Ухвалили за 2 хвилини: Держдума дозволила вводити російські війська в інші країни "для захисту"

• Держдума Росії ухвалила законопроєкт, що дозволяє Путіну використовувати збройні сили "для захисту російських громадян за кордоном".
• Юристи вважають, що закон спрямований на залякування інших країн та пов'язаний із міжнародними процесами проти російських посадовців за злочини в Україні.

Удень 13 травня в Росії ухвалили путінський законопроєкт, який дозволяє відправляти солдатів в інші країни. Депутати розглянули документ за кілька хвилин – і одностайно.

Ніхто не утримався від голосування і не був проти. Деталі передає російська служба BBC. Відтепер росіян від суду має захистити армія – але не всіх.

Дивіться також Щось відбувається: аналітик пояснив зміну у поведінці російської еліти та у риториці Путіна

Що передбачає закон про введення російських військ в інші країни?

Під час розгляду виступила заступниця міністра оборони Росії Ганна Цивільєва. За її словами, проєкт розробили за рішенням Путіна "для захисту росіян за кордоном від кримінального та іншого переслідування".

Власне, це рішення передбачає поправки в російські закони "Про оборону" і "Про громадянство". Уряд Росії вніс його в Держдуму 19 березня. Тоді спікер Державної думи В'ячеслав Володін пояснив: хочуть "посилити захист прав наших громадян від дій недружніх іноземних держав" і "неправомірних посягань на їхні права та свободу" за кордоном.

Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

У закон "Про громадянство" додається норма про те, що влада Росії "вживає необхідних заходів" щодо захисту громадян, які заарештовані, утримуються або зазнають переслідувань за кордоном. Що це за заходи, пояснює поправка до закону "Про оборону". В ньому є норма, що дозволяє президенту використовувати збройні сили "не за їх призначенням", але конкретні випадки такого застосування не перераховані. Поправка декларує, що президент зможе посилати війська "у тому числі" за кордон для захисту російських громадян, яких переслідують там,
– деталізували журналісти BBC.

Цікаво! Ухвалений закон не означає, що всі росіяни, заарештовані за кордоном, можуть розраховувати на допомогу. Ці положення не для всіх – тільки для тих, кого переслідують міжнародні суди чи національні суди, "наділені повноваженнями" іншими державами. Що за повноваження – в документі не сказано.

Росія законно введе свої війська в інші країни – наскільки це реально?

Юрист-міжнародник Григорій Вайпан вважає, що мова про російських воєнних злочинців. Він переконаний, що росіяни мають на меті застрашити інші держави. Але якщо раніше Москва погрожувала "військовою відповіддю" тим, хто посміє арештувати Путіна, то тепер, імовірно, вирішили "оновити погрози".

Юрист пов'язує появу закону з процесами щодо притягнення до відповідальності російських посадових осіб, у тому числі Путіна, за міжнародні злочини, скоєні під час війни в Україні.

Контекст. Ордер на арешт Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за депортацію українських дітей видав Міжнародний кримінальний суд 17 березня 2023 року. В Росії назвали це рішення юридично нікчемним. "Росія не є учасником Римського статуту Міжнародного кримінального суду і зобов'язань щодо нього не несе", – прокоментувала речниця МЗС Марія Захарова.

Інші співрозмовники BBC припустили, що може йтися про створення спецтрибуналу з агресії Росії в Україні, на що ЄС виділив 10 мільйонів євро.

Юристи російського правозахисного проєкту "Первый отдел" думають, що ухвалений Держдумою закон не працюватиме. Але завжди можна звернутися до нього на словах, щоб пригрозити "використати армію не за призначенням".

І тепер умовна Бельгія десять разів подумає, перш ніж затримати умовну Львову-Бєлову. А конкретно взята Польща десять разів подумає, чи не звільнити нового археолога Олександра Бутягіна, поки Росія не влаштувала "спеціальну військову операцію" щодо його звільнення,
– пояснили там.

Проєкт Gulagu.net звернув увагу, що міжнародні ордери на арешт стосуються не тільки Путіна та Львової-Бєлової. Загалом таких росіян, яких нібито збираються "захищати" цим законом, шестеро.

Окрім згаданих двох, це Віктор Соколов, командувач Чорноморським флотом Росії, і Сергій Кобилаш, командувач Дальньою авіацією ВКС Росії. Їм 5 березня 2024 року висунули звинувачення, пов'язані з ударами по цивільній інфраструктурі України та ймовірними воєнними злочинами. А 24 червня 2024 року Сергія Шойгу та Валерія Герасимова звинуватили в імовірних ударах по енергетичній інфраструктурі України та інших можливих воєнних злочинах.