Від листівок до протестів: хто розганяє тему мігрантів у соцмережах
Як тема мігрантів раптом стала вірусною в українських соцмережах
Софія Турко
Суспільство —
13:53,
23 травня
2026
0
0
Софія Турко
Суспільство —
13:53,
23 травня
2026
0
0
До теми
фото
з тредсу
Трудові мігранти в Україні стали топовою темою соцмережах і приводом для сотень мемів
Тема мігрантів, яка ще кілька місяців тому майже не звучала в українському публічному просторі, раптово стала вірусною. У телеграм-каналах і соцмережах масово поширюють дописи про нібито «заміну українців іноземцями», а користувачі в коментарях уже питають про майбутні мітинги. Водночас у львівському транспорті почали з’являтися листівки із закликами виходити на мирні протести проти мігрантів. ZAXID.NET дізнався, чи справді Україна стоїть на порозі масової трудової міграції – і хто розганяє паніку навколо іноземців.
Що кажуть офіційні цифри про мігрантів
Попри активну хвилю дописів про нібито масовий наплив мігрантів, офіційна статистика не показує різкого збільшення кількості іноземців в Україні. Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби повідомило ZAXID.NET, що за період із 1 січня по 1 травня 2026 року на території Львівської та Івано-Франківської областей 400 іноземців отримали посвідки на тимчасове проживання на підставі працевлаштування. Із них 355 людей проживають на Львівщині, ще 45 – на Івано-Франківщині.
Найчастіше посвідки отримували громадяни Колумбії (87 людей), Туреччини (61), Індії (57), Молдови (25), Гани та Китаю (по 17), Азербайджану (15), Польщі (14) і Бразилії (12). Також серед тих, хто офіційно працевлаштувався в регіоні, є громадяни США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Канади, Італії, Іспанії, Мексики, Таїланду та інших країн.
Ці цифри суттєво відрізняються від картини, яку зараз формують соцмережі. Натомість експерти звертають увагу: тема іноземців дедалі частіше стає емоційним інструментом для маніпуляцій і політичного розгону.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати
Нагнітання теми мігрантів у соцмережах відбувалося за класичною для інформаційних кампаній схемою: спершу – емоційний вкид у локальні пабліки, далі – масове поширення через репости, коментарі й телеграм-канали, а після цього – спроба перевести онлайн-дискусію в офлайн через анонси протестів.
Хто організатори?
Першими фото листівок із закликами виходити на мирні протести проти мігрантів опублікували у телеграм локальні анонімні пабліки «Львівич» та «Захід Головне». На самих листівках не було назв політичних партій чи офіційних організацій – лише емоційні гасла про захист українців зі закликами виходити на протести.
Скриншоти з інстаграму та телеграму
Дизайнерка цих листівок в інстаграмі підписана як kazka_duma – вона є членкинею маловідомого руху «Підпілля». Сам ж рух не є офіційно зареєстрованою організацією. Однак саме сторінка руху «Підпілля» стала одним із майданчиків афішування протестів у різних містах України. На сторінці руху активно публікують дописи з 2 листопада 2024 року, зокрема закликають переходити на українську мову та розповідають про українських діячів. І нформацію про організаторів та людей, причетних до поширення закликів до протестів, ZAXID.NET дізнався через аналіз соцмереж.
Зі соцмереж ми дізналися, що засновницею руху «Підпілля» є Катерина Таран з Івано-Франківська. У своєму інстаграмі вона позиціонує себе як співачка та модель і має понад 10 тисяч підписників. На сторінці Катерина публікує відео із закликами переходити на українську мову, ділиться світлинами з відомими людьми, а також кадрами з відпочинку та поїздок на схід України.
Однією з організаторів мітингів від «Підпілля» виступала вже вищезгадана дизайнерка листівок kazka_duma. На своїй сторінці в інстаграмі 20 травня вона зазначила, що її погляди на демонстрації розійшлись з поглядами інших, тому вона покидає організацію руху та залишатиметься лише його учасницею. Причиною такого кроку kazka_duma назвала розходження у поглядах.
«Особисто я не боюся тавра расиста чи нациста, можу спокійно вийти з плакатом “За білу Україну”, але не всі такі», – написала вона в сторіс.
Однією з організаторів мітингів від «Підпілля» виступала вже вищезгадана дизайнерка листівок kazka_duma. Однак на своїй сторінці в інстаграмі вона зазначила, що погляди на демонсрації з іншими оранізаторами не співпали, тому вона покидає організацію руху та залишатиметься учасницею. «Особисто я не боюся тавра расиста чи нациста, моду спокійно вийти з плакатом “За білу Україну”, але не всі такі», – написала вона в сторіс.
Ще одним організатором виступає француз Nico de France, який в соцмережах називає себе Ніколя Амбер – він переїхав з Франції до України. На своїй сторінці в інстаграмі він опублікував відео, де зазначив, що організація не має стосунку до радикальних течій, а їхній телеграм-канал зламали. Він є засновником руху ua.future, де обіцяють оголосити дати майбутніх протестів проти мігрантів.
Організаторкою також виступала Юлія Чубба, яка є дружиною Ніколя Амбера – у своєму інстаграмі вона анонсувала дати протестів, однак 19 травня повідомила про скасування акцій.
Ще одним організатором мітингів «Підпілля» є київський режисер Міша Монастирський, відомий в інстаграмі під ніком monax.lab. На особистій сторінці він також повідомив, що мітинги проти мігрантів переносяться.
Чому мітинги скасували?
Причиною перенесення мітингів проти мігрантів Міша Монастирський назвав участь в акції не тих людей, які її анонсували. Мова йде про акцію, яку 16 травня на Майдані Незалежності у Києві провели патріотичні організації, зокрема батальйон «Братства» Дмитра Корчинського. Присутні тримали в руках банер із написом «Мігрантам – повістка. Паранджа – феміністкам».
«Це не ті люди, які її анонсували. Це інші. Ми від самого початку говорили чітко: жодних балаклав, жодних радикальних організацій, жодних висловлювань, які можна було б розцінити як расистські або антисемітські. Жодних прапорів партій чи інших ідеологічних рухів. Символ акції лише один – прапор України. Але сталось так, що всупереч нашим датам, на неї налетіли ті, хто проти усього і не дуже зрозуміло за що. У висновку – хайп, конфлікти і картинки для ЗМІ. І тепер європейських медіа показують людей у масках і плакати проти фемінізму, ніби це і є українці, які мають питання до трудової міграції. А далі вони анонсували дати виходу на нові акції, які раніше анонсували ми», – заявив Міша Монастирський.
Позиція Монастирського викликала суперечку в коментарях. Частина користувачів писала, заявила, що жодна організація не може монополізувати антимігрантську тематику, а виходити на протести, на їхню думку, все одно потрібно.
У своїх дописах рух «Підпілля» розповідав про мирні заходи, присвячені проти трудової міграції та ринку праці для іноземців. Організатори наголошували учасникам приходити з державною символікою й уникати провокацій.
Причиною перенесення акцій у «Підпіллі» пояснили погрозами. Від кого саме надходять погрози в русі не розголошують.
На онлайн-афіші про мітинги зображені два QR-коди. Один з них перекидає на петицію про пріорітетність українців на ринку праці, яка зібрала вже понад 25 тис. голосів, за іншим – телеграм-канал під назвою Nonazi.
Ніколя Амбер у своєму відео-зверненні переконує, що їхній телеграм Nonazi зламали та поширюють там публікації, які не відповідають поглядам руху «Підпілля» – він закликав поскаржитися на канал. Наразі на каналі близько 6о підписників, а останній допис опублікованй 17 травня, де зазначається, що мета каналу «відкрити ультраправу пропаганду, що поширюється вже другий тиждень поспіль».
Скриншоти з телеграм-каналу
До хвилі антимігрантських закликів долучилися й ультраправі середовища. Зокрема, у соцмережах львівського осередку організації «Права молодь» та пов’язаних із нею сторінок почали поширювати афіші із закликами виходити на мітинги. На зображеннях використовували гасла про захист українців і національний інтерес у міграційній політиці, а самі акції анонсували, зокрема, у Львові біля пам’ятника Тарасові Шевченку. У дописах організатори заявляли, що хочуть говорити про справедливу міграційну політику, пріоритет українців на ринку праці та «збереження української культури».
Скриншот з інстаграму
Хвиля дописів про загрозу мігрантів має ознаки системної інформаційної кампанії
Ще один важливий елемент інфогмаційної кампанії – створення ілюзії масштабності. Одні й ті самі дописи, листівки та коментарі одночасно циркулювали на кількох платформах. Під новинами швидко з’являлися коментарі про те, де збиратися на мітинги і як долучитися. Через це в стрічках виникає відчуття великої хвилі суспільного невдоволення, хоча значна частина контенту поширювалася всередині відносно невеликої мережі акаунтів, які активно підсилювали одне одного.
Медіаексперт і військовослужбовець ЗСУ Віктор Трегубов вважає, що хвиля дописів про загрозу мігрантів в Україні має ознаки системної інформаційної кампанії. За його словами, тема не виникла природно – її активно підсилюють у соцмережах через емоційний контент, ботомережі та штучне створення відчуття масовості.
«Якщо ми бачимо, що немає об’єктивних причин для паніки, але тема раптом починає системно з’являтися всюди – значить її свідомо розкручують», – зазначив у коментарі ZAXID.NET Трегубов.
«Ми бачимо, що нічого в плані мігрантів не змінилося порівняно з тим, що було три роки тому чи десять років тому. Навпаки – їх стало трішки менше під час війни. Але тема раптом починає системно розкручуватися», – пояснює експерт.
За словами Трегубова, один із найпомітніших інструментів таких кампаній – мережі акаунтів, які на перший погляд виглядають як звичайні сторінки реальних людей. Вони можуть роками публікувати розважальний чи лайфстайл-контент, а потім раптово починати поширювати політичні або маніпулятивні меседжі.
На його думку, частина таких акаунтів може здаватися в оренду для інформаційних кампаній. Водночас експерт наголошує: не всі люди, які поширюють антимігрантські меседжі, є ботами або свідомо працюють на російську пропаганду.
Він додає: подібні рухи та настрої існували й раніше – навіть без реальної міграційної кризи.
«Відсутність проблеми ніколи не заважала розповідати про загрозу. Відсутність чорношкірих не заважає комусь ненавидіти чорношкірих або говорити, що вони зараз усе захоплять», – стверджує експерт.
На думку Трегубова, головна мета таких кампаній – викликати сильну емоційну реакцію. Саме тому в інформаційному просторі активно поширюють фотошоплені зображення, маніпулятивні відео або вигадані історії.
«Очевидно, якщо з’являється купа нафотошоплених зображень із «мігрантами-помічниками ТЦК» або хтось пише «індус ударив дівчинку», а на відео видно, що це взагалі не індус – значить тему підіймають не просто так», – каже він.
Експерт вважає, що головна небезпека таких кампаній – не лише в самих фейках, а й у здатності соцмереж швидко перетворювати емоційні меседжі на масову паніку.
«Якщо в тебе намагаються вивести на якісь потужні емоції, то є люди, які в цьому зацікавлені – тому що так чи інакше для них це вигідно. Варто звертати на це увагу і розуміти, що емоції викликають ті, хто хоче з тобою зманіпулювати, а конкуренцію за твою увагу постійно ведуть ті, кому твоя увага потрібна для чогось», – розповідає Трегубов.
Інформаційна хвиля навколо мігрантів показала, наскільки легко в українському інфопросторі можна створити відчуття великої суспільної загрози – навіть без різких змін у реальності. Кілька десятків акаунтів, Telegram-канали, емоційні меседжі та локальні пабліки виявилися достатніми, щоб тема, яка ще недавно майже не існувала в публічній дискусії, за кілька тижнів дійшла до закликів виходити на площі.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enterпоказати всі приховати
До теми
«Або будемо бідними, або будемо з мігрантами».Чи загорожують Україні мігранти і чому ця тема так лякає суспільство ZAXID.NET
Схожі новини
Germany news: Germany marks Constitution Day
У Польщі оштрафували українського блогера за авто у заповіднику
Генштаб ЗСУ заявив про ураження нафтового терміналу, нафтобази і танкера тіньового флоту РФ
