В Україну продовжує надходити металопродукція з «російським слідом» - експерт
Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час конференції «Торгові війни: мистецтво захисту» повідомив президент Об’єднання підприємств металургійної галузі України «Укрметалургпром» Олександр Каленков.
Він нагадав, що через російську агресію наша країна втратила значну частину металургійного комплексу. Якщо в «кращі часи» обсяги виробництва галузі перевищували 40 млн т на рік (проти 125 млн т, що їх виготовляють усі країни ЄС), то нині цей показник зменшився до 7,5 млн т.
«Номінальна потужність підприємств, розташованих на підконтрольних територіях, - 16,2 млн т. Але більшість цих потужностей законсервована і не може бути розконсервована без суттєвих інвестицій. Реальна потужність - 8 млн т», - деталізував фахівець.
З одного боку, і таких потужностей (передовсім, через невеликий обсяг споживання металу вітчизняними підприємствами будівельної галузі та машинобудування) вистачає як для внутрішнього ринку, так і для продовження експорту. З іншого - Україна втратила можливості виробляти значну частину номенклатури металургійної продукції.
Приміром, через окупацію ворогом Маріуполя ми не можемо випускати рейки для залізниці. Аби налагодити таке виробництво, треба інвестувати принаймні 1 млрд дол. Звідси - потреба в постачаннях із-за кордону.
«Імпорт традиційно був і раніше - десь на рівні 25-27%. Це пов’язано з тим, що ми не виробляли всієї необхідної для вітчизняної економіки продуктової лінії. І це нормально, така ситуація в більшості країн. Але зараз частка імпорту стрімко зростає. Торік цей показник перевищив 40%. За попередніми оцінками, у першому кварталі ми мали вже понад 50%», - констатував Каленков.
І якщо з європейськими виробниками українські металурги конкурують на рівних, то цінову конкуренцію постачанням з Китаю або Туреччини вони програють.
Читайте також: В Україні продовжує скорочуватися виробництво металургійної продукції«Стосується це й центральноазійських та інших країн, які досі споживають придбані з величезним дисконтом російські енергоносії і напівфабрикати, наприклад, сляби (плоскі заготовки, виготовлені з рідкого металу, з яких виробляють листовий прокат - ред.). Російські сляби, виготовлені з використанням «дармової» енергії, в рази дешевші. Вони надходять до Туреччини, там їх обробляють, розкатують і потім постачають в Україну», - продовжив керівник Укрметалургпрому.
Отже, за його висновками, попри війну і прямі санкції проти продукції, виготовленої державою-агресоркою, насправді наш імпорт опосередковано може мати «російський слід».
Як зазначали інші учасники конференції, це стосується не лише листового прокату та виробів із нього, а й, приміром, арматури, що використовується для будівництва - зокрема, і для відбудови того, що зруйнував ворог.
Для протидії цьому Україні варто наслідувати Європейський Союз, де ще 2023 року, після затвердження 11-го санкційного пакету проти РФ, ретельно відстежують походження металу, з якого виготовляються товари, що надходять із третіх країн.
«Європейці дуже здивовані, чому ми не впроваджуємо таких загороджувальних заходів. Адже одна з причин того, що вони розглядають можливість впровадження з 1 липня нових обмежень на постачання металургійної продукції з України, - саме те, що ми не захищаємо, як належить, свій внутрішній ринок», - підсумував Каленков.
Як повідомляв Укрінформ, у січні - квітні 2026 року українські металургійні підприємства виробили 1802 тис. т металопрокату (90,9% проти аналогічного періоду 2025 року), з яких експортовано приблизно 1121 тис. т, або 62,2%. Основними експортними ринками українського металопрокату цьогоріч, за даними Держмитслужби, є країни Європейського Союзу (80,2%), інші держави Європи (10,9%) та СНД (6,3%).
Фото ілюстративне: Арселорміттал Кривий Ріг
Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.
Схожі новини
Supreme Court plea seeks CBI probe, President's rule over TVK trust vote win
Окупанти сповістили жителів Сіверськодонецька про величезні борги за опалення - ОВА
МЗС: Швеція передала Україні репліку бойової хоругви Богдана Хмельницького