Військова історія в почесних найменуваннях: 56-та окрема мотопіхотна Маріупольська бригада

Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія.

22 серпня 2018 року Президент України присвоїв 56-й окремій мотопіхотній бригаді почесне найменування «Маріупольська».

Ще за часів гетьмана Предслава Лянцкоронського біля річки Кальміус з боку Азовського моря з’явилися козацькі зимівники. Серед них і майбутній адміністративний центр Кальміуської паланки Домаха, що виконував завдання передової застави на шляху Потайного водного шляху запорозьких козаків з Дніпра в Чорне море.

Коли в 1775 році московити зруйнували Січ та анексували Вольності Війська Запорозького Низового, вони вирішили на місці Домахи звести нове місто. Спочатку його планувалося назвати Павлівськ. Але коли у Приазов’я ті ж московити примусово депортували з Криму греків, вони назвали своє поселення Маріанополь.

Під час Кримської війни 1853–1856 років, 24 травня 1855 року в Маріуполі було висаджено англо-французький десант, що знищив російські військові склади в порту.

Під час Визвольних змагань на початку ХХ століття в місті 17 разів змінювалася влада. Зокрема, у квітні 1918 року Маріуполь було визволено від більшовиків у результаті контрнаступу Армії УНР та її союзників.

З початком війни на сході України Маріуполь, завдяки важливому стратегічному значенню, стає одним із ключових міст російсько-українського протистояння. 56 ОМПБр розпочала своє формування на початку 2015 року з трьох добровольчих батальйонів. Від початку створення частини особовий склад виконував бойові завдання в Маріуполі, Широкиному, Водяному, Павлополі, Гнутовому; за деякий час підрозділ отримав пункт постійної дислокації — Маріуполь. Бригада стала залізним щитом вздовж Маріуполя, який за час АТО/ООС так і не зміг прорвати російський окупант. Від початку широкомасштабного вторгнення бригада брала участь у боях за Маріуполь, Волноваху, Піски, Вугледар, Гуляйполе, Бахмут і продовжує бути надійним щитом, який стримує оскаженілого ворога.