Україна запропонувала "аеропортове перемир'я": політолог сказав, як змусити до цього Росію

• Україна запропонувала Європі почати переговори з Росією з "аеропортового перемир'я".
• Політолог Олег Лісний зазначив, що без принципової умови навіть найкраща пропозиція не буде ефективною.

Україна запропонувала Європі почати з малого кроку в переговорах з Росією і обговорити так зване "аеропортове перемир'я". Ідея з'явилася в момент, коли ширший переговорний процес буксує, а Москва не показує готовності до реальних поступок.

Політолог, президент аналітичного центру "Політика" Олег Лісний в ефірі 24 Каналу пояснив, що такі ініціативи можуть дати партнерам конкретний інструмент для дій. Водночас, за його словами, без однієї принципової умови навіть найкраща пропозиція швидко впирається в ту саму проблему.

Дивіться також В ISW розповіли, для чого росіяни використовували "перемир'я"

Чи може Європа запустити "аеропортове перемир'я"?

Ідея з "аеропортовим перемир'ям" для Києва важлива насамперед тим, що дає європейським партнерам не абстрактну участь у мирному процесі, а конкретний напрямок роботи.

Нагадаємо! 11 травня Андрій Сибіга закликав Євросоюз активніше долучитися до переговорного процесу і допомогти просунути ідею "аеропортного перемир'я" – взаємної відмови України та Росії від ударів по авіаційній інфраструктурі. У Києві вважають, що така домовленість може зацікавити й Москву, бо після останніх атак російські аеропорти, зокрема в Москві та Санкт-Петербурзі, стають дедалі вразливішими.

Йдеться про малий крок, з якого можна було б почати окрему розмову з Росією, створити робочі групи і спробувати перевірити, чи здатна Москва бодай на часткові домовленості.

Українська сторона намагається дати інструментарій нашим партнерам, тобто дати можливості малих кроків до великої мети,
– сказав Лісний.

Водночас він не радить переоцінювати саму ідею, бо проблема впирається не в технічний формат переговорів, а в позицію Кремля. Росія, за його словами, не шукає компромісу і не хоче жодного реального врегулювання, а далі тримається своєї головної мети – примусити Україну до капітуляції.

У нас контрагент, який не хоче нічого. Він хоче нашої капітуляції,
– наголосив політолог.

Ідея з "аеропортовим перемир'ям" може бути корисною лише як частина ширшого підходу, якщо Європа і партнери спробують обмежитися самою формулою домовленості без додаткового тиску на Москву, Росія сприйме це не як крок до деескалації, а як ще одну можливість виграти час і далі порушувати будь-які правила.

Без активного тиску на Російську Федерацію жодний пакет перемир'я або режим припинення вогню, не буде дієвим, оскільки Росія все одно його буде порушувати. Я підтримую бажання підштовхнути Європу до конкретних кроків у правильному напрямку. Але тиск на Росію треба лише посилювати. Тоді це може дати результат. Якщо ж цього не буде, будь-яка гарна ідея впиратиметься в стіну тупості й нахабства Путіна,
– наголосив політолог.

Тобто сама ідея важлива для Києва передусім як спосіб втягнути Європу в більш предметну роботу.

До слова! Увечері 11 травня Володимир Зеленський заявив, що Україна готується до нових російських атак, наголосивши, що на фронті того дня тиші не було і бойові дії тривали попри оголошене Росією "перемир'я", дія якого саме завершувалася. Олександр Антонюк припускав, що Росія вже накопичила достатньо озброєння для нового масованого обстрілу і може вдатися до нього найближчим часом.

Питання вже не лише в тому, чи з'явиться майданчик для розмови, а чи будуть у партнерів інструменти, щоб змушувати Москву рахуватися з такими домовленостями.

Тема аеропортів може стати болючою для Росії

Ідею "аеропортового перемир'я" авіаційний експерт Валерій Романенко пропонує розглядати не лише як дипломатичний хід, а й як цілком практичний інструмент тиску. За його словами, російські аеропорти під час війни не можна сприймати лише як цивільну інфраструктуру, бо вони мають і воєнне значення, а стабільна робота таких вузлів прямо впливає на можливості Росії.

Всі ці аеропорти вони використовують з воєнної точки зору, без ілюзій. Це треба чітко уявляти і знати. Там спільне використання, все таке інше. Під час війни це відбувається в повній мірі. І тому чим менше в них працює аеропортів, тим нижчий їхній авіаційний потенціал з цієї точки зору,
– сказав Романенко.

Він пояснив, що тут ідеться одразу про кілька речей. По-перше, про воєнний ефект, бо збої в роботі аеропортів послаблюють російський авіаційний потенціал. По-друге, про дипломатичний, адже Україна давно просуває не ілюзію "все і одразу", а поетапний підхід, у якому можна говорити про окремі обмеження в повітрі та на морі. Такі алгоритми вже обговорювалися, але Росія не пішла далі, бо намагалася виторгувати вигідний тільки для себе формат.

Нагадаємо! Зранку 8 травня на півдні Росії тимчасово зупинили роботу 13 аеропортів після влучання дрона в адміністративну будівлю "Аеронавігації" у Ростові-на-Дону, через що авіакомпанії почали коригувати розклад рейсів, а фахівці перевіряли справність обладнання. Іван Ступак припускав, що для України в цій ситуації важливо було тримати напругу навколо можливих атак, щоб Кремль стягував ППО до Москви й оголював менш захищені регіони.

Водночас Україна вже показала, що може впливати на роботу російських аеропортів навіть без масованих ударів. Для великого вузла достатньо самої загрози поблизу, щоб там зупиняли польоти, вводили спеціальний режим безпеки і ламали звичну роботу.

Достатньо з'явитися одного дрону в районі аеропорта, бо це безпека авіаційна, вводиться режим "Килим". І порушується ця робота у них,
– наголосив авіаційний експерт.

Для великої країни, де авіасполучення має велике значення, такі збої швидко б'ють і по логістиці, і по економіці, і по настроях людей. Коли це повторюється системно, росіяни дедалі частіше стикаються не з телевізійною картинкою війни, а з її прямими наслідками у власному повсякденному житті.

Останні новини стосовно перемир'я

9 – 11 травня повноцінного режиму тиші не було, хоча інтенсивність бойових дій дещо знижувалася. В ISW зазначили, що Росія продовжувала обмежені наземні операції, удари артилерією та дронами, а саму паузу використала для ротацій, перегрупування, накопичення особового складу й перекидання підкріплень.

Михайло Подоляк заявив, що Росія не здатна вести справжні мирні переговори і постійно порушує домовленості. За його словами, змусити Москву зупинити війну можна лише через системні далекобійні удари по військовій, логістичній та нафтогазовій інфраструктурі, а також через посилення міжнародного тиску і санкцій.