Вести дрон за 1000 км від фронту: у війську запускають віддалене керування з будь-якої точки планети. Як це працює?

Оператори підрозділу «Оріон» із гвардії наступу «Помста», піднімає навантажений дрон у повітря, проводить його на позиції та доставляє необхідний вантаж українським військовим на ділянці на Харківщині. Цілком типова історія, якби не відстань між оператором і його літальним апаратом — понад 1100 кілометрів від фронту. Тож, перебуваючи на Заході України, він дистанційно виконав складну логістичну місію.

І такий випадок — не одиничний. Українські компанії шукають усе більше способів віддалити пілотів від лінії фронту, а підрозділи у війську виконують навіть бойові завдання за сотні кілометрів від фактичного розміщення дрона.

Ми розпитали у військових з «Оріону», які застосовують такі технології, чому вони беруться за такі проєкти, як відбувається процес віддаленого керування та які шанси масштабувати цю ідею.

Як використовують віддалене керування дронами? 

В «Оріоні»?входить до прикордонної комендатури швидкого реагування ДПСУ бригади гвардії наступу «Помста» почали випробовувати технологію керування через супутниковий інтернет на дронах Vampire виробництва української компанії SkyFall. Адже стверджують, що ним можна навчитися керувати за п’ять днів. 

«Ми консультувалися з розробниками різних технологічних рішень і восени 2025 року знайшли те, що шукали. Українські інженери змогли адаптувати технологію дистанційного керування важкими дронами через супутниковий зв’язок. Це дозволило відвести пілотів на значну дистанцію від фронту й отримати стабільний канал управління», — пояснює AIN офіцер групи управління штабу підрозділу «Оріон» Владислав Золотарьов.

Технологією зараз користуються на одній з найскладніших ділянок, кажуть у підрозділі — на Куп’янському напрямку. Підрозділу «Оріон» доводиться доставляти воду, їжу та обладнання через річку Оскіл. 

Робота операторів дронів. Фото надане підрозділом «Оріон».

НРК там не пройде через складний рельєф місцевості, інші ж способи керування дронами можуть не спрацювати через потужний РЕБ ворога.

«Дрон завантажують водою, їжею або обладнанням і запускають із точки старту. Він перелітає через Оскіл, сідає біля позицій піхоти або командного пункту, бійці забирають вантаж — і дрон повертається назад», — додає Золотарьов.

Тож передусім технологія необхідна, щоб відтягти якомога далі від фронту пілотів, яких дорого й складно навчати і які часто стають мішенню для ворога.

Приклад роботи дрона Vampire на передовій. Фото Руслана Тарасова для АрміяInform

Як це працює?

Фактично єдина умова для роботи — це стабільний інтернет, розповідає в розмові з AIN координатор авіаційних систем підрозділу «Оріон» на позивний Гламур.

У дрон інтегрують спеціальний модуль, який дозволяє передавати сигнал управління через супутниковий канал зв’язку. Після підключення оператор отримує повний контроль над дроном і може виконувати місії на фронті, перебуваючи за сотні кілометрів від бойових дій.

Роблять це за допомогою плат віддаленого керування від українського виробника R2D2, які можна знайти навіть на Brave1 Market.

Читайте також: Українські військові за пів року замовили вже 240 тис. дронів і техніки за бойові бали через Brave1 Market

Гламур каже,  що технологію вже не просто тестують, її повноцінно використовують на двох позиціях — зараз у їхньому розпорядженні приблизно 10 таких систем.

Затримки в сигналі для такого керування майже немає, кажуть у підрозділі, тож вона не відчувається на швидкостях дрона Vampire.

«Тут є сигнал Starlink — це супутниковий зв’язок. Затримка там настільки мінімальна йде — ніби як такої її і немає. По швидкості — так, є обмеження, приблизно 70–90 км/год [через обмеження швидкості об’єкта, на якому розміщений термінал Starlink. — ред.]. Але так, як вантажний дрон стільки не летить — він максимум розганяється до 50–60 км/год — то немає проблем зі зв’язком. Це тільки у випадках, якщо вітер [попутний — ред.] буде, то треба слідкувати за швидкістю», — розповідає AIN Гламур.

Специфікації гексакоптера Vampire. Інфографіка Міністерства оборони України.

Каже, зараз вони працюють на такій технології з логістичними місіями, тому що саме з нею мають найбільшу проблему на своїй ділянці. Зокрема, через значну концентрацію ворожих FPV та «крил».

«Велика інтенсивність на нашому напрямку. І тому зараз логістика дуже сильно через це страждає. Навіть НРК не є панацеєю, тому що дуже багато їх знищують. Вже ми підходимо до того, що НРК буде як “розхідник”, як і FPV-шка. Тому починаємо “Вампіром” носити. Він, звісно, несе небагато, але ймовірність того, що він доставить посилку, набагато більша, і він це робить швидше. Тобто він може віддалену точку таку донести, куди просто неможливо заїхати зараз», — розповідає координатор авіаційних систем «Оріона» .

З однієї позиції можна запускати декілька таких дронів на супутниковому керуванні. Адже на відміну від радіосигналу вони не створюють один для одного перешкод. Тож на місці залишається навчити інженерні групи, які будуть споряджати дрон. А вже пілоти будуть керувати ними віддалено. Що більше навчених пілотів, то більше можна обладнати позицій.

Читайте також: Як верифікувати термінал Starlink — інструкція для цивільних, військових і власників компаній

Перспективи масштабування

Дообладнати один Vampire спеціальними платами коштує в середньому 35 000 грн. 

«Це все вийде: і сам Starlink, і плата, і електрики, і “понижайки”, і стабілізатори», — каже Гламур. 

Та проблема тут передусім не в коштах, а в черзі на самі плати, адже їх виготовлення займає час і не дає одномоментно розгорнути технологію на великі ділянки. 

Та дистанційне керування Vampire — лише перший крок, кажуть у підрозділі «Оріон». Зараз вони вже шукають технічні рішення, які дозволять так само керувати й іншими дронами — насамперед розвідувальними.

«Ми будемо шукати подібні рішення також для інших БПЛА, наприклад, для мавіків або розвідки. Їх вже тестують і розробляють», — говорить Владислав Золотарьов.

Тож з часом це може перерости в повноцінні центри керування дронами на Заході або в Центрі України, ділиться планами Золотарьов. 

Робота операторів дронів. Фото надане підрозділом «Оріон».

Де ще це використовують?

Сама по собі технологія дистанційного керування дронами не нова. Її вже випробовують протягом декількох років. Та зараз вона починає показувати найбільше результатів. 

Наприклад, виробник дронів Vampire, українська компанія SkyFall, працює з аналогічними технологіями, але й для інших своїх дронів, розповіли в компанії AIN.  Йдеться не лише про бомбери Vampire, а й перехоплювачі «шахедів» P1-SUN та FPV-дрони Shrike різних модифікацій.

«Це рішення було створене R&D-центром SkyFall і є комплексною розробкою, що включає власні hardware- та software складові, серверну інфраструктуру і додаток для керування. Система забезпечує віддалене управління нашими дронами з будь-якої точки світу», — розповіли у SkyFall.

У SkyFall додають, що на рахунку їхніх дронів на віддаленому керуванні уже десятки збиттів за допомогою віддаленого керування, і їхня кількість тільки збільшується.

А інженери спільноти «Дикі Шершні» розгортають серійне застосування технології дистанційного керування перехоплювачами STING. Їх застосовують у підрозділі «Булава» 3-го Механізованого батальйону Окремої президентської бригади імені Богдана Хмельницького — їхній пілот збив шахед перехоплювачем на відстані 500 км.

Український дрон-перехоплювач Sting. Фото: АрміяInform.

А 17 квітня 2026 року ті ж «Дикі Шершні» прозвітували про дистанційне керування дроном-перехоплювачем на відстані майже 2000 км під час бойової роботи в небі над Україною. Таким чином, пілот встановив світовий рекорд дистанційного керування дроном-перехоплювачем.

І в обидвох цих випадках використали свою технологію Hornet Vision Ctrl. Її деталей не розкривають, та у Defense Express припускають, що це система ретрансляції з високошвидкісною передачею даних, де спочатку дані передаються від дрона до наземної станції, а потім, ймовірно, через мережу «Інтернет» до самого оператора та назад.

Читайте також: Задля спільної безпеки. Українська оборонна компанія Skyfall готується до відкриття виробництва в Данії