Все на показ: в Україні декриміналізують порнографію

Законопроєкт про декриміналізацію виробництва та поширення порнографії планують винести на розгляд Верховної Ради наступного пленарного тижня – 25-29 травня. За словами автора відповідного законопроєкту Ярослава Железняка, документ з'явився у порядку денному Ради. Наразі триває збір голосів за нього. "Законопроєкт буде виноситися для голосування у першому читанні. Можливо одразу у двох – побачимо, як піде", – зазначив він. У своєму дописі в Telegram Железняк зазначив, що "всі зауваження", які заважали ухвалити законопроєкт раніше, знято. "Ми не знаємо чи є достатньо голосів, тому велике прохання до блогерів, лідерів думок, ЗМІ та просто читачів. Підтримайте цю історію. І якщо є можливість поспілкуватися з народними депутатами, то поясніть, що це не про мораль, а про банальний захист наших громадян від свавілля правоохоронців", – додав нардеп. Про що законопроєкт Документом пропонується скасувати кримінальну відповідальність за ввезення, створення та поширення порнографії за участі повнолітніх людей. Наразі така відповідальність передбачена ст. 301 Кримінального кодексу (ККУ). Максимальна санкція цієї статті – до 7 років позбавлення волі. При цьому, законодавство не розрізняє комерційне виробництво порно (для продажу та отримання прибутку) та створення порнографічних матеріалів для особистого користування (наприклад, пересилання пікантних фото чи відео в особистому листуванні між чоловіком та дружиною). Наприклад, нещодавно Уманський міськрайонний суд оштрафував інкасатора "Ощадбанку" на 17 тис. грн лише за те, що під час обшуку на його телефоні знайшли порнографічну фотографію. Читайте також Депутати хочуть узаконити порнографію: що це дасть У разі ухвалення закону держава більше не буде переслідувати людей за добровільне створення порнографії за участі повнолітніх. Натомість законопроєкт пропонує посилити відповідальність за збут порнографії неповнолітнім чи примушування неповнолітніх до її створення. Законопроєкт зареєстрували ще наприкінці 2024 року, але досі його ухваленню перешкоджала відсутність політичної волі, зокрема на рівні Офісу президента, повідомляв раніше Железняк. Наразі ж, за його словами, така воля з'явилася. Що спонукало декриміналізацію 20 травня Офіс генерального прокурора спільно зі Службою безпеки (СБУ) провели масштабну спецоперацію, в межах якої викрили корупційну схему з прикриття "порно-офісів". За даними слідства, фігуранти організували схему одержання неправомірної вигоди за "кришування" діяльності осіб, які створювали та поширювали контент відвертого характеру на інтернет-платформах. За грошову винагороду посадовці обіцяли не вживати заходів реагування та не притягувати причетних осіб до відповідальності. Про які саме "порно-офіси" йдеться, у прокуратурі не уточнили. Однак під це визначення потрапляють і так звані "OnlyFans-агенції" – посередники, які допомагають розкручувати сторінки в OnlyFans, листуватися з "фанатами", здійснювати додаткові продажі порнографічного контенту тощо. Читайте також Pornhub, OnlyFans, Webcam: як правоохоронці заробляють на забороні порнографії в Україні Раніше ЕП детально описувала, як влаштований такий бізнес. За свої послуги агенції беруть "комісію", розмір якої становить до 80% від чистого заробітку сторінки моделі на OnlyFans. Часто такі агенції працюють під прикриттям правоохоронців, адже виготовлення та створення порно в Україні криміналізоване. Саме платежі за таке прикриття і виявили СБУ та Офіс генпрокурора. Зокрема, там встановили, що неправомірну вигоду отримувало керівництво поліції в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях. Посередником в організації такого "кришування" був водій одного із заступників міністра внутрішніх справ. Прокурори та СБУ виявили, що правоохоронці на місцях прикривали “порно-офіси”. Не безкоштовно Телеграм-канал генерального прокурора Руслана Кравченка За даними прокуратури, розмір "абонплати" становив 20 тис. дол. щомісяця для керівництва регіонального підрозділу поліції. Ще 5 тис. дол. отримував посередник. В Офісі генпрокурора повідомили ЕП, що досліджують інші можливі епізоди хабарництва навколо виробництва порнографії. "В ході спілкування фігурантів були натяки на існування таких схем в інших регіонах. Ця інформація буде перевірятись слідчим шляхом", – зазначили там. Читайте також "Тисячу точно треба дати". Історія одного хабаря поліцейським від моделі Onlyfans Цікаво, що раніше декриміналізації виготовлення дорослого порно чи не найбільше противилася саме Нацполіція. Зокрема, в одному з інтерв'ю голова Нацполу Іван Вигівський заявляв, що декриміналізація порно негативно впливатиме на суспільну мораль. "У нас є традиції інтимного спілкування людей і тому, на мою думку, така легалізація матиме негативний результат", – стверджував він. Восени 2025 року ЕП вдалося отримати документальне підтвердження хабарництва, яке уможливила криміналізація порнографії. Тоді працівник поліції на Прикарпатті вимагав тисячу доларів у моделі за невідкриття кримінального провадження. Після публічного розголосу цього правоохоронця звільнили. Скільки держава витрачає на порно Щороку в Україні відкривається близько 1,5 тис. кримінальних справ за виробництво порнографії за участі повнолітніх осіб. Більшість таких справ стосуються не організованої діяльності "OnlyFans-агенцій" чи "порно-офісів", а фактів виявлення порнографії під час обшуків або її продажу через Telegram. Як правило, для розслідування злочинів за ст. 301 ККУ поліціянти здійснюють "контрольну закупку" порно у моделей, а також обов'язково проводять експертизи таких матеріалів. Усі ці дії оплачуються бюджетним коштом. Читайте також Ціна моралі. На перегляд порнографії з бюджету витратили 5 мільйонів Наприклад, у червні 2025 року закарпатські правоохоронці витратили 700 грн на закупівлю пікантного відео у дівчини, а у липні того ж року вже їхні харківські колеги витратили 63 дол. на придбання порноконтенту. В обох випадках обвинувачених засудили до 3-х років позбавлення волі з випробувальним терміном. За підрахунками ЕП, у 2022-2025 роках держава могла витратити 10 млн грн на розслідування справ, пов'язаних зі створенням та поширенням порнографії, майже 5 млн грн з яких – на "проведення експертиз". При цьому "експертиза" однієї години порнографічного відео обходиться бюджету в середньому у 500 грн. Порно і податки Попри те, що держава вважає виробництво порнографії кримінально карним злочином, вона вимагає оподатковувати доходи від її продажу. Державна податкова служба (ДПС) отримала дані про всіх творців контенту на платформі OnlyFans восени 2024 року. Зокрема, обсяги заробітків за 2020-2022 роки, а також їхні паспортні дані та адреси прописки. Після цього податківці почала надсилати порно-моделям так звані "листи щастя" з вимогою заплатити податки із заробленого. Ба більше, згодом, за рішенням суду, доступ до цієї інформації отримало Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке почало проводити обшуки у моделей, які заробили на OnlyFans найбільше грошей. Крім цього ЕП вдалося дізнатися, що, ймовірно, списки громадян України, які заробляли на OnlyFans, потрапили не лише до БЕБ, але й до Нацполіції. Зокрема, як переповідали співрозмовники ЕП у правоохоронних органах, цю базу даних можна було придбати за 400 дол. Після купівлі правоохоронці починали шантажувати осіб зі списку, погрожуючи відкриттям кримінального провадження, аби вимагати у них хабарі та "відбити інвестиції" у купівлю списків. Читайте також Заплати податків більше, ніж заробив, а потім сядь до в'язниці: як влаштований український бізнес на OnlyFans У відповіді на запит ЕП Національна поліція заперечувала, що отримувала список творців контенту на OnlyFans офіційними каналами – від БЕБ або за рішенням суду. Вже у 2025 році ДПС отримала дані про українців, які заробляли на OnlyFans у 2023 році. Як вдалося дізнатися ЕП, кількість таких громадян становила 7914 осіб, а загальний обсяг заробленого – 131,75 млн дол. У червні 2025 року одна з OnlyFans-моделей Світлана Дворнікова зареєструвала петицію до президента Володимира Зеленського з вимогою підтримати ухвалення декриміналізації виробництва порно. За словами жінки, за п'ять років створення на платформі контенту для дорослих вона заплатила до бюджету 40 млн грн податків. Петиція швидко набрала необхідні 25 тисяч підписів, а згодом на неї формально відреагував президент. Однак далі реакції справа з ухваленням законопроєкту нікуди не пішла.