Від обіцянок до ув'язнення: як ФСБ вербує українських підлітків на диверсії

Від обіцянок до ув'язнення: як ФСБ вербує українських підлітків на диверсії

Журналісти проанализували десятки судових вироків і встановили схему вербування неповнолітніх российськими спецслужбами через месенджери. Замість обіцяних легких грошей підлітки отримують реальні вироки, хоча суди здебільшого призначають їм умовне покарання.

Масштаб проблеми

З 2021 року кількість кримінальних проваджень щодо диверсій зросла майже у 13 разів. Однак темп судових засуджень значно відстає: у 2025 році на 233 зареєстрованих проваджень припало всього 17 вироків. Серед засуджених за минулий рік — семеро неповнолітніх осіб, обвинувачених у підпалах залізничних об'єктів, військових машин і будинків територіальних центрів комплектування.

П'ять кроків до злочину

Крок перший — встановлення контакту

Вербування розпочинається здебільшого через Telegram, хоча трапляються й інші канали — Instagram, особисте спілкування або рекомендація від знайомих, які вже залучені до схеми. Російський куратор або посередник пишуть першим, пропонуючи можливість заробити.

Крок другий — розігрів довіри

Перші завдання виглядають безризиковими та добре оплачуються: написання проросійських написів на стінах, фіксування цього на відео. Людина отримує оплату, переконується в надійності схеми і починає сприймати куратора як легітимного роботодавця. Служба безпеки України підтверджує цю закономірність: російські спецслужби поступово втягують людей у протиправну діяльність, використовуючи шантаж, брехню та погрози.

Крок третій — детальний технічний інструктаж

Куратори ретельно навчають, що треба взяти, як дістатися до об'єкта, як його пошкодити. У деяких справах вони навіть надсилають відеоінструкції з поясненнями щодо відкриття релейних шаф та заливання пального. Найчастіше мішеню становлять релейні шафи та сигнальні установки залізниці, які регулюють рух поїздів і мають критичне значення для логістики та оборони держави.

Крок четвертий — верифікація через відео

Виконавець повинен зняти підпал на телефон та підтвердити геолокацію. Для цього використовується додаток TimeMark, що накладає на відео GPS-координати, дату й час. Деякі куратори вимагають додаткових верифікаційних процедур — наприклад, показу рукописного кодового слова та дати перед камерою.

Крок п'ятий — оплата криптовалютою

Грошові переводи здійснюються переважно у криптовалюті USDT на електронні гаманці посередників, які конвертують кошти у гривні через українські банки. Іноді кошти надходять на картки ПриватБанку або Ощадбанку через третіх осіб, аби приховати пряме джерело.

Скільки платить ФСБ

Відповідно до реконструйованої журналістами схеми, тарифи за диверсії варіюються. Написи на будівлях оцінюються в 200 доларів США, а підпал релейної шафи — у 1 000 доларів. В одному описаному випадку неповнолітній на ім'я Сашко за три підпали релейних шаф у Вознесенську отримав майже 100 тисяч гривень, хоча завдав Укрзалізниці збитків на 234 тисячі гривень.

Мотивація і реалії

СБУ наголошує, що нинішня вербування ґрунтується не на ідеології, а на матеріальних стимулах. Російські спецслужби цілять передусім на вразливих людей — тих, хто має борги, потребує швидкого заробітку або борються з залежностями. Неповнолітніх вибирають свідомо, адже вони не завжди усвідомлюють наслідки своїх дій і ними легше маніпулювати.

Найменший із затриманих порушників був 11-річним хлопцем, який разом з іншими неповнолітніми намагався підпалити військовий автомобіль. Підлітки часто сприймають завдання як гру або квест.

Водночас у багатьох випадках виконавці не отримують обіцяні гроші або отримують лише частину під виглядом «поганої якості відео». Деякі підпали не дають бажаних результатів: у одному випадку в Одесі залізничники вчасно загасили пожежу, у Харкові десятикласник сам загасив полум'я водою, а в Бердичеві пошкодження виявилося мінімальним.

Судові вироки

Замість легких грошей виконавців чекає реальний судовий процес. Хоча для неповнолітніх він частіше умовний, суди здебільшого призначають їм 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання та іспитовим строком від одного до трьох років.

У справі Сашка, незважаючи на масштаб його діяльності та залучення до злочину навіть восьмикласника, суд звільнив його від покарання з іспитовим строком на три роки, а також призначив виплату відшкодування Укрзалізниці. Подібні рішення грунтуються на міжнародних нормах, які визначають таких дітей передусім як жертв порушень міжнародного права.

Вихід на замовників

У більшості вироків куратор залишається «невстановленою особою». Однак іноді українським правоохоронцям вдається вводити в оману російських спецслужбістів.

У лютому 2024 року у Львові СБУ провела контрольовану операцію проти кадрового офіцера Головного управління Генштабу ЗС Росії, який дистанційно координував підготовку диверсії на заводі «Атлон Авіа». Операція передбачала 70 автомобільних шин, 50 літрів бензину та 100 літрів трансформаторного мастила для імітації потужної пожежі.

Офіцер був упевнений у успіху операції й переказав виконавцю 40 тисяч доларів. Одночасно він готував нові атаки — вибухи в торгових центрах Києва з пристроями, замаскованими під упаковки з чаєм. За матеріалами справи офіцер отримав заочний вирок у 15 років позбавлення волі.

Блокування Telegram — не панацея

Представники влади неодноразово висували пропозиції щодо обмеження Telegram, включаючи деанонімізацію власників великих каналів та зниження швидкості месенджера під час війни. Справді, відповідно до судових документів, Telegram домінує як платформа для вербування.

Однак повна заборона месенджера не розв'яже проблему. У деяких справах перший контакт відбувся через Instagram, а в інших — через звичайне особисте спілкування без інтернет-платформ. Якщо Telegram заблокують, російські спецслужби обиратимуть інші месенджери, включаючи Signal, WhatsApp або навіть онлайн-ігри.

СБУ вказує, що російські спецслужби використовують для вербування все можливі онлайн-платформи: TikTok, Instagram, месенджери та соціальні мережі.

Роль превенції та громадської свідомості

Диверсії на території України є системною роботою ворога. Президент Росії Владімір Путін у 2023 році особисто санкціонував втілення плану «Диверсійний шум», мета якого — масштабувати діверсійну діяльність по всій території держави. З 2024 року СБУ та Нацполіція викрили понад 1100 фігурантів диверсійно-терористичних проявів, з них 764 — за підпали та 255 — за роботу з вибухівкою.

Ефективна боротьба залежить не лише від роботи спецслужб, але й від цифрової грамотності та пильності громадян. З 2024 року запустили кампанію «Спали ФСБешника», в рамках якої виходять соціальні ролики, а уповноважені особи проводять уроки для школярів і студентів.

Окремий чат-бот дозволяє повідомити про спроби вербування. За час його роботи туди надійшло понад 22 тисячі звернень. Для повідомлення про підозрілу діяльність також доступні телефони 15-16 та 0 800 501 482, а також електронна адреса callcenter@ssu.gov.ua.