Війна в Україні викрила головну помилку західних виробників озброєння, – ЗМІ

• Війна в Україні підкреслила, що швидке виробництво і масштабування зброї є важливішими за ідеальні системи.
• Український підхід до оборони акцентує на масованому використанні простих, але ефективних систем, що впливає на переосмислення західних стратегій в оборонній промисловості.

Війна Росії проти України змушує західні країни переглядати підходи до виробництва зброї. Один із ключових висновків – важливішими є не ідеальні системи, а ті, які можна швидко виробляти, масштабувати та використовувати на полі бою.

Про це йдеться у матеріалі Business Insider.

До теми Оптоволокно різко подорожчало: як це вже впливає на виробництво дронів і чи є загроза для України

Що винесли з війни в Україні виробники зброї на Заході?

Як зазначає видання, орієнтація на створення максимально досконалих систем часто призводить до того, що їх виробляють повільно і в обмежених обсягах, що знижує їхню ефективність у масштабній війні.

Цю тенденцію визнають і представники оборонних компаній. Зокрема, генеральний менеджер Robin Radar USA Крістіан Брост заявив, що "недосконале рішення зараз інколи краще, ніж ідеальне пізніше".

За його словами, досвід України демонструє, що іноді доводиться працювати з дуже простими засобами.

Є багато чого, чому ми (західні виробники зброї – 24 Канал) можемо навчитися, адже Україна перебуває в умовах, де інколи потрібні ізоляційна стрічка і гумки. Це також урок – використовувати те, що працює, і те, що є дешевим,
– заявив Брост.

Генеральний менеджер Robin Radar USA підкреслив, що навіть якщо ефективність системи становить близько 80%, це краще, ніж її повна відсутність. Водночас він зазначив, що високотехнологічне озброєння, яке традиційно створюють у США, не повинно зникнути, але необхідно "реалістично оцінювати ситуацію" і швидше постачати робочі рішення військовим.

Окрему увагу приділяють сфері протидії дронам. Саме тут союзники дедалі активніше переймають український підхід, роблячи ставку на дешевші та масштабовані рішення. Зокрема, йдеться про використання дронів-перехоплювачів замість дорогих ракет протиповітряної оборони.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також визнав проблему надмірної орієнтації на досконалість. За його словами, Альянс надто повільно впроваджує інновації, оскільки прагне досягти максимальної якості.

"Краще – ворог хорошого… але не обов'язково має бути ідеально", – зазначив він.

Рютте додав, що НАТО має вчитися в України, яка готова використовувати обладнання рівня "шести – семи з десяти", тоді як союзники наполягають на рівні "дев'ять — десять".

Схожі оцінки дають і інші представники галузі. Генеральний директор латвійської компанії Origin Robotics Агріс Кіпурс зазначив, що українським військовим не важливо, наскільки технологічною є система: "їм потрібно щось, що просто працює". За його словами, для них не має значення, чи це штучний інтелект, алгоритми комп'ютерного зору чи ручне керування – головне, щоб система виконувала свою функцію.

Керівник естонської компанії Milrem Robotics Кулдар Ваерсі також підкреслив важливість простоти: "чим складніша технологія, тим більше проблем вона може створити". За його словами, у війні ключову роль відіграє надійність і можливість швидкого виробництва.

Яка стратегія в української оборонки зараз?

Журналісти зазначили, що українська оборонна промисловість також підтверджує висновки, що інколи масованіше та менш досконале є кращим, за одиничне, але ідеальне. За словами представників галузі, у тривалій війні ставка лише на невелику кількість високотехнологічного озброєння не є ефективною – натомість потрібні великі обсяги "достатньо хороших" систем.

Особливістю українського підходу є швидка адаптація: багато компаній працюють безпосередньо поблизу фронту, оперативно вдосконалюючи свої розробки – іноді протягом годин або днів – на основі зворотного зв'язку від військових.

На цьому тлі в Європі зростає занепокоєння щодо потенційного розширення російської агресії. У зв'язку з цим посадовці закликають НАТО переглянути підходи до закупівель і виробництва озброєнь. Зокрема, міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен наголосив, що одним із головних уроків війни є необхідність мати великі запаси дешевого озброєння.

Директор з досліджень та розроблень українського виробника робототехнічних систем DevDroid Олег Федоришин заявив у розмові з журналістами, що в умовах інтенсивної та тривалої війни Захід може вичерпати свої запаси сучасних і дорогих бронемашин, що змусить перейти на такі системи, як наземні роботи.

Як партнери можуть підтримувати Україну у виробництві зброї?

• НАТО та Україна запустили програму Unite Brave NATO з бюджетом 50 мільйонів євро на 2026 рік для фінансування оборонних розробок, які готові до масштабування. Програма передбачає спільні заявки від компаній з країн-членів НАТО та українських компаній, з акцентом на розробках рівня TRL7 і вище.

• Компанія Swarmer оголосила про вихід на японський ринок з підтримкою Rakuten Group для інтеграції автономних дронових технологій. Фірма стала першою українською defense-tech компанією, що вийшла на Nasdaq.

• Водночас журналісти The Guardian пишуть, що Україна намагається зменшити залежність від китайських деталей для дронів, співпрацюючи з Тайванем. Однак повністю відмовитися від китайських постачань поки не вдається через їхню доступність і низьку ціну.