Українську крилату ракету "Фламінго" в Туреччині заявили як дрон: про що це говорить
- На виставці в Туреччині українська ракета "Фламінго" була класифікована як дрон.
- Компанія Fire Point просуває "Фламінго" як далекобійний засіб з важкою боєголовкою та, імовірно, намагається вийти на міжнародний ринок, залучаючи інвесторів та експортні контракти.
FP-5 "Фламінго" / ArmyRecognitionАналітики звернули увагу на те, що на одній із виставок за кордоном крилата ракета "Фламінго" була вказана як дрон. Вони назвали декілька причин, чому так може бути.
Про це йдеться в матеріалі Defense Express. Також автори зауважили, що компанія Fire Point хоче вийти на міжнародний ринок.
До теми Дрони, ракети й 3000 кілометрів дальності: чим Україна може накрити парад Путіна 9 травня
То "Фламінго" – це ракета чи дрон?
На виставці озброєння SAHA Expo 2026 у Стамбулі представили українську ракету "Фламінго". Там показали макет самої крилатої ракети на пусковій установці-причепі, що "демонструє ставку на дешевизну та простоту".

FP-5 "Фламінго" / Фото з сайту ArmyRecognition
Але цікаво, як класифікували виріб.
Як указали ArmyRecognition, компанія Fire Point просуває розробку як далекобійний засіб з важкою боєголовкою. І, що важливо, класифікує її не лише як крилату ракету, а і як важку безпілотну систему із наземним запуском.
Defense Express нагадали: у Fire Point раніше говорили, що в Україні часто класифікують ракетне озброєння як дрони. Так відбувається, бо безпілотники мають певні пільги та регуляторні переваги в українському законодавстві, яких немає для ракет.
Довідка. 16 жовтня 2025 року Денис Штілерман, співвласник і головний конструктор Fire Point, в інтерв'ю Radio NV заявив: "Фламінго" кодифікований як дрон, який летить на 3 тисячі кілометрів. Бойове навантаження – 1150 кілограмів.
Але навіщо це робити для закордонного споживача? Аналітики припустили, що йдеться про міжнародні домовленості щодо експортних обмежень для ракет, як-от по дальності. В той же час, наприклад, Японія досить активно купує ракети Tomahawk, а Європа просуває власні далекобійні проєкти до інших країн. Тож, можливо, обмеження не такі й важливі.
Існує варіант, що згадали українську класифікацію FP-5 як безпілотника просто через сам факт її наявності, у той час, як на виставці це точно не зазначалося. З іншого боку, якщо йдеться про вказування як БпЛА, то, можливо, й іншим країнам буде простіше придбати собі таку зброю,
– ідеться в матеріалі.
Ще одна версія – імовірно, так планують залучити як і додаткових інвесторів чи іноземних партнерів, так і потенційні експортні контракти.
Додамо, що 14 квітня 2026 року на День зброяра Володимир Зеленський показав різноманітні зразки української зброї. Тоді "Фламінго" назвали далекобійною крилатою ракетою наземного базування, серійне виробництво якої стартувало у 2025 році.
На які західні ракети схожі "Фламінго"?
В серпні 2025 року військовий експерт і засновник БО "Реактивна пошта" Павло Нарожний у розмові з 24 Каналом заявив, що прямого аналога "Фламінго" в американському арсеналі не існує. Хіба що "Томагавки", але є нюанси. Зокрема, ці американські ракети запускають із моря, чого Україна не може собі дозволити. А коштують вони дорого.
Чим "Фламінго" відрізняється від західної зброї?
На сайті ArmyRecognition сказано, що "Фламінго" відповідає іншим вимогам поля бою – на відміну від класичних західних засобів глибокого удару, як-от Tomahawk, Storm Shadow/SCALP, Taurus або ATACMS.
"Це не лише високоточна зброя для обмеженого високоякісного використання, але й потужна, наземна та потенційно масштабована ударна система, розроблена з урахуванням логіки виробництва воєнного часу. Західні ракети залишаються центральними в ударній доктрині НАТО через їхню зрілість, інтеграцію, навігаційну архітектуру та сумісність платформ, але багато з них пов'язані з обмеженими запасами, суворими умовами випуску та пусковими платформами, які не завжди можуть бути доступними в умовах швидкоплинної кризи", – сказано в статті.
Там акцентують, що концепція "Фламінго" пропонує інший шлях. А саме дешевший наземний засіб глибокого удару, який може загрожувати стаціонарній військовій інфраструктурі, авіабазам, радіолокаційним пунктам, складам боєприпасів, мостовим вузлам, командним пунктам, енергетичним об'єктам, що підтримують військове виробництво, та логістичним коридорам далеко за лінією фронту.