Вейповий "клондайк" накрили в Україні: як працювала тіньова схема на 170 мільйонів

• Правоохоронці провели масштабну спецоперацію, вилучивши велику кількість нелегальних компонентів для вейпів і обладнання, які могли завдати бюджету втрат на понад 100 мільйонів гривень акцизів.
• Розслідування виявило, що організована група виробляла контрафактну продукцію у Києві та області, маскуючи нікотиновмісні рідини як інші компоненти, з метою уникнення податків.

Правоохоронці провели одну з наймасштабніших спецоперацій проти нелегального ринку вейпів в Україні. Детективи та слідчі одночасно провели майже 300 обшуків у різних регіонах країни через схеми з контрафактними електронними сигаретами та несплатою акцизів.

Що відомо про викриття тіньового ринку "електронок"?

За даними слідства, через схеми з контрафактною продукцією бюджет міг втратити понад 100 мільйонів гривень акцизів, повідомили у Нацполіції.

Дивіться також Дія стежитиме за алкоголем і сигаретами: що змінить для українців нова реформа

За версією слідства, організована група створила масштабне виробництво контрафактної продукції у Києві та області. Для цього використовували спеціальне обладнання, хімічні компоненти, ароматизатори та налагоджену систему логістики.

Формально компанія мала ліцензію лише на виробництво рідин для електронних сигарет і декларувала продаж так званих "підсилювачів міцності". Насправді ж, як вважають правоохоронці, під цією схемою виготовляли повноцінні нікотиновмісні рідини для вейпів із різними смаками.

Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

Саме це дозволяло мінімізувати податкове навантаження та обходити вимоги щодо реалізації підакцизної продукції. Під час масштабної операції правоохоронці вилучили:

• майже 970 тисяч одиниць ароматизаторів, нікотину та інших компонентів;
• понад 6 тисяч наборів рідин для електронних сигарет;
• більше тисячі одноразових вейпів;
• близько 1 900 одиниць тютюну для кальянів без акцизних марок;
• 1 590 літрів нікотиновмісних рідин;
• понад 343 тисячі упаковок та поліграфії;
• майже 2 мільйони гривень готівки;
• обладнання для масового виробництва продукції.

Наразі вже оголошено 8 підозр. Розслідування триває за статтями про незаконний обіг підакцизних товарів, використання підроблених акцизних марок та відмивання коштів.

Генпрокурор Руслан Кравченко повідомив, що прокурори та правоохоронці відпрацювали всі ключові етапи: від нелегальних виробництв, фасування та зберігання, до логістики, продажу через магазини, фінансові операції та канали збуту по Україні.

Учасники продавали покупцям нікотиновмісну продукцію в обхід законодавчих обмежень. Готові рідини для вейпів маскували під окремі компоненти: гліцерин, пропіленгліколь, ароматизатори та нікотин. В окремих випадках нікотиновмісну суміш передавали покупцям як "подарунок". Жодного державного контролю чи сплати акцизного податку,
– розповів Кравченко.

За його словами, наймасштабніша частина групи діяла у Києві та Київській області, далі – Вінниччина та Одеса.

Що це означає?

Вейп-ринок в Україні давно став одним із найприбутковіших сегментів тіньової економіки. Через високий попит та слабкий контроль частина виробників роками працювала фактично "в сіру".

Особливо гостро проблема постала після різкого зростання популярності одноразових електронних сигарет серед підлітків та молоді. Схеми з "псевдопродукцією" на кшталт "підсилювачів міцності" дозволяли виробникам:

1. Занижувати акцизи;
2. Уникати суворішого регулювання;
3. Продавати продукцію без належного контролю.

Для держави це означає сотні мільйонів гривень недоотриманих податків, а для споживачів – ризик купувати суміші невідомого походження.

Скільки Україна втрачає коштів через схеми, пов'язані з нелегальним обігом тютюну?

Дослідження компанії у сфері маркетингових даних та аналітики Kantar Україна, опубліковане у жовтні торік, свідчило про те, що в Україні досі 17,8% ринку звичайних сигарет перебуває в тіні. А сам тіньовий ринок становить 5 мільярдів сигарет.

Експертка Зоряна Стецюк у коментарі для 24 Каналу заявила, що лише через нелегальний ринок тютюну держава щороку втрачає до 30 мільярдів гривень. Ще мільярди гривень бюджет недоотримує через тіньовий алкоголь.

Зоряна Стецюк,

заступниця Міністра цифрової трансформації

Це великі кошти, які мали б працювати на державу, а не на нелегальний сектор.

Як еАкциз має змінити ситуацію?

Повноцінний запуск системи еАкциз запланований на 1 листопада цьогоріч. Водночас запуск відбуватиметься поетапно: зараз система проходить тестування разом із бізнесом, у серпні планують додаткове тестове середовище, а восени – відкриття реєстрації користувачів.

Уряд очікує, що еАкциз допоможе скоротити втрати бюджету та зробить ринок більш прозорим.

Ми вже бачимо масштаб проблеми – понад 30 мільярдів гривень втрат. Відповідно, економічний ефект від еАкцизу вимірюватиметься тим, яку частину цих втрат держава зможе повернути завдяки прозорішому обігу,
– додає Стецюк.

Окрім боротьби з тіньовим ринком, запуск еАкцизу розглядають і як частину євроінтеграційних реформ України. Кожна пачка сигарет або пляшка алкоголю матиме унікальний DataMatrix-код, за допомогою якого можна буде відстежити рух товару.

За задумом уряду, система має не лише ускладнити роботу нелегального ринку, а й спростити життя легальному бізнесу. Йдеться про зменшення паперової бюрократії, автоматизацію процесів і додатковий захист брендів від підробок:

• Однією з головних змін стане можливість для звичайних покупців самостійно перевіряти легальність товару через застосунок Дія.
• Для цього достатньо буде відсканувати код на упаковці.

Якщо інформації немає або дані не збігаються, про це можна буде повідомити. Тобто споживач уперше отримує реальний інструмент контролю просто у своєму смартфоні,
– підсумовує посадовиця.

Інші нелегальні бізнеси, що викрило БЕБ

• Правоохоронці викрили схему контрабанди алкоголю в Україну під дипломатичним прикриттям на суму понад 4 мільйони гривень. Шістьом фігурантам висунули підозру, а суд обрав заставу майже по 1 мільйону гривень кожному.

• Детективи БЕБ ліквідували підпільне виробництво фальсифікованої кави, провівши 22 обшуки та вилучивши майна на близько 20 мільйонів гривень. Контрафактну каву виготовляли та продавали через інтернет-магазини, месенджери та кав’ярні, використовуючи фіктивно оформлену підприємницьку діяльність.