Україна для українців? Як з російських наративів народжується протест проти іммігрантів

За останній місяць багато українців зустрічались із наративами про "загрозу мігрантів". Люди активно наповнювали соцмережі відео, на яких фільмують іноземців у різних містах країни. Зміст дописів зводився до того, що в Україну нібито почали масово завозити трудових мігрантів.

Кількість повідомлень з обуреннями щодо напливу іноземців настільки велика, що сам починаєш ненароком фіксувати кожного іноземця в метро, хоча раніше і уваги не звернув би.

Певно, найцікавіше у всій цій історії те, що прецеденту, який викликав нагрів суспільного обурення – немає. Його можна було б назвати еволюційним, якби українські міста дійсно заповнили тисячі трудових мігрантів.

У травні, після сотень, можливо тисяч, постів у Threads, Facebook, Instagram на тему "напливу мігрантів", частина провідних медіа країни опублікували матеріали, які безальтернативно спростовують міф про масову міграцію до України, але суспільство це не заспокоїло.

За доброю українською традицією було зареєстровано петицію та анонсовано мітинг. Проблема лише у тому, що джерела наративу про "загрозу мігрантів" – проросійські телеграм канали. УП дослідило правду та спекуляції навколо міграції та розповідає, проти чого збираються протестувати скептики.

Звідки взявся наратив про навалу мігрантів?

Розповсюджувати інформацію про нібито масовий наплив в Україну трудових мігрантів почали на початку весни 2026 року. Першими ці меседжі поширили на проросійських телеграм- каналах.

У лютому 2026 року на одному з таких каналів, який має понад 100 тисяч підписників, написали наступне:

"За чутками в кулуарах, команді ЗЕ простіше завезти пакистанців, ніж підвищити зарплати українцям… Поки наші чоловіки гинуть на фронті або виїжджають за кордон, а наші жінки втрачають чоловіків, діти – батьків, для чоловіків із Бангладеш чи Пакистану вже готують робочі місця, спрощують закони і навіть, як з'ясувалося, намагаються дозволити їм одружуватися з нашими 14-річними дівчатами".

Не оминув тему підсанкційний нардеп Андрій Дмитрук, який написав про загрозу українській ідентичності через іммігрантів.

Наративи таких повідомлень доволі банальні:

– мігранти з Індії, Пакистану, Бангладеш та країн Африки їдуть в Україну заробляти кошти, поки українців відправляють воювати;

– мігранти привезуть свої традиції, які зіпсують українську монокультурність;

– на вулицях стане небезпечніше та брудніше.

Після повідомлень про загрозу мігрантів від проросійських телеграм-каналів соцмережі почали заповнювати дописи про "небезпеку" вже зараз". Люди знімають іноземців, які певно і не розуміють посиленої до себе уваги, на камеру. Мовляв, "почалось".

На цей контекст наклали декілька фейків-лякалок.

До прикладу, проросійські пабліки ширили фейкове відео з нібито пакистанцем, що закликає співвітчизників їхати до України, бо тут "красиві дівчатка і хлопчики", його підхопили інші користувачі.

Відео має ознаки фальсифікації. УП вдалось знайти оригінальний акаунт пакистанця у TikTok, але подібного відео про Україну у нього немає. Водночас є відео з ідентичним візуальним наповненням, але не англійською мовою та про Узбекистан, а не Україну.

Ще один відомий фейк – нібито бійка між ромами та індійцями у Івано-Франківську. За інформацією "Радіо Свобода", відео опубліковане давно і участь в ній беруть виключно роми.

Згідно з даними Державної міграційної служби, які опублікували Texty.org, кількість зареєстрованих мігрантів в Україні залишається стабільною з 2021 року – близько 300 тисяч.

Водночас кількість виданих ліцензій на імміграцію постійно падає. У 2025 році, до прикладу, видано всього 2851 дозвіл, тоді як у 2015 році таких було понад 15 тисяч.

За три місяці 2026 року Держмитслужба видала лише 675 дозволів на імміграцію, скасувала 445 дозволів та виявила 742 нелегальних мігранта, що у масштабі населення України, навіть сьогодні – мізер.

Паралельно із поширенням наративів про масову міграцію в Україні, подібні меседжі почали розповсюджувати проросійські телеграм-канали у Молдові. На одному з таких опублікували відео, де нібито індійці перуть одяг у річці в Івано-Франківську. Насправді це відео записане у Індії.

"Ну, що ж, Вадул-луй Воде (місто на Дністрі у Молдові – УП), готуйтеся до таких самих прань", – написали у проросійському телеграм-каналі.

Подібні медіаресурси, що орієнтовані на Молдову, використовують ті ж меседжі, що і у випадку з Україною – навала мігрантів, заміщення корінного населення. Окремо там звертають увагу на загрозу українських мігрантів, стверджуючи, що Молдова "готується прийняти 1,5 млн українців".

Публікації про наплив понад мільйона українців ґрунтуються на новому національному плані реагування Молдови на гіпотетичну міграційну кризу. Його мета – покращити реакцію на великий наплив людей, оскільки у 2022 році країна мала із цим проблеми.

У документі йдеться, що у разі ескалації війни РФ проти України на центральні регіони, Молдову може чекати новий наплив мігрантів у розмірі 1,5 мільйонів українців. Водночас влада Молдови очікує, що більшість біженців прямуватимуть далі у країни ЄС. Навіть у разі втілення апокаліптичного сценарію, країна передбачає, що на її території залишиться до 150 тисяч переселенців з України.

Українці протестують?

Антимігрантська риторика не обмежилась соцмережами. У травні 2026 року користувачі в Threads почали обговорювати плани виходу на акції протесту. Цю ідею втілює організація "Підпілля". УП вдалось долучитись до чату організаторів протесту.

Звісно, перше питання, яке виникає – як можна протестувати проти масового напливу мігрантів, якщо його немає?

Журналіст УП звернувся до співорганізаторів акції протесту за поясненням.

"Зараз їх (іммігрантів –УП) вже видно. У Франківську багато помічають, вони вже там до дівчат малих приставали, у Коломиї мігрант виліз на дах магазину, у Львові в центрі багато видно, в Києві. Люди часто помічають групу мігрантів з сумками в містах, видно, що тільки приїхали", – розповіла одна з організаторок.

Співрозмовниця УП додала, що намір протестувати проти мігрантів "є накопичувальним". Вона згадала історію, коли білоцерківця атакували ножем після слів "Христос Воскрес". Як це пов'язано із трудовими мігрантами, співрозмовниця не уточнила.

Як виявилось пізніше, співорганізатором протесту також є Ніколя Амбер – француз, що вивчив українську мову (називає себе монархістом), та його дружина Юлія Чубарєва. Пара живе на дві країни: Францію та Україну.

Остання навіть зареєструвала петицію до Кабміну, яка станом на 15 травня 2026 року вже зібрала понад 21 тисячу підписів з необхідних 25 тисяч.

"Ми, громадяни України, вимагаємо від Кабінету Міністрів України відмовитися від політики масового залучення іноземців. Замість імпорту чужої робочої сили, держава має забезпечити умови для роботи та захисту власних громадян, включаючи тих, хто проживає за кордоном і готовий повернутися для відбудови країни", – йдеться у тексті петиції.

Кількість учасників чату протесту дійсно вражає – майже 2400 осіб. Його наповнення різноманітне. Складно виділити одну соціальну, або культурну групу, яка б превалювала. Тут є чоловіки, жінки; російськомовні та україномовні. Також ті, хто можуть у великому повідомленні розписати, чому терпіти не можуть іноземців, та ті, хто не особливо проти міграції, а просто вирішив долучитись до організації чогось цікавого та масштабного.

УП розпитала учасників чату про їхні погляди (імена змінені). Це може викликати дисонанс, але пересічними учасниками чату протесту протим мігрантів є самі мігранти.

"Я зараз тимчасово в Європі. Працюю над поверненням після того, що тут бачив. Навіть попри толерантність, рівень непорозуміння і конфліктів між народами занадто високий. Я не проти міграційної як такої, АЛЕ вона має бути спрямована на країни які будуть найближчими до нас за культурою, мовою, та релігією", – каже Микола.

Про дозвіл мігрувати людям з "християнських країн" у чаті згадують часто, водночас частина учасників виступає за заборону трудової міграції як такої. Узгодженості щодо цього немає.

"Головна ідея протесту – категоричне НІ мігрантам з країн третього світу. Бо поняття "контрольоване" дуже розмите. Влада скаже, що вони контрольовано завозять 10 мільйонів осіб", – наголошує учасниця мітингу Мирослава.

За спостереженням УП, рівень організованості мітингу в принципі мінмальний. Це радше хаотичний збір людей під емоціями від постів про мігрантів у соцмережах.

Звичайні учасники чату висловлюють різні погляди на організацію протесту. Іноді там зʼявляються повідомлення, що можуть підпадати під 161 статтю кримінального кодексу України про порушення рівноправності громадян, але адміністрація старається оперативно їх видаляти.

"Я вважаю, що усіх мігрантів, хороших чи кримінальних, з потенційних кримінальних країн, (потрібно) відсилати силою в їх країни. Хай там наводять порядок самі в себе, і якщо не здатні, то хай самознищуються..." – пише потенційний учасник акції.

"ВСІ БУДУТЬ В БАНІ, якщо продовжать цей хаос. Наша тема – акції проти мігрантів зараз в Україні, тому єдине, що буде корисним, це обговорення як допомогти в цій справі", – відповідає співорганізатор.

Також до чату часто долучаються люди, що не підтримують протест. Вони доводять, що кількість мігрантів у нашій країні не перевищує статистичної похибки, але зустрічаються з критикою від інших учасників.

Протест планують організувати у 21 місті країни, але ця цифра досить амбітна, зважаючи на спосіб організації мітингарів.

В один момент співорганізаторам акцій почали дзвонити з СБУ та попереджати, що наративи, які просувають організатори, повʼязані з РФ, та дискредитують Україну "в очах" ЄС. Після цього мітинг у Івано-Франківську запропонували перенести або скасувати.

У проведенні акції також відмовили Чернівецька та Харківська військові адміністрації. Перша – через відсутності у плану мітингу інформації про укриття, друга – з посиланням на воєнний стан.

Політично (не) значуще питання

Хоча сьогодні Україна не виглядає найбільш привабливою країною для трудової міграції – буде не зовсім справедливо стверджувати, що у майбутньому така ситуація збережеться. З початком повномасштабного вторгнення тема залучення трудових мігрантів дійсно обговорюється у політичному та експертному середовищі.

Причина – демографія. Ймовірно, останній епізод страстей навколо теми пов'язаний з новими прогнозами щодо населення України.

Ще у квітні цього року директорка інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова заявила, що на території України проживає 29 мільйонів осіб, за рік населення зменшилось на 1 мільйон. Такі цифри жахають.

У цьому контексті, експертне середовище сприймає трудову міграцію в Україну як необхідність, а не послугу.

Ще у серпні 2025 року Лібанова звертала увагу на дві основні перестороги українців щодо мігрантів:

– страх, що не вистачить робочих місць;

– неприлаштованість до багатоетнічного суспільства.

Стосовно першого вона стверджує, що Україну чекає профіцит робочих місць, тому роботи вистачить на всіх.

Друге питання – складніше.

"До життя у поліетнічному і поліконфесійному середовищі треба готувати. І всі бачили, які приклади має Європа у цьому сенсі і далеко не усім це подобається, тому треба це пояснювати: як це буде організовано, що будуть робочі візи, а не постійне проживання", – казала Лібанова.

Поки суспільство карбує своє ставлення до потенційного залучення іммігрантів, опановувати нове електоральне поле противників "завезення іноземців" почали політики. Свою думку з цього приводу на трибуні Верховної Ради встиг висловити нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко, заявивши, що він "проти ввезення в Україну мігрантів". Подібну ж позицію оприлюднив мер Харкова Ігор Терехов, який звернувся до уряду та Верховної ради щодо недопущення їх масового та неконтрольованого залучення.

У чаті протесту проти мігрантів також виплило імʼя іншого нардепа, "слуги народу" Юрія Камельничука. Він давав поради одному з організаторів протесту. Також свій протест проти мігрантів встиг висловити голова фінансового комітету Ради, "слуга народу" Данило Гетманцев.

За інформацією УП, залучати людей на акції протестів проти мігрантів мав також мер Івано-Франківська Руслан Марцінків, однак пізніше відмовився від ідеї, оскільки побачив у акції "російський слід".

Історії з цього тексту, ймовірно, – тільки перші прояви суспільної реакції на "несхожих" людей у повсякденному житті українців. Вона підсвічує, що думкою широких верств суспільства можна маніпулювати і це будуть використовувати політики, блогери, різного характеру публічні діячі і, звісно, Росія.

Незрозуміло, однак, чому державні інституції у своїх комунікаціях ігнорують тему залучення робочої сили до України, обмежуючись поодинокими заявами, які тільки підігрівають обурення людей.

Ще з 2019 року задекларована політика влади – повернення українців з інших країн. Однак як це відбуватиметься і чи матиме місце у необхідних масштабах – питання із зірочкою, відповідей на яке немає.

Свого часу в Кабміні створили Міністерство єдності, що мало би, зокрема, опікуватись поверненням українців із закордону. Однак міністерство дуже швидко ліквідували, а профільний міністр став "першим вогником" корупційного скандалу "Мідас". З того часу комплексної комунікації про демографічне майбутнє України від влади не було.

Володимир Тунік-Фриз