Вона не має мозку, але вміє рахувати: рослина, яка змушує людей почуватися трохи дурнішими

• Дослідження показують, що рослини здатні реагувати на дотик, світло та небезпеку, а також можуть "рахувати" сигнали, як це робить венерина мухоловка.
• Рослини не мають нервової системи, але можуть "запам’ятовувати" стреси та адаптуватися до середовища, що може бути корисним для сільського господарства.

Рослини легко недооцінити, адже вони не рухаються з місця і здаються просто зеленою частиною пейзажу. Але варто придивитися ближче – і ця тиша вже не виглядає такою простою.

За останні роки наука показала: рослини не такі пасивні, як звикли думати люди. Вони реагують на дотик, світло, небезпеку, змінюють поведінку після стресу й навіть можуть розрізняти кількість сигналів.

Цікаво Україна втратила низку унікальних тварин за останні роки: які види зникли

Чи справді рослини можуть рахувати краще за людей?

Рослини зазвичай асоціюються з чимось дуже далеким від математики. Але деякі дослідження змусили науковців серйозно переглянути це уявлення. Виявилося, що окремі види можуть "рахувати" й ухвалювати рішення на основі кількості – без мозку, нервової системи чи будь-якого мислення у звичному для людей сенсі, інформує Discover wild life.

Найчастіше у таких експериментах згадують венерину мухоловку. Ця хижа рослина не закриває пастку після першого дотику комахи. Вона ніби "чекає" другого сигналу. Якщо протягом короткого часу волоски всередині пастки торкаються ще раз, рослина реагує й різко захлопується. Для науковців це стало дуже дивним відкриттям. Рослина фактично підраховує сигнали, щоб не витрачати енергію даремно. Адже випадковий дотик дощу або смітинки не вартий того, щоб запускати складний механізм пастки.

Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

На цьому все не закінчується. Дослідники помітили, що мухоловка може реагувати і на подальшу кількість рухів усередині пастки. Чим активніше рухається здобич, тим сильніше рослина "розуміє", що всередині справді є їжа, а не випадковий подразник. Через це деякі науковці жартують, що рослина демонструє базову форму арифметики. Звісно, йдеться не про математику у людському розумінні. Але сама здатність відрізняти "один сигнал" від "двох" або "трьох" для організму без мозку виглядає майже фантастично.

Чи мають рослини пам’ять?

Рослини не мають мозку, нервової системи чи свідомості у людському розумінні. Але останні дослідження дедалі частіше показують річ, яка ще недавно звучала б дивно навіть для науковців: вони можуть "запам’ятовувати" пережитий стрес і змінювати свою поведінку в майбутньому, пише The Conversation. Йдеться не про пам’ять у звичному сенсі.

Рослина не думає й не згадує події так, як це роблять люди або тварини. Але після спеки, посухи, холоду чи атаки шкідників у її клітинах можуть залишатися своєрідні біологічні "сліди". Саме вони допомагають рослині швидше реагувати, якщо небезпека повториться. Науковці пояснюють це змінами в роботі генів. Коли рослина переживає сильний стрес, деякі гени ніби переходять у "режим готовності".

Наступного разу захисні механізми запускаються швидше й ефективніше. Особливо цікаво, що іноді така "пам’ять" може передаватися навіть наступним поколінням. Якщо рослина довго існувала в складних умовах, її насіння іноді виявляється краще підготовленим до подібного середовища. Дослідників це дуже зацікавило, бо подібні процеси частково нагадують навчання. Рослина не має мозку, але все одно змінює власну реакцію на основі попереднього досвіду.

Одна з причин такого механізму – виживання. Рослини не можуть втекти від спеки, пересунутися в тінь чи сховатися від комах. Саме тому їм довелося розвинути інші способи адаптації – зокрема складну систему хімічних сигналів і внутрішніх "нагадувань" про небезпеку.

Науковці також вивчають, як ця особливість може допомогти сільському господарству. Якщо зрозуміти, як рослини "запам’ятовують" посуху або екстремальну температуру, у майбутньому це може допомогти створювати стійкіші культури для зміненого клімату. Усе це поступово змінює саме ставлення до рослин. Організми, які довго вважали майже пасивними, виявляються значно складнішими. Вони не мають мозку, але здатні накопичувати досвід, реагувати на середовище й адаптуватися до нього набагато тонше, ніж здавалося раніше.

Чи можуть відчувати рослини біль під час зрізання?

Розмови про те, що рослини нібито "відчувають біль", останніми роками стали дуже популярними. Особливо після досліджень, у яких вчені фіксували електричні сигнали, реакції на пошкодження або навіть звуки, які рослини видають під час стресу. Але більшість біологів наголошують: це ще не означає, що рослини страждають так, як люди чи тварини, пише Sentient Media.

Головна причина проста – для болю потрібна нервова система й мозок, які можуть обробляти неприємні відчуття. У рослин цього немає. Вони не мають нейронів, больових рецепторів або свідомості, яка перетворює сигнал ушкодження на відчуття болю. Втім, це не означає, що рослини "нічого не помічають". Коли листок зрізають або стебло пошкоджується, у тканинах запускається складна система реакцій. Рослина починає передавати хімічні та електричні сигнали іншим частинам організму, ніби попереджаючи про небезпеку. Деякі види навіть змінюють власну поведінку після пошкодження. Вони можуть активніше виробляти захисні речовини, робити листя менш привабливим для комах або запускати процеси відновлення тканин.

Саме через це іноді виникає плутанина. Люди бачать реакцію й автоматично порівнюють її з болем у тварин. Але науковці пояснюють: реакція на ушкодження – ще не доказ свідомого страждання. У статті Sentient Media також згадується, що частина дослідників закликає обережніше використовувати людські поняття щодо рослин. Слова на кшталт "страх", "біль" чи "емоції" можуть звучати ефектно, але часто створюють неправильне уявлення про те, як працюють рослинні організми. Водночас рослини залишаються набагато складнішими, ніж здавалося раніше. Вони можуть реагувати на дотики, світло, хімічні сигнали, температуру й навіть "запам’ятовувати" пережитий стрес.

Сучасна наука поки не має доказів того, що під час зрізання рослина відчуває біль у людському або тваринному розумінні. Саме це й робить тему настільки цікавою. Що більше дослідники дізнаються про рослини, то складніше стає називати їх "пасивними". Але між складною реакцією організму й справжнім болем усе ще залишається величезна різниця.

Ще одне відкриття науковців

Риба-кажан вразить вас не лише своїми "губами". Ця істота не плаває, а буквально "гуляє" по дну океану!

А ще в неї дуже цікавий метод полювання. Для людей вона цілком безпечна, тож не дивно, що вчені приділяють їй багато уваги.