Війна РЕБ проти дронів: як народилася нова індустрія, що захищає українські міста від атак "Шахедів"

• Українська індустрія засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) швидко еволюціонувала від простих імпортних систем до складних багатоканальних комплексів завдяки потребам війни з Росією.
• Українські компанії РЕБ відрізняються від російських гнучкістю та інноваційністю, тоді як російські системи часто базуються на застарілих підходах і менш технологічно розвинуті.

На початку повномасштабного вторгнення сучасного уявлення про автомобільну чи окопну радіоелектронну боротьбу (РЕБ) – тобто про придушення сигналів ворожих дронів – фактично не існувало. Війна з дронами лише починалася, а перші засоби протидії були спрямовані насамперед на комерційні БПЛА на кшталт Mavic та Autel і на великі розвідувальні апарати.

Саме російсько-українська війна зробила дрони окремим полем бою, а РЕБ – необхідною частиною цього поля. Спершу це були простіші рішення, але з появою FPV-дронів російські удари по техніці та авто змусили українських виробників дуже швидко шукати відповіді.

За цей час ринок еволюціонував від перших одноканальних китайських систем до багатоканальних українських комплексів, які вже працюють на інших частотах, у ширших діапазонах і з більшою потужністю. Саме так виникла компанія-виробник засобів захисту для військових Contra-Drone, зі співзасновником якої Тимофієм Юрковим поспілкувався 24 Канал.

У матеріалі читайте про технологічний стрибок РЕБ, різницю між Україною та Росією, цивільний вимір РЕБ та економічні вигоди.

Як еволюціонував РЕБ в Україні?

Тимофій Юрков пояснює, що на початку повномасштабного вторгнення РЕБ, як масове явище, фактично не існував – ні в Україні, ні глобально. За його словами, сучасна війна з дронами виникла саме в українському контексті, і разом із нею почала формуватися потреба у відповідних засобах протидії. Перші рішення були реакцією, їх створювали під конкретні загрози – передусім комерційні дрони для коригування артилерії та великі розвідувальні БПЛА.

Переломним моментом стала поява FPV-дронів. Саме вони змінили логіку бою – з’явилися точкові удари по техніці, автомобілях, позиціях, і стало зрозуміло, що наявних засобів протидії недостатньо. Спочатку намагалися закривати цю потребу за рахунок імпорту – зокрема китайських одноканальних систем, які працювали на обмежених частотах. Однак швидко з’ясувалося, що їхня ефективність є недостатньою, а якість – нестабільною.

Тимофій Юрков / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Юрков підкреслює, що саме цей досвід і став поштовхом для розвитку українського виробництва. Компанії почали експериментувати з антенами, модулями, частотами та потужностями, поступово переходячи від простих рішень до складніших багатоканальних систем. За кілька років відбулася повноцінна еволюція – від імпорту базових засобів – до створення власної індустрії з високим рівнем технологічності та постійними інноваціями.

Окремо він звертає увагу, що змінилася не лише технічна складова, а й сама роль РЕБ. Якщо на початку це був допоміжний інструмент, то зараз – це обов’язковий елемент як на фронті, так і в тилу. Мовиться про комплексний підхід: персональні детектори, окопні системи, автомобільний РЕБ і стаціонарні комплекси для захисту міст – усе це має працювати як єдина система.

Тимофій Юрков

Співзасновник Contra Drone

На початку повномасштабної війни таке поняття, як автомобільний РЕБ або окопний РЕБ, взагалі не існувало – ні в нас, ні у світі в сучасному розумінні. Воювати дронами почали саме під час російсько-української війни. До цього були лише поодинокі, досить слабкі спроби використання дронів на війнах на Близькому Сході, але вони не мали такого масштабного застосування.

Серйозне застосування БПЛА для розвитку бою і для ураження ворожої сили почалося саме під час російсько-української війни. Коли почали використовувати FPV-дрони, значить, треба було чимось із ними боротися.

Чим відрізняється український ринок РЕБ від російського?

Тимофій Юрков описує український ринок РЕБ у порівнянні з російським як більш гнучкий і децентралізований, де ключову роль відіграють приватні компанії, які швидко реагують на зміни на фронті. За його словами, в Україні ця галузь фактично сформувалася з нуля під час війни, тоді як у Росії ринок значно більший за обсягами, але менш технологічний за своєю суттю.

Розробки Contra Drone / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Співзасновник ContraDrone пояснює, що російський "приватний сектор" часто є формальним, адже значна частина компаній просто закуповує китайські рішення і перепродає їх армії. Водночас існують і власні розробки, однак вони здебільшого пов'язані з державним ВПК і не демонструють такого рівня гнучкості чи інноваційності. Частина виробництва також тримається на напівволонтерських ініціативах під конкретні підрозділи.

Дивіться також Рої дронів – вже не фантастика: як український стартап Swarmer випереджає росіян у перегонах технологій

Юрков наголошує, що головна різниця – саме в підході до технологій. Українські компанії змушені постійно вдосконалювати рішення в умовах реального бою, тоді як російські системи часто виглядають як модернізовані старі підходи. За його оцінкою, це створює відчутний розрив у якості та ефективності.

Окремо він звертає увагу на ризики – українські засоби РЕБ іноді потрапляють до ворога, що змушує виробників закладати додаткові механізми захисту. Адже навіть якщо російська сторона не зможе повністю відтворити технологію, вона може передати її третім сторонам для аналізу.

Тимофій Юрков

Співзасновник Contra Drone

Усе, що плюс-мінус має технологічний аспект, у них дійсно пов’язано саме з державним ВПК. Але назвати цей аспект технологічним дуже важко. Бо те, що я бачив із того, що вдавалося нашим хлопцям захоплювати, – це радянщина, яку намагаються запхати в смартфони. Щобільше, там є багато питань і протиріч у їхніх системах. Ну, і слава Богу.

Чи можна закрити прикордонні міста РЕБом – і як це вже працює в Києві?

Юрков пояснює, що Київ уже частково демонструє, як може виглядати система ешелонованого РЕБ-захисту. У столиці розгорнута велика кількість засобів, які працюють проти розвідувальних і ударних дронів, намагаючись придушити їх ще до входу в щільну забудову.

Водночас у прифронтових і прикордонних містах ситуація складніша – там інший рівень загроз і значно менше ресурсів для побудови настільки ж щільної мережі.

Важливо! За його словами, ефективна модель передбачає масове розгортання, адже засоби РЕБ мають стояти на більшості висотних будівель і працювати як єдина система. У такому випадку можна не лише збивати або глушити дрони, а й "відсікати" їх ще на підльоті до міста. Якщо сигнал вдається придушити за межами міста, дрон часто просто падає в полі, не досягаючи цілі.

Водночас Юрков звертає увагу на зміну характеру загроз. Росіяни вже експериментують із дронами-"матками", які можуть підлітати на відстань 20 – 40 кілометрів до міста і скидати менші дрони – FPV або типу "Ланцет". Це означає, що навіть віддалені від фронту населені пункти можуть опинитися в зоні ураження. У такому сценарії кількість цілей різко зростає: йдеться не про один апарат, а про групи – умовно 100 – 500 дронів у межах однієї атаки.

Дивіться також На фронті бракує НРК? Чи дійсно на полі бою не вистачає роботів – що кажуть військові

Саме тому, каже він, містам доведеться нарощувати щільність РЕБ у рази, щоб виявляти, відслідковувати та придушувати одразу велику кількість каналів зв’язку й управління. Інакше навіть ефективні системи ППО можуть не впоратися з таким навантаженням.

Тимофій Юрков

Співзасновник Contra Drone

Для того, щоб система РЕБ добре працювала, засіб РЕБ має бути чи не на кожній будівлі.
У такому випадку система зможе подавлювати будь-які цілі – як FPV-дрони, так і великі дрони.
Якщо подавлення відбувається за межами міста, дрон падає поза містом. Але вони вже намагаються застосовувати дрони-"матки:" вони можуть летіти 20 – 30 кілометрів, іноді до 40, і скидати інші дрони – а це вже можуть бути сотні цілей.

Чи можливі дрони-"матки" на оптоволокні та як змінюється загроза?

Юрков пояснює, що сценарій із використанням оптоволокна для дронів-"маток" виглядає малореалістичним з технічної точки зору. За його словами, така технологія ефективна лише тоді, коли кабель прив’язаний до наземної станції, а не до рухомого носія. У випадку з "маткою" і FPV-дроном це створює практично нерозв’язну проблему синхронізації руху – кабель просто обірветься.

Водночас співзасновник ContraDrone наголошує, що це не зменшує самої загрози. Архітектура атак ускладнюється: з’являється розподілена система, де один дрон виконує функцію носія, інший – ретранслятора, а ще інші – безпосередньо ударні. Тому навіть знищення "матки" не гарантує знищення всієї системи управління.

Юрков підкреслює, що українські виробники вже готуються до таких сценаріїв: вивчають нові типи керування, працюють із партнерами над перехоплювачами та аналізують поведінку таких комплексних систем. На його думку, це питання не найближчих місяців, але цілком реалістичної перспективи.

До того ж він згадує і про інші потенційні загрози – зокрема, реактивні дрони. Попри складність їхнього перехоплення, вони мають слабке місце – інерційна навігація на високих швидкостях працює гірше, тому при ефективному глушінні зв'язку та навігації такі апарати можуть просто втрачати контроль і не досягати цілі.

Тимофій Юрков

Співзасновник Contra Drone

Такі дрони не можуть бути на оптоволокні, оскільки оптоволокно може бути прикріплене лише до наземної станції керування. Якщо кріпити його до дрона-"матки", то шанс на розрив майже 100%, бо обидва об’єкти рухаються. При знищенні "матки" не факт, що ми знищимо керування піддронами – це зовсім інша система. Але до цього треба бути готовими, бо вони будуть вигадувати нові сценарії.

Чи потрібно глушити мобільний зв’язок разом із РЕБ?

Юрков пояснює, що нинішні незручності для цивільних – передусім збої GPS – є своєрідним компромісом між безпекою і нормальним функціонуванням міста. За його словами, технічно Україна вже має можливість впливати не лише на навігацію, а й на мобільний зв’язок, однак це рішення значно складніше з точки зору наслідків.

Зверніть увагу! Співзасновник ContraDrone зазначає, що сучасні засоби дозволяють визначати, якими каналами користуються ворожі дрони – чи це мобільні мережі (3G, 4G, 5G), чи інші типи зв’язку, зокрема mesh-мережі. Відповідно, існують і інструменти для їхнього придушення. Проте на практиці російські "Шахеди" зараз майже не використовують мобільний зв’язок, тому масового глушіння немає сенсу застосовувати.

Ключове питання, за словами Юркова, – у правильних алгоритмах.

Якщо глушити мобільний зв’язок, це потрібно робити точково й контрольовано, щоб не паралізувати роботу екстрених служб.

На відміну від GPS, який зараз приглушується досить широко, мобільний зв’язок потребує більш "хірургічного" підходу – локального і ситуативного. Він також припускає, що такі алгоритми вже можуть існувати, але не є публічними. Водночас поки що немає критичної необхідності їх активно застосовувати, оскільки противник не робить ставку на SIM-карти чи мобільні мережі в управлінні дронами.

Тимофій Юрков

Співзасновник Contra Drone

Є засоби, які можуть визначати, яким зв’язком користується шахед – чи це 4G, 5G, 3G, чи інші мережі. І є засоби, які здатні давити мобільний зв’язок. Але зараз "Шахеди" користуються ним по мінімуму, зазвичай це mesh-мережа – тому його й не глушать. Питання в тому, що потрібен правильний алгоритм подавлення, щоб аварійні служби могли працювати. Тобто це має бути локальне рішення, а не як із GNSS, який глушиться по всьому місту і навіть далі.

Навіщо цивільним детектори дронів?

Юрков пояснює, що детектори дронів – мовиться й про розробку ContraDrone Sense 4 – поступово стають елементом повсякденної безпеки для мешканців прифронтових міст. За його словами, йдеться не про військовий інструмент у класичному сенсі, а про спосіб дати цивільним хоча б базове розуміння ситуації в повітрі – куди рухається загроза і чи є вона поруч.

Співрозмовник зазначає, що такі пристрої вже мають попит у містах на кшталт Сум і Харкова, де повітряні атаки відбуваються регулярно. Детектори дозволяють перехоплювати відеосигнал дронів на кілька кілометрів і фактично "бачити" їхній рух. Це дає людям можливість ухвалювати ситуативні рішення – наприклад, змінити маршрут або швидше знайти укриття.

Детектор Sense-4 / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Юрков наголошує, що це особливо важливо в умовах, коли повітряні тривоги тривають майже безперервно, і люди не завжди мають змогу щоразу реагувати на них однаково. У такому контексті детектор стає додатковим інструментом орієнтації, який дозволяє оцінити ризик більш точно. Він також підкреслює, що це лише один із прикладів того, як військові технології поступово переходять у цивільне життя, адаптуючись під нові потреби безпеки.

Тимофій Юрков

Співзасновник Contra Drone

Це портативний детектор, який може перехоплювати всі наявні відеосигнали з різних частот.
Він перехоплює сигнал на 5 – 6 кілометрів, і можна бачити будь-яке аналогове відео.
Якщо, наприклад, у Харкові летить "Молнія", мешканець може бачити, що вона рухається в його район. І тоді людина може прийняти якесь рішення – хоча б розуміти, де саме є загроза.

Чому Захід не купує поки масово українські РЕБи?

Юрков каже, що інтерес до українських технологій РЕБ на Заході є – і з боку корпорацій, і з боку державних структур. За його словами, іноземні партнери часто пропонують створення спільних підприємств або виробництва, однак такі проєкти впираються в регуляторні обмеження: експорт і передача технологій потребують погодження українських спецслужб.

Він зазначає, що попри зацікавленість, ажіотажу в Європі поки немає. Однією з причин є швидкість розвитку самої технології: РЕБ змінюється настільки стрімко, що купівля актуального рішення сьогодні не гарантує його ефективності вже за рік. Саме тому частина західних політиків обирає вичікувальну позицію – інвестувати пізніше, коли технології стабілізуються.

Дивіться також Війна України в Середземному морі: як морські дрони топлять кораблі тіньового флоту Росії

Водночас Юрков підкреслює, що в інших регіонах – зокрема у США та країнах Близького Сходу – розуміння загрози приходить швидше. Там уже усвідомлюють, що атаки дронів – це не майбутнє, а реальність, і що засоби РЕБ можуть значно здешевити оборону, дозволяючи глушити значну частину цілей без використання дорогих ракет ППО.

Співрозмовник також звертає увагу на технологічний прогрес: за останній рік з’явилися рішення, які ще недавно здавалися неможливими – наприклад, системи, здатні впливати на супутниковий зв’язок. Однак такі розробки залишаються складними і дорогими, що також стримує їх масове впровадження.

Тимофій Юрков

Співзасновник Contra Drone

Вони бачать, як стрімко змінюється технологія РЕБ. І купити щось, що актуальне зараз, не означає купити щось, що буде актуальним через рік. Я вже чув, що один із виробників зробив такий РЕБ, який може глушити Starlink – про це ще рік тому не можна було навіть мріяти. А зараз уже є засоби, які можуть це робити на 5 – 7 кілометрів. Але розуміння на Заході прийшло із запізненням – і вони вже про це пошкодували.

Чи може РЕБ стати драйвером економіки після війни?

Юрков вважає, що роль РЕБ для української економіки може бути дуже значною – передусім завдяки експортному потенціалу. За його словами, інтерес до українських розробок уже є, але розвиток цього напрямку стримує складна і тривала процедура погодження контрактів. У ситуаціях, коли іноземні замовники готові купувати "тут і зараз", затримки на рівні півтора місяця можуть коштувати втрачених можливостей.

Співрозмовник пояснює, що водночас експорт РЕБ – це прямий притік валюти в країну: компанії платять зарплати, податки, а також комісії державним експортерам. Таким чином формується додаткове наповнення бюджету, що особливо важливо у воєнний період. Саме тому, на його думку, розвиток цього напрямку вигідний не лише бізнесу, а й державі загалом.

Тимофій Юрков

Співзасновник Contra Drone

Водночас є проблема в структурі погодження контрактів: мінімальний строк був десь півтора місяця.
Багато хто хотів тут і зараз, але немає такої швидкої процедури для продажу за кордон. Водночас приплив валюти – це дуже класна річ для економіки: платяться зарплати, податки, комісії державі. Рік тому ми навіть не думали, що щось можна буде продавати за кордон – зараз уже є правила, але ще довгі строки".

Юрков підсумовує, що зараз ситуація змінилася, адже з’явилися чіткі правила, але процеси залишаються повільними. У перспективі, вважає він, їх можуть спростити – особливо для компаній, які вже мають довіру з боку держави та працюють із сектором оборони.