмеження". За його словами, сьогодні власники квартир фактично позбавлені права офіційно від'єднатися від централізованих мереж, навіть якщо готові власним коштом встановити індивідуальний котел і мають для цього технічні можливості. Орієнтовна вартість "під ключ" для квартири наразі становить 40-60 тис. грн, а для приватного будинку – від 50 тис. грн і вище. "Я хотів замовити проєкт і встановити індивідуальне опалення у своїй квартирі, але чинне законодавство не дає мені цього зробити, а підрядник не може взяти на себе оформлення документів і виконати роботи", – каже співрозмовник ЕП. Що каже влада У відповіді на запит ЕП заступник міністра розвитку громад та територій Костянтин Ковальчук заявив, що право на відключення від централізованого теплопостачання існує ще з 2019 року, але лише за чітко визначеною процедурою. Ключова норма залишається незмінною: окрема квартира може перейти на індивідуальне опалення лише у будинку, де станом на 10 грудня 2017 року вже було відключено не менше половини квартир та нежитлових приміщень. При цьому примусово "відрізати" інших мешканців від централізованого тепла заборонено. Такою відповіддю уряд фактично підтвердив, що держава не планує запускати вільний перехід населення з централізованого теплопостачання. Навіть навпаки – у відповіді міністерства значна частина тексту присвячена аргументам, чому масове встановлення індивідуальних котлів може бути небезпечним. Ключова перепона для газових котлів полягає в тому, що газові мережі багатьох міст просто не розраховані на різке збільшення навантаження. Особливо в старих мікрорайонах, де будинки традиційно проєктувалися під централізоване тепло. Інженерна інфраструктура може не впоратися зі збільшеним обсягом споживання, який необхідний для індивідуального опалення. Окрема проблема – вентиляція та димовідведення. У багатоповерхівках радянської забудови вентиляційні канали часто не придатні для масового використання газових котлів. У Мінрозвитку прямо попереджають про ризики отруєння продуктами згоряння, пожеж та аварій. Головна причина – гроші Ковальчук наголошує, що будь-яке відключення має відповідати затвердженим схемам теплопостачання міста. А це означає, що місцева влада може фактично визначати, де дозволяти автономне опалення, а де – ні. Саме органи місцевого самоврядування формують спеціальні комісії, які й розглядають заявки мешканців, оцінюють технічний стан мереж та вирішують, чи можна конкретному будинку переходити на індивідуальне тепло. При ухваленні рішень чиновники повинні враховувати не лише бажання мешканців, а й можливості газових. А також – хто фінансуватиме модернізацію інфраструктури у разі зростання навантаження. Фактично останнє і є головною причиною, чому в багатьох містах процес відключення роками блокується або максимально ускладнюється. Масовий перехід на автономне опалення фактично означає необхідність масштабної реконструкції електромереж, газорозподільної системи та внутрішньобудинкових комунікацій. У більшості громад на це просто немає грошей. Читайте також Як Нікополь, Марганець та Покров позбулися централізованого опалення При цьому тема індивідуального опалення залишається економічно складною й для теплокомуненерго, які керують системою теплопостачання. Якщо для людей це спосіб зменшити суми в платіжках та можливість самому регулювати температуру в квартирі, то для ТКЕ – ризик втрати абонентів та подальшого фінансового колапсу системи централізованого теплопостачання. Чим більше квартир відключаються, тим дорожче стає утримання мереж для тих, хто залишається. У результаті міста опиняються у пастці: або дотувати збиткові теплокомуненерго, або дозволити поступовий демонтаж централізованого тепла. Як це відбувалося останні десятиліття у невеликих містах по всій країні, зокрема на Дніпровщині. Схоже, для великих міст наразі уряд обрав перший варіант, оскільки у відповіді Міністерства розвитку громад немає навіть натяку на можливу лібералізацію правил. Навпаки – документ більше виглядає як спроба пояснити, чому масове відключення багатоповерхівок від централізованого опалення держава вважає максимально ризикованим сценарієм.