«Удари з тієї чи іншої сторони»: як у Трампа пожаліли Росію і проковтнули ультиматум про анкоріджські угоди

Держсекретар США Марко Рубіо каже, що Росія закликала співробітників всіх посольств іноземних держав виїхати з Києва. Як відомо, у понеділок ввечері, 25 травня, МЗС РФ опублікувало заяву, якою анонсувало нібито початок «систематичних атак» на підприємства українського ОПК та центри ухвалення рішень у Києві. Трохи пізніше того ж дня на прохання Путіна глава МЗС РФ Сергій Лавров у телефонній розмові з Марко Рубіо «офіційно довів до американської сторони» інформацію про «системні та послідовні» удари по Києву.

Проте держсекретар США, на відміну від його європейських колег, не засудив терористичні акти Росії, спрямовані в першу чергу проти цивільного населення. Один із найбільших російських ударів по Києву вночі та зранку в неділю, 24 травня, це вкотре наочно підтвердив.

«Щоразу, коли ви бачите такі масштабні удари з тієї чи іншої сторони, це нагадує про те, чому ця жахлива війна, яка триває вже довше, ніж Друга світова, має закінчитися. США готові зробити все можливе, щоб сприяти завершенню цієї війни, і, сподіваємося, така можливість з’явиться в якийсь момент», — прокоментував Рубіо свою розмову з Лавровим.

Як бачимо, адміністрація Трампа вкотре не засудила масовані бомбардування Києва та інших українських міст. Вже не кажучи про обіцянки додаткової допомоги Україні й тиску на Росію. Замість цього ми чуємо про «удари з тієї чи іншої сторони». Як на ці погрози відреагували європейці? Та про який ще ультиматум згадали в Кремлі? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Різниця підходів: європейці залишаються в Києві

Вівторок, 26 травня, став для російських послів у різних європейських країнах походом на килим до міністерств закордонних справ. ЄС, Німеччина та Норвегія викликали російських представників через залякування та заклики покинути Київ у зв’язку з погрозами завдати нових масованих ударів по Києву. Під час розмови глава МЗС Норвегії Еспен Барт Ейде засудив російський обстріл Києва 24 травня. У німецькому міністерстві закордонних справ наголосили, що Росія робить ставку на погрози, терор та ескалацію.

«Ми бачимо, що Росія намагається посіяти паніку цими погрозами. Вони хочуть страху та ізоляції в Україні та інших місцях. Але ми маємо чіткий сигнал — це не подіє. ЄС зберігає свою присутність у Києві», — заявили в Єврокомісії.

Польща хоч і не викликала російського посла, втім МЗС країни заявило, що розглядатиме кожен випадок російських ударів по польських дипломатичних представництвах як цілеспрямований та навмисний. Терор проти мирних жителів — удар Росії по Києву 24 травня — очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвали відчаєм, а не силою, а удар «Орєшніком» — залякуванням та ризиком ядерної війни.

На відміну від держсекретаря Марко Рубіо, який не має військового досвіду й вочевидь жодного разу в своєму житті не переживав масштабні бомбардування, амбасадорка ЄС в Україні Катаріна Матернова, яка щоразу після російських атак постить світлини й дописи в соцмережах, як пережила ніч у ванній кімнаті, коридорі чи бомбосховищі, чітко заявила:

«Росія хоче страху, паніки, ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не піде. Ми залишаємося у Києві. Ми залишаємося з Україною. Погрози на адресу дипломатів та міжнародних організацій — це не ознака сили. Це ознака відчаю».

Посольства Німеччини, Франції та низки інших європейських країн в Україні також заявили, що не залишать Київ попри нові погрози Кремля. В українському МЗС подякували всім іноземним дипломатичним місіям та дипломатам, які продовжують працювати в Україні попри шантаж і погрози Росії, і висловили готовність сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.

Фактор Китаю: ультиматум, про який знову згадали в Кремлі

Минулого року, під час візитів до Києва тодішнього спецпредставника Трампа по Україні Кіта Келлога, українці звертали увагу на те, що Росія не вдавалася до масованих комбінованих атак по столиці. За це користувачі соцмереж називали Келлога «найдієвішим ППО». Найбільш «мемним» став візит американського генерала в липні 2025 року. Кіт Келлог був у Києві майже тиждень. І за цей час великих ударів по столиці не було.

«Хочу подякувати генералу Келлогу. Ми знали, що у США є ППО, сильніше за Patriot. Ми б хотіли ще кілька таких систем для нашої держави», — жартома заявив Володимир Зеленський у вересні минулого року.

На знак солідарності з Україною Марко Рубіо мав би сказати не про «удари з тієї чи іншої сторони», а анонсувати візит американської делегації до Києва. Спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа, який був у Москві вже п’ять разів, та зятя Трампа Джареда Кушнера вже давно чекають з візитом до Києва. Як і самого Марко Рубіо, який у вересні 2025 року прийняв від українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги відповідне запрошення.

Щоправда, напевно марно сподіватися на такий сміливий крок адміністрації Трампа. Там навіть «проковтнули» чергові ядерні погрози спікера Держдуми Володіна та ультимативні нагадування Кремля про «анкоріджські угоди». Про них зокрема згадав заступник глави російського МЗС Сергій Рябков, який ще у 2021 році закликав НАТО «збирати манатки й забиратися на кордони 1997 року». Зокрема, за його словами, Москва закликає Вашингтон «усвідомити міру своєї відповідальності за виконання домовленостей, досягнутих на Алясці».

ТСН.ua вже неодноразово писав, що йдеться про саміт Трампа та Путіна в серпні минулого року в Анкоріджі, коли президент США, за словами багатьох західних експертів, міг дійсно пообіцяти очільнику Кремля здійснити тиск на Київ, щоб Сили оборони України вийшли з Донбасу. Саме це Москва вважає передумовою початку домовленостей про тимчасове припинення вогню. Й чинна адміністрація Трампа дійсно пов’язувала надання Україні гарантій безпеки США з виходом української армії з Донбасу. Про це публічно говорив президент Зеленський. Проте у Вашингтоні, зокрема Марко Рубіо, це чомусь спростовують.

Замість засудження дій Росії і додаткового санкційного тиску, в адміністрації Трампа роблять вигляд, що війна Росії проти України їх не стосується, заявляючи, що більше не братимуть участь у беззмістовних переговорах, які зайшли в глухий кут. На противагу ролі США, яка явно слабшає, в ЄС обіцяють призначити свого спецпредставника для переговорів з Росією. ТСН.ua писав, що вже навіть є як мінімум п’ять кандидатур. Щоправда, як зазначає Politico, країни Євросоюзу залишаються глибоко розділеними щодо доцільності такого кроку. Зокрема представники держав, близьких до України, виступають проти цього.

Тим часом «прокинулося» МЗС Китаю. Нагадаємо, що всі ці роки повномасштабну війну Росії проти України Пекін називає «українською кризою», залишаючись основним рятівним колом російської економіки та оборонки, забезпечуючи обхід переважної більшості західних санкцій. Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи буде КНР евакуювати своїх співробітників з посольства в Києві, речниця МЗС Китаю Мао Нін знову згадала про «українську кризу» та закликала «відповідні сторони спільно докласти зусиль для якнайшвидшого припинення ескалації і створення умов для відновлення діалогу та переговорів». І чи не вперше тональність та подача американських та китайських дипломатів, які коментують черговий виток російської ескалації, співпали.

Читати публікацію повністю →