В інтересах однієї групи, – нардепка вказала на скандальні норми Цивільного кодексу

• Новий Цивільний кодекс викликав критику через положення про сімейні права, які можуть призвести до дискримінації та судових маніпуляцій.
• Нардепка Інна Совсун заявила, що деякі норми кодексу відображають консервативну ідеологію, неприйнятну для багатьох українців.

Після голосування Верховної Ради за основу нового Цивільного кодексу документ одразу викликав хвилю критики і протести в Києві та Дніпрі. Найбільше обурення стосується блоку про сімейні права, де побачили норми, які відкривають простір для примусу, дискримінації і судових маніпуляцій.

Народна депутатка Інна Совсун в ефірі 24 Каналу пояснила, що частина положень цього проєкту написана в дусі дуже консервативної ідеології, чужої для значної частини сучасного українського суспільства. За її словами, окремі норми виглядають так, ніби їх виписували під інтереси цілком конкретної групи.

Дивіться також Спочатку проголосували, тепер читають: що не так із новим Цивільним кодексом – інтерв'ю Інни Совсун

Через які норми кодекс назвали кроком назад

Найбільше обурення навколо нового Цивільного кодексу України викликав блок про сімейні права, бо він побудований на дуже консервативній логіці, яку значна частина сучасного українського суспільства сприймає як чужу. Водночас це не єдина проблема документа: в проєкті вже бачать і суперечливі норми, пов'язані, зокрема, з питаннями землі, але до цього блоку ще тільки доходять окремо

Нагадаємо! 28 квітня Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт №15150, який має повністю оновити Цивільний кодекс України. Документ пропонують вибудувати у 9 книгах, щоб звести в одну систему норми приватного, сімейного та міжнародного приватного права. Це перша спроба такого масштабу за багато років, адже чинний кодекс ухвалили ще у 2003 році, а відтоді його лише точково змінювали без повної переробки.

Совсун нагадала, що голосувала проти цього проєкту ще в першому читанні. За її словами, Верховна Рада отримала документ на 800 сторінок лише за місяць до голосування, тому зараз багато хто фактично тільки дочитується до того, що саме там заклали.

Сам кодекс – це документ на 800 сторінок, який було подано до Верховної Ради буквально за місяць до того, як його проголосували. Тому зараз усі тільки вчитуються в те, що ж саме там наголосували,
– сказала Совсун.

Насамперед її команда аналізувала розділи, що стосуються прав людини, сімейних прав і прав жінок, бо саме там одразу побачили найбільше ризиків.

Якщо двоє дорослих людей декларують своє бажання розлучитися і розуміють, що їм краще жити окремо, то це не справа держави примушувати їх проходити якісь формальні процедури примирення. Особливо, якщо в родині є домашнє насилля,
– сказала Совсун.

Одна з найгостріших претензій стосується саме цього примусового "примирення", яке може тривати до шести місяців.

До слова! У блоці сімейного права пропонують як спрощення, так і нові ускладнення. Адвокатка Юлія Мартем'янова звернула увагу, що розлучення без дітей можна буде оформлювати через ДРАЦС або в нотаріуса, а в деяких випадках і за наявності дітей – теж поза судом. Водночас обов'язкові строки на примирення і нові правила щодо аліментів можуть, навпаки, зробити частину процедур довшими й важчими.

Це означає не лише затягування розлучення, а й додаткові витрати на адвокатів і судові процедури. Не менше обурення викликає норма, яка дозволяє через суд змусити людину після розлучення повернути дошлюбне прізвище, хоча за роки шлюбу воно часто стає частиною професійної репутації, документів і всього публічного життя.

В чиїх це інтересах, скажіть мені, будь ласка? У мене дуже сильне враження, що це прописано в інтересах однієї дуже конкретної групи,
– наголосила нардепка.

Вона звернула увагу і на норму про аліменти, якщо зараз той із батьків, хто живе з дитиною, може стягнути несплачені аліменти за період до десяти років, то в новому проєкті цей строк урізають до одного року. На її думку, такі зміни не захищають родину чи дитину, а помітно послаблюють позиції того з батьків, хто фактично несе основну відповідальність за дитину.

"Доброзвичайність" може стати зручним інструментом для маніпуляцій

Ще один блок, який викликає багато запитань, – це поняття "доброзвичайність", прописане щонайменше у 45 статтях. У чинному законодавстві є схоже формулювання про моральні засади суспільства, але воно радше звучить як загальна рамка і не тягне за собою прямих юридичних наслідків.

Проблема в тому, що зміст цього поняття ніде чітко не пояснений, але водночас його пропонують зробити підставою для конкретних рішень. Саме через "доброзвичайність" суд, наприклад, може змушувати людей проходити процедури примирення для "збереження сім'ї" або навіть виправдовувати дискримінацію.

Тобто воно з широкої норми, яка десь там у кінці речення дописується, перетворюється на інструмент прямої юридичної дії. А в умовах, коли взагалі незрозуміло, що це таке, це стає дуже небезпечно,
– наголосила нардепка.

Вона підкреслила, що в українських судах така розмита норма може стати прямою лазівкою для потрібних комусь рішень. Коли немає чітких меж, що саме вважати "добрими звичаями" і до якого часу чи моделі поведінки тут взагалі апелюють, це відкриває простір не для захисту прав, а для довільного трактування.

Що відомо про новий Цивільний кодекс і чому довкола нього виник скандал?

Проєкт викликав критику через норми про родину, розлучення і права ЛГБТ-пар. Громадські організації й частина публічних осіб заявили, що окремі положення можуть звузити правове визнання одностатевих союзів і закріпити дискримінаційні підходи. Саме через це документ уже став темою гострих суспільних дискусій.

До другого читання законопроєкт обіцяють серйозно допрацьовувати. Віцепрем'єр Тарас Качка заявив, що всі зауваження ще розглядатимуть, а попереду будуть складні дебати. У владі запевняють, що без публічного обговорення і врахування критики кодекс не зможе отримати суспільного прийняття.

Окремий скандал виник через норми про "право на забуття", "цифровий образ" і "інформаційний спокій". Юристи YouControl попереджають, що в такому вигляді проєкт може вдарити по відкритих даних, журналістських розслідуваннях, фінансовому моніторингу й антикорупційній прозорості. На їхню думку, ці положення потрібно переписати, щоб кодекс не став інструментом приховування суспільно важливої інформації.