«Вільний продаж зброї поки неможливий». Як бюрократія гальмує експорт

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Держава контрактує виробників зброї на 40% їхніх можливостей, тоді як загальний потенціал галузі оцінюється в 35-55 мільярдів доларів. Без експорту незавантажені підприємства не зможуть існувати.

Водночас подавати заявки виробники не поспішають — усе через відсутність чіткого механізму. Формально процедура експорту існує, однак вона обмежена, а рішення ухвалюються в кожному випадку окремо.

Про це під час Defense Tech Export Forum говорили представники уряду, Офісу Президента та Держекспортконтролю. DOU побував на форумі, розповідаємо про головне.

📌 Державні домовленості не гарантують доступу до ринків

Експорт озброєння залишається обмеженим через війну та ризики втрати технологій, пояснив керівник Офісу Президента Кирило Буданов. Вільний продаж зброї поки неможливий, а держава віддає пріоритет виробникам, які хочуть експортувати готові вироби, а не технології.

Зараз у надлишковій кількості Україна має морські дрони, застарілі моделі FPV, бойові броньовані машини та діпстрайки, які використовувались у 2022-2023 роках.

Водночас більшість заявок виробників стосуються саме експорту технологій, а не готової продукції. Деякі компанії намагаються обходити обмеження і переносять виробництво за кордон. За словами Буданова, така модель не працює в інтересах України.

«Коли певні фірми кажуть: „Ми просто вивеземо, зробимо дочірню компанію“, — це не зовсім так. Дочірня компанія через певний час стає юридично автономною — і все, до побачення. Технологія вивезена, держава нічого не отримує», — пояснив керівник ОП.

Фото Diia.City Union

Однак він визнав, що без присутності на зовнішніх ринках українські компанії не зможуть масштабуватись, а тому змушені шукати формати роботи за кордоном, зокрема через партнерства.

Окремо Буданов підкреслив, що міжнародні контакти на рівні держави не гарантують бізнесу автоматичного доступу до ринків.

«Після зустрічі ви можете йти куди завгодно, але це не означає, що ви щось вирішите», — зазначив він.

До слова, про складні бюрократичні процедури з українського боку згадував і єврокомісар з питань оборони та космосу Андреус Кубілюс.

«Дехто скаржиться, що переговори з українського боку щодо ліцензій тривають занадто довго, але я розумію, що діалог триває. Міністр Федоров говорив мені про таку можливість», — зазначив Кубілюс.

📌 Що не так з заявками від виробників

Щоб отримати дозвіл на експорт, компанія проходить кілька етапів:

• реєстрацію;
• атестацію;
• погодження уряду;
• перевірки різних органів;
• рішення міжвідомчої комісії.

Більшість заяв на передачу технологій проходять значно жорсткіший контроль, ніж продаж готової продукції.

Фото Diia.City Union

Загалом на розгляді є близько 200 заявок. У Держекспортконтролі кажуть, що з них менше 5 заяв стосуються готових виробів.

При цьому, значну кількість заяв знімають з розгляду через помилки в оформленні документації. Олег Цільвік додає, що керівники підприємств часто не усвідомлюють особистої відповідальності. Штрафи за порушення правил експортного контролю можуть сягати 100-150% від вартості контракту.

Крім того, т.в.о. голови Держекспортконтролю озвучив внутрішні проблеми, які впливають на розгляд заявок.

«Держекспортконтроль є „дотаційним“ і потерпає від плинності кадрів (30% на рік). Співробітників мобілізують або їх переманює бізнес (хантинг), через що розгляд заявок затягується», — зазначає Олег Цільвік.

Нагадаємо, що з початку 2026 року 90% deftech-компаній з 42 опитаних ТСУ отримали запити на співпрацю від іноземних держав. У першому кварталі найбільше звернень щодо співпраці компанії фіксували зі США (36%), Німеччини (29%) та Данії (21%). Також помітну частку запитів забезпечили ОАЕ — 19% і Велика Британія — 17%.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!