В українців немає місяця "май": але слово відоме і позначає інше

• Сучасна українська назва місяця – травень, походить від слова "трава".
• Назва "май" вважається помилкою чи росіянізмом для позначення місяця, але вживається в інших значеннях.

У нашій мові кожне слово – це не просто звук чи позначення, а відбиток культури, історії та світогляду народу. Тому важливо знати й уживати автентичні назви місяців, адже вони зберігають нашу ідентичність.

Як називати третій місяць весни – "травень" чи "май", розповідаємо з посиланням на мовознавицю Марію Словолюб.

Дивіться також Не "божа корівка: як ще називають сонечко в Україні

Як правильно називати місяць українською?

У Європі побутує два варіанти походження назв місяців – латинська (від пантеону римських богів) та народна, яка базується на місцевих уявленнях та спостереженнях.

Втім, через історичні події, у багатьох країнах, певний час спостерігалося паралельне існування двох систем, які так чи інакше збереглися у мовленні донині.

Сучасна українська назва місяця – травень. "Травень" походить від слова "трава" – саме в цей час буйно росте зелень, квітнуть луки, земля вкривається молодою рослинністю.

В українських піснях і прислів’ях травень завжди пов’язаний із красою та життям: "У травні й пташка веселіша співає".

Цікаво! У народному календарі травень часто називали зелень, пісенник, травник, бо саме тоді починалися весняні співи й гуляння.

А назва "май" вважається помилкою чи росіянізмом, якщо ми називаємо місяць.

Втім, у лексикографічних джерелах до 40-х років XX ст. можна зустріти "май", як рівнозначне до "травень" (словник Є. Желехівського і С. Недільського). Місяць названо на честь однієї з Плеяд богині Майї.

Через те що українські землі тривалий час перебували у складі імперій, де користувалися календарем із такими назвами місяців, ці форми стали відомими й українцям.

Правильно "май" чи "травень": дивіться відео

Як збереглося в українській слово "май"?

Крім назви місця, "май" збереглося в українській мові в іншому значенні та кількох похідних словах.

Слово почало означати зелень, землю вкриту зеленню, чи час, коли усе зазеленіло і розквітло – розмаїлося, замаїлася земля і тому подібне.

• Волів дванадцять пар, всі під стрічками, їх роги вквітчані, як май, квітками. (Пантелеймон Куліш).
• І травень дощами проллється над краєм, Всю землю вкриваючи рястом і маєм. (Леонід Первомайський).

У цьому значенні є і слово – "розмай", яке згадується у пісні "Гай, зелений гай" Назарія Яремчука.

А ще від слова "май" пішла назва "маївка". І так називають: гриб підвишень (майський), сорт гречки, конвалію звичайну, черемху, сорт ранньої черешні.

А ще "маївка", це:

• український звичай на Зелені свята прикрашати оселі зіллям – май, маїння, клечання, зелень: А тут їде віз повен маю – так на Поділлю звуть клечання (Анатолій Свидницький "Люборацькі");
• українська календарна обрядова пісня;
• форма традиційного відпочинку містян на відкритому повітрі, що походить від рекреацій студентів, зокрема тих, що навчалися у Києво-Могилянській академії;
• католицький молебень до Пресвятої Богородиці.

Що таке "маївки"

Маївки (травневі пісні) – твори календарної обрядовості початку літа. Їхня назва, ймовірно, походить від слова "май" (травень), дієслова "маяти" / "маїти" (прикрашати зеленню) або від образу "мавок" – духів лісу й поля. Цими піснями супроводжувалися обряди Зеленої (Клечальної) неділі та пов’язані з нею молодіжні ігрища.

Якщо про місяць, то правильно – травень. А про розквітлу землю можна сказати і "май".