Влітку у DREAM буде запроваджена щомісячна звітність про хід реалізації проєктів – керівник проєктного офісу

18:50 14.05.2026 Влітку у DREAM буде запроваджена щомісячна звітність про хід реалізації проєктів – керівник проєктного офісу 5 хв читати

Бліцінтерв’ю з Віктором Нестулею, керівником проєктного офісу DREAM про ефективність функціонування системі управління публічними інвестиціями та зміни, які готуються для громад.

Текст: Оксана Гришина

 

– Скільки зараз проєктів громади вже завантажили у систему управління публічними інвестиціями Dream, і наскільки вони якісні, зрозумілі для потенційного донора чи кредитора?

– Модуль аналітики доступний абсолютно для всіх. Сьогодні бачимо, що у системі вже 17,5 тисяч "проєктів", з них 14,5 тисяч в єдиних проєктних портфелях громади. Чому "проєктів" у лапках? Тому що серед них є закупівля, вибачте, аналізатора сечі, закупівля меблів, заміна вікон, поточний ремонт даху та ін. Громади ще не до кінця навчилися визначати, що таке публічні інвестиції, що таке капітальні видатки. Причин багато, ми зараз проводимо аналіз, але дані показують, що поки ми далекі від стратегічних портфелів... Тому багато уваги приділяється підвищенню спроможності громад, навчанню спеціалістів тощо. І звісно, корегуванню системи, яка б унеможливлювала подання капвидатків замість ПІП (публічних інвестиційних проєктів – ІФ-У).

 

– Чула від іноземних інвесторів, що досі часто формат поданої документації проєктів їм просто незрозумілий. Які вимоги виставляються, щоб змінити цю ситуацію?

– Вже сьогодні Україна запровадила, зрозумілу для будь-якого інвестора чи донора, єдину рамку підготовки техніко-економічного обґрунтування. Вона базується на основі британської і європейської моделі і дає чіткий, так би мовити, скелет проєкту. Це методологія п’яти обґрунтувань, яка каже, що має бути стратегічне, економічне, фінансове, управлінське і комерційне обґрунтування. Також проєкт має включати ряд додаткових аспектів: екологія, безбар’єрність, гендерна складова тощо.

 

– Яка кількість поданих проєктів вже мають такі ознаки, таку структуру?

– Тут є виклик, адже на цьому етапі реформи через надзвичайно швидкий темп запуску, більшість громад цю методологію де-факто не застосовували. Займалися переважно тим, щоб скопіювати дані готових завдань і перекласти у систему. Відповідно, зараз у них усіх формально є ТЕО, тому що система по-іншому їх не пускає далі, але якість цих обґрунтувань викликає ряд питань.

Ми також запровадили у системі оцінку зрілості, яка показує, наскільки якісно підготовлене економічне чи фінансове обґрунтування. Але, знову таки, у нас немає очікувань, що вже у цьому році у нас будуть всі прекрасні ТЕО. Це еволюційний процес, крок за кроком громади почнуть застосовувати методологію, чи точніше, сприймати це не як дрібні умови для завантаження проєктів, а як систему, на основі якої треба провести аналіз, і на основі цього аналізу приймати інвестиційні рішення.

 

– Які зміни ще очікують систему DREAM?

– Найближчим часом додасться трішечки гнучкості, очікуємо постанови Кабміну, яка дасть можливість сформувати єдиний проєктний портфель громади на основі основних і не основних напрямів інвестування (визначених в їхніх минулорічних середньострокових планах пріоритетних публічних інвестицій).

Також буде впроваджено механізми реалізації програм публічних інвестицій і проєктів, коли міністерство відбирає на відкритому конкурсі проєкти із громад і конкурентно розподіляє фінансування за чіткими прозорими правилами і вимогами. І громади не лише бачать цей процес, але й можуть аналізувати, у кого який показник пріоритетності, чому обрали одного, а не іншого...

Вже з червня цього року нормативно буде запроваджена щомісячна звітність про хід реалізації проєктів. Сподіваюсь, вже у липні ми будемо бачити ці дані у системі: які заплановані закупівлі проведені; скільки робіт виконано; скільки коштів сплачено; плюс фотофіксація, що відбувається на будівельному майданчику.

І паралельно працюємо над додатковими коригуваннями, які зроблять систему більш гнучкою. Наприклад, дуже великий запит на механізм коригування проєкту без необхідності його вилучення з єдиного проєктного портфелю, який зараз створює певні бюрократичні складності.

 

– А як зараз йде коригування проєкту?

– Громади мають вилучити, внести зміни, потім додати у проєктний портфель і знову пройти відбір від міністерства. Тобто чотири зайвих кроки.

В принципі, перший рік роботи системи DREAM був надзвичайно швидкий і для уряду, і для команди впровадження, і для громад. Що важливо, зворотній зв’язок постійно збирається, аналізується, є відкрите спілкування. Саме тому уряд готує багато змін, які, по суті, будуть реакцією на досвід першого циклу, щоб у другий рік ми зайшли більш готовими.

У майбутньому DREAM буде інтегрований з геоінформаційною системою регіонального розвитку, яка передбачає формування стратегій та моніторинг реалізацій. По суті, ця екосистема дасть можливість бачити, як кожна ініціатива відповідає стратегії, як вона впливає на соціально-економічний контекст розвитку громади.

 

– Коли планується запуск геоінформаційної системи регіонального розвитку (ГІС)?

– Орієнтовно, початок наступного року. Зараз Міністерство розвитку громад та територій розпочинає цикл підготовки Державної стратегії регіонального розвитку на 2028-2034 роки. Очікуємо, що до кінця цього року вже буде готовий її проєкт. Це означає, що з 1 січня наступного року кожна громада і регіон має розпочати підготовку власних стратегій на 2028-2030 роки і ці стратегії вже мають бути структуровані. Важливо, щоб цей інструментарій (ГІС – ІФ-У) також допомагав громадам формувати бачення свого майбутнього.

 

– На форумі громад I_CAN "Якісна стратегія – ефективні інвестиції у відбудову та розвиток громади" ви анонсували запуск інструменту ШІ як частини DREAM.

– На першому етапі у ШІ буде "освітня" функція, ми запроваджуємо асистента, який допомагає чітко роз’яснити громаді, що таке напрям інвестування, як сформувати свій середньостроковий план, як пріоритезувати інвестиції, як розділяти публічні інвестиції і капітальні видатки. Тобто це буде у форматі чат-асистенту, якого ми будемо кастомізуємо виключно на українських проєктах і методології.

 

– А чи достатньо цих проєктів?

– Ні, недостатньо. Тому наша команда зараз займається, у тому числі, структуруванням бази проєктів, обирає серед них якісні, генерує додаткові навчальні проєкти і так далі.

Але у перспективі цей інструмент буде розвиватися до асистента підготовки техніко-економічного обґрунтування та проведення експертної оцінки. Він допомагатиме в аналізі, верифікації даних, надаватиме рекомендації громаді, як можна зробити ТЕО більш якісним. Перший функціонал ШІ планується вже у липні цього року, щоб допомоги громадам на якісно іншому рівні зайти у наступний цикл планування інвестицій.

Отже, DREAM допомагає побудувати громадам чітку логічну зв’язку: дані, стратегія, середньостроковий план, проєкти і вплив від реалізації цих проєктів. Якісно сформований портфель проєктів підвищує ймовірність залучення інвестицій, як від українського державного бюджету, так і міжнародних партнерів.

Теги: #dream #нестуля #інтервю