Україна знайшла вразливу точку росіян – наслідки скоро відчують на фронті

Україна посилює удари по російській логістиці на окупованому півдні. Під прицілом опинилися маршрути, без яких ворогу дедалі важче підтримувати постачання на фронт.

Військовий оглядач Василь Пехньо в ефірі 24 Каналу пояснив, що йдеться не про разовий ефект від окремих уражень, а про системну роботу по всьому ланцюжку. За його словами, Росія вже має вразливу точку, наслідки якої незабаром можуть відчути на лінії бойового зіткнення.

Дивіться також У Росії масово роздають мобілізаційні приписи: полковник запасу пояснив, що задумав Кремль

Маріупольський вузол стає слабким місцем російської логістики

Удари по російських маршрутах на півдні вже переходять у системну роботу по всьому ланцюжку постачання. Йдеться не про спробу одним ударом паралізувати ворога, а про послідовне вибивання техніки, паливозаправників і транспорту забезпечення на напрямках, без яких росіянам дедалі важче підвозити все необхідне до переднього краю.

До слова! Після ударів по трасі з Ростова-на-Дону через Таганрог, Новоазовськ, Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь до Чонгара та Джанкоя у росіян уже почалися затримки руху і проблеми з постачанням пального до Криму. Саме цією дорогою вони роками тягнули паливо, боєприпаси та інші військові вантажі сухопутним коридором, але тепер одна з ключових ділянок цього маршруту стає для них дедалі вразливішою.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Під особливою увагою опинився Маріупольський логістичний вузол. Саме через нього йде забезпечення Донецького вузла оборони, а звідти – далі на Добропільський напрямок, тому удари по ділянках Маріуполь – Таганрог і на північ від Маріуполя через Волноваху до Донецька б'ють не по окремих машинах, а по всій системі підвезення.

Не варто говорити про повне винесення логістики противника, тому що це і нерелевантно, і неможливо, і буде недоцільно,
– сказав Пехньо.

Він навів приклад роботи підрозділів "Азову", які розвивають мідлстрайкову компоненту й уже активно застосовують дрони Hornet проти вантажівок на цих маршрутах. Завдання полягає не в тому, щоб повністю відрізати ворога від постачання, а в тому, щоб вибити таку частку його транспорту, після якої логістика почне сипатися вже на рівні фронту.

Нашою задачею є ураження бодай 70% ворожої логістики саме мідлстрайковими засобами,
– наголосив він.

Такий підхід виглядає реалістичнішим за спробу повного блокування. Повністю перекрити російське постачання навряд чи вдасться, бо ворог однаково намагатиметься скористатися ніччю, поганою погодою чи будь-яким коротким вікном, щоб щось дотягнути до переднього краю.

Цікаво! Ударні дрони Hornet тепер можуть працювати ще далі після запуску з аеростата. Під час випробування безпілотник після скидання з висоти 8 250 метрів спланував близько 42 кілометрів, зберіг 95% заряду, а за такої схеми дальність ураження цілі може зрости приблизно до 190 – 200 кілометрів.

Таку скептичну оцінку Пехньо чув і в штабах на Запорізькому та Дніпропетровському напрямках, де визнають: противник усе одно шукатиме спосіб обійти тиск на маршрутах.

Військовий оглядач пояснив чому російська логістика через Маріуполь починає сипатися: дивіться відео

Водночас у підрозділах, які вже системно працюють по логістиці, дивляться на це інакше. Там виходять із того, що для відчутного результату не потрібно повністю зупиняти підвезення, достатньо вибити таку частину транспорту, пального і забезпечення, після якої російська система почне давати збої на рівні бойових дій.

В нас є можливості, щоб і так діставати. В нас є альтернативні варіанти зв'язку. Не тільки, до речі, Старлінком це все можна робити,
– сказав Пехньо, переказуючи позицію азовців.

Він звернув увагу, що така мідлстрайкова робота вже не виглядає поодинокою історією одного сильного підрозділу. Цей підхід поступово розширюється, хоча розвиток корпусів і бригад досі дуже нерівномірний: хтось уже став драйвером процесу, а хтось лише отримує підрозділи, які ще не готові до повноцінної роботи.

Наслідки ударів по логістиці скоро дійдуть до передової

Масштаб цих ударів уже зараз вимірюється не поодинокими влучаннями, а щоденною втратою транспорту, який мав везти на фронт боєприпаси, пальне й усе необхідне для штурмових дій. Пехньо звернув увагу, що нині росіяни щодня втрачають щонайменше 200 вантажівок, а подекуди й більше, і для такого великого угруповання це вже не фонові втрати, а системне виснаження підвезення.

Ми сьогодні бачимо величезну кількість вантажівок, які уражаються нашими підрозділами. По 200 щодня, не менше, а то й більш як 200 вантажівок щоденно уражається,
– сказав Пехньо.

Це не означає, що можна назвати якусь одну дату, коли російська логістика раптом зламається повністю. Але такий темп ударів поступово вибирає запаси першого і другого ешелонів, а далі брак починає доходити вже до тих, хто стоїть безпосередньо на лінії бойового зіткнення.

Впродовж найближчих двох – трьох тижнів ці логістичні удари почнуть відчуватися на фронті. Буде менше дронів, буде менше води навіть для штурмовика, буде менше боєприпасів,
– наголосив він.

Найпомітніше це може проявитися вже в першій або другій декаді червня. На тлі наближення літа проблема води теж стає критичною, бо без стабільного підвезення забезпечення російським підрозділам буде значно важче тримати темп штурмів.

Водночас цей ефект не є незворотним: тиск на логістику треба підтримувати постійно, бо щойно такі удари слабшають або росіяни знаходять спосіб частково пристосуватися, їхнє забезпечення переднього краю одразу починає вирівнюватися.

Що відбувається з російською логістикою на шляху до Криму?

У ніч на 23 травня 2026 року в Джанкої пролунали 4 вибухи, після чого біля залізничних колій спалахнула сильна пожежа. Станцію "Джанкой" після атаки закрили для посадки і висадки пасажирів, а потяги почали проходити її без зупинки.

Окупаційна влада обмежила рух вантажного транспорту трасою Р-280 "Новоросія" у бік пункту пропуску "Джанкой" у Криму. Після цього фактично весь рух цією ділянкою почали пов'язувати з військовими вантажами, зокрема пальним і майном для російської армії.