Від Києва до світової сцени: українські барабанники, які підкорили світ

Уже 24–26 квітня в київському культурному кластері "Краків" відбудеться IV Drum Island Fest – конкурс-фестиваль ударної музики, що об’єднає дітей, молодь і професійних музикантів з усієї України та з-за кордону навколо спільного ритму.

Напередодні події розповідаємо історії українських барабанників, які вже звучать на світових сценах:

• Євген Рябченко родом із Перечина на Закарпатті. Його шлях починався з тих самих репетиційних баз, де помилки чуєш тільки ти сам. Сьогодні він живе у Відні та барабанить в італійському оркестровому дет-метал гурті Fleshgod Apocalypse – одному з найтехнічніших у жанрі. Євген грає у Wacken, Hellfest і на американських сценах. Паралельно створює освітній контент для музикантів і є endorsed-артистом Pearl Drums та Paiste Cymbals. 
• Владислав Уласевич – із Києва. У 2016 році він приєднався до Jinjer – і відтоді склад гурту залишається незмінним. Сьогодні це частинка австрійського лейблу Napalm Records, глобальний проєкт, який їздить з турами по США, Європі та Японії й виступає на Wacken Open Air. Їхній альбом Duél вийшов у 2025 році, а лайв-відео Pisces зібрало десятки мільйонів переглядів без реклами. Менш відомий факт: останні альбоми гурту значною мірою написані самим Уласевичем. Тобто він не лише барабанник, а й мультиінструменталіст і автор матеріалів.
• Дмитро Литвиненко – інша траєкторія, але не менш показова. Сесійний барабанщик, який працює з міжнародними артистами й активно присутній у глобальній drum-спільноті як виконавець та автор освітнього контенту. Це той тип кар’єри, який рідко потрапляє в заголовки, але має великий вплив – саме такі музиканти формують сучасний звук і стандарти індустрії.
• Єгор Балабан – представник нового покоління. Лауреат Гран-прі Drum Island Fest 2025 та амбасадор фестивалю, який навчається в Київській муніципальній академії музики ім. Глієра. Його шлях – від конкурсної сцени до професійної освіти і далі – до великої музики. І важливо, що цей шлях починається в Україні.

Що об’єднує всіх цих музикантів? Перший удар по барабану. Потім другий. Потім тисячі годин практики й рішення не зупинятися, навіть коли ніхто не вірить, що це може стати професією, а тим більше міжнародною кар’єрою.