Війна вже не "десь там": як Європа намагається уникнути багатовимірної кризи

У Єревані відбувся восьмий саміт Європейської політичної спільноти, який став не просто символічним жестом підтримки Вірменії. Він відбувається у момент, коли сама архітектура європейської безпеки проходить через фазу глибокої трансформації.

Для Брюсселя це спосіб закріпити зближення з країною, яка після воєн навколо Нагірного Карабаху дедалі обережніше дистанціюється від Росії й шукає нові гарантії безпеки. За інформацією ТСН.ua, ЄС також готується посилити підтримку Вірменії у протидії дезінформації, кібератакам і зовнішньому втручанню — особливо на тлі майбутніх виборів і тиску з боку Москви.

Війна в Україні давно перестала бути регіональним конфліктом

У виступах лідерів Україна звучала не як окреме питання, а як точка відліку. Президент Європейської ради Антоніу Кошта говорив про «360-градусне» бачення безпеки — і безпосередньо пов’язує його з війною.

«Геополітична ситуація, в якій перебуває Європа, з російською агресивною війною проти України, яка триває, та конфліктом на Близькому Сході, демонструє, що нашому континенту потрібне 360-градусне бачення своєї безпеки. У світі щораз більшого хаосу це бачення має керуватися одним чітким всеохопним принципом. Європа повинна бути на передовій захисту міжнародного ладу, заснованого на правилах, закріпленого в Статуті Організації Об’єднаних Націй як головній опорі багатосторонності», — наголосив Кошта.

Такі висновки європейських лідерів пояснюють тон саміту: жодна тема — енергетика, міграція, торгівля — більше не розглядається окремо від безпеки.

«Зараз ми стикаємося з війною на двох фронтах. Ми входимо у п’ятий рік війни в Україні, і водночас є конфлікт з Іраном. І обидва ці фактори дуже відчутно впливають на всіх нас. У Сполученому Королівстві, якщо подивитися на економічний прогноз зараз і порівняти його з прогнозом трьох чи чотирьох місяців тому, це суттєво різні ситуації. І це позначатиметься на наших виборцях у всіх наших країнах. Вплив не лише економічний. Зокрема у Сполученому Королівстві й в інших місцях відбуваються проксі-атаки з боку Росії та Ірану — на наших вулицях і через кібератаки. Тож це не щось віддалене. Це дуже реально», — зазначив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

Для Стармера відповідь очевидна: Європа має не лише реагувати, а брати на себе більшу відповідальність у НАТО, обороні, енергетиці й торгівлі.

Також Велика Британія офіційно розпочинає переговори щодо приєднання до кредитної програми ЄС для України обсягом 90 мільярдів євро.

Проблема надмірних залежностей

Енергетика стала одним із ключових нервів саміту. Після 2022 року Європа вже пройшла перший етап відмови від російського газу, але тепер питання ширше: не лише газ, а й оборонні ланцюги, напівпровідники, технології, продовольство, морські маршрути, критична сировина.

«Російська війна проти України виявила наші залежності від газу, зокрема російського газу. Ми відчуваємо ціну наших надмірних залежностей, коли говоримо про американську парасольку в обороні та безпеці. Будьмо чесними, це слон у кімнаті. І ми, ймовірно, відчуємо ціну наших залежностей від Китаю», — окреслив проблему президент Франції Емманюель Макрон.

Його рецепт — не ізоляція, а зниження ризиків, інвестиції й координація.

«Ми потребуємо більше солідарності, більше інвестицій, кращої організації, щоб знизити ризики», — додав він.

Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні розширила цю рамку до Середземномор’я, міграції та сусідства. Її теза: Європа не може дозволити собі реагувати на кожну кризу окремо.

Саміт у Єревані показав глибину суперечностей у регіоні

Для Вірменії тема коридорів і сполучення має не абстрактне, а практичне значення. Країна географічно затиснута між Туреччиною, Азербайджаном, Грузією та Іраном; відкриття маршрутів може перетворити її з вразливої прикордонної держави на частину ширшої інфраструктурної мережі між Європою, Кавказом, Центральною Азією та Близьким Сходом.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв використав саміт як майданчик для відкритої критики, хоча звертався до учасників онлайн. Він згадав, що відносини Баку з європейськими інституціями різко погіршилися після подій у Карабасі 2023 року та подальших рішень ПАРЄ і Європарламенту.

«У відповідь парламент Азербайджану 1 травня офіційно вирішив призупинити співпрацю з Європейським парламентом у всіх сферах, припинити участь у діяльності Парламентського комітету співробітництва ЄС–Азербайджан і ініціювати процедури припинення членства в Парламентській асамблеї Євронест», — розказав Алієв про наслідки.

Дезінформація та інші гібридні загрози

Європа дедалі частіше говорить про дезінформацію, гібридні загрози і штучний інтелект не як про технологічні теми, а як про питання безпеки.

«Це те, над чим Європейський парламент особливо віддано працює із зацікавленими сторонами, щоб гарантувати, що ці явища будуть викорінені, тому що вони є реальною загрозою демократії. Війни ведуться не лише на землі, вони також ведуться в цифровій сфері, і вони підривають та націлюються на найуразливіші частини наших суспільств», — наголосила президентка Європейського парламенту Роберта Мецола.

Єреванський саміт зафіксував кілька ключових зсувів. По-перше, Європа більше не може розділяти безпеку, економіку і технології — це одна система.

По-друге, Україна залишається центральною точкою, але вже не єдиною: до неї додаються Близький Схід, Кавказ, енергетика і глобальні ланцюги постачання.

По-третє, Європа починає серйозно говорити про власну роль як геополітичного гравця — не лише партнера США, а окремого центру сили.

Варто додати, що 5 травня відбувся перший в історії двосторонній саміт ЄС-Вірменія за участі президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошти. Напередодні самітів фахівці з CyberHUB-AM, які займаються моніторингом інформаційного простору Вірменії, заявили, що лише за один ранок у Telegram було зафіксовано шість або сім інформаційних сплесків, які просували єдиний наратив про те, що проведення Єреваном самітів є точкою неповернення для Вірменії і що Росія покарає країну.

Вірменія тривалий час вважалася найближчим союзником Росії на Південному Кавказі. Країна є членом заснованих Росією Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) та Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Крім того, Вірменія суттєво залежить від Москви в питаннях енергетичних ресурсів і закуповує російський газ за пільговою ставкою, а Москва тримає військову базу у Вірменії.

Однак, переламним моментом стала Друга карабаська війна 2020-го, де ОДКБ не надав жодної допомоги Вірменії, як партнеру по військово-політичному союзу. Як наслідок, у березні 2025 року парламент Вірменії ухвалив закон про початок процесу вступу до ЄС.

Читати публікацію повністю →