Українців можуть переселити зі старих будинків: у владі пояснили, що буде з хрущовками

В Україні готують нові правила управління житловим фондом у межах масштабної житлової реформи. Йдеться, зокрема, про старі будинки, які перебувають у поганому технічному стані та потребують ремонту, реконструкції або заміни.

Детальніше розповіла голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк в інтервʼю OBOZ.ua.

За її словами, зараз триває робота над законопроєктом про управління житловим фондом. Документ уже підготувало Міністерство розвитку громад та територій, наразі він перебуває на громадському обговоренні. У парламенті його планують зареєструвати цього року.

Окремо влада працює над спеціальним законодавством щодо соціального житла. Воно має визначити механізми формування такого фонду, вартість оренди та правила надання житла тим, хто потребує підтримки.

Шуляк зазначила, що в Україні планують створити велику інформаційно-аналітичну систему, де буде зібрана інформація про житловий фонд — комунальний, державний і приватний. Через електронний кабінет громадяни зможуть отримувати пропозиції щодо доступних житлових програм.

“Людина, яка хоче поліпшити свої житлові умови, зможе заходити через свій електронний кабінет до цієї системи. Система проаналізує, хто ця людина, до якої соціальної категорії належить, чи користується субсидіями, який дохід у неї і її родини — і видасть для неї найкращі рішення”, — пояснила нардепка.

За задумом, якщо доходи людини не дозволяють придбати житло, система може запропонувати соціальне житло. Якщо ж громадянин має вищі доходи або належить до пільгової категорії, йому можуть запропонувати державні програми на кшталт “єОселі”.

Чи зноситимуть старі хрущовки

Окремий напрям житлової реформи стосується старих кварталів і будинків, зокрема хрущовок. За словами Олени Шуляк, такі будинки не обов’язково зноситимуть: частина з них може пройти реновацію.

Йдеться про те, що будівлі можуть або демонтувати, якщо вони аварійні та не підлягають ремонту, або модернізувати — з урахуванням безпеки та енергоефективності.

«Усі хрущівки, всі ці застарілі квартали, наголошую, можуть бути знесені. Але тут акцент на “можуть”, адже ці ж квартали можуть і потрапити під реновацію», — пояснила Шуляк.

Вона наголосила, що для цього потрібен окремий закон, який має врегулювати механізми відселення, компенсацій та відповідальності.

За її словами, примусового виселення не планують. Водночас рішення про знесення чи реновацію не вимагатиме згоди всіх 100% мешканців, адже тоді такі проєкти фактично неможливо було б реалізувати. Наразі обговорюється, який саме відсоток згоди мешканців буде необхідним — 75%, 80% чи інший показник.

Якщо будинок визнають аварійним і таким, що не підлягає ремонту, мешканці мають заздалегідь розуміти, яку компенсацію отримають: нове житло чи гроші. У разі грошової компенсації має бути зрозуміло, чи вистачить цієї суми на придбання іншого житла.

Якщо ж ітиметься про реновацію, потрібно буде визначити, де люди житимуть на час проведення робіт, хто надаватиме тимчасове житло та хто нестиме відповідальність за дотримання строків.

Фінансування таких проєктів, за словами Шуляк, може здійснюватися за рахунок міжнародних донорів, місцевих або регіональних бюджетів. Вона зазначила, що суми будуть значними, однак за наявності чіткого плану можна буде розрахувати витрати, доходи та знайти модель, вигідну для мешканців, міста й інвесторів.

Нагадаємо, раніше у Мін’юсті пояснили, які речі боржників захищені законом та для кого діють винятки. Зокрема, якщо йдеться про квартиру, то для цього потрібно мати щонайменше 400 тис. грн боргу. В міністерстві пояснили, як боржникам зберегти гроші й дах над головою.

Читати публікацію повністю →